ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  

02 березня 2009 р.

Справа № 14/14

за позовом                            ЖЕО №9  

вул. Галицька,53а, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача                      ВАТ "Автотранспортне підприємство 0928"  

вул. Максимовича, 11,Івано-Франківськ,76000

 Cуддя  Булка Володимир Ігорович   

При секретарі   Кріцак Василь Мирославович

Представники:

Від позивача: Тарасюк О.В., представник, (довіреність №37 від 22.01.09);

Від відповідача: не з"явились

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про:

-витребування майна з чужого незаконного володіння;

-стягнення неустойки за користування автомобілем за час прострочення повернення автомобіля у розмірі 154 000,00грн.

      В засіданнях суду 12.02.09, 19.02.09, 24.02.09, 25.02.09, 27.02.09 оголошувались перерви.

     Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-невиконання відповідачем умов договору №9 оренди вантажного спеціального автомобіля від 01.01.07, а саме: п.6.6, котрий передбачає після закінчення терміну даного договору повернення орендованого автомобіля у справному технічному стані згідно акту прийому-передачі ;

-стягнення з відповідача неустойки у розмірі 154 000,00грн.;

- п.1 ст.785 Цивільного кодексу України, згідно якого у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі;

-п.2 ст.785 Цивільного кодексу України, котра передбачає стягнення неустойки  з наймача за невиконання обов"язку щодо повернення речі.

   Враховуючи диспозитивний характер ст.22 ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до заяви про збільшення позовних вимог (вих. №132 від 25.02.09), враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

    Відповідач  в засідання суду не з"явився, причину неявки суду не повідомив. Проте, в попередніх судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вих.№27 від 11.02.09), просив в позові відмовити. Свою позицію відповідач обгрунтовував тим, що 13.03.08 господарським судом Івано-Франківської області порушено справу №Б-21/52 про визнання боржника  ВАТ "Автотранспортне підприємство 0928" банкрутом і ухвалою суду від 20.05.08 затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника (відповідача). Відповідач наголошував, що позивач, як конкурсний кредитор, не звернувся в місячний термін з майновою вимогою до боржника (відповідача), отже відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом" майнова вимога позивача вважається погашеною.     

    За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду.

  Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

   Між сторонами 01.01.07 укладено договір №9 оренди вантажного спеціального автомобіля, згідно з яким орендодавець (позивач)  здав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду  вантажний спеціальний автомобіль марки - МАЗ -5337, державний номерний знак 106-93 ІВ.

 Як вбачається з договору, орендна плата за користування вантажним автомобілем встановлена сторонами в розмірі 4 800,00грн. щомісячно.

   Строк дії договору до 31.12.07, що передбачено п.5.1 вищезазначеного договору.

 Пунктом 6.6 договору встановлено, що після закінчення терміну дії даного договору орендар(відпоавдач) повинен повернути орендований автомобіль у справному технічному стані згідно акту прийому-передачі.

   Позивач надіслав на адресу відповідача листи №966 від 24.10.97 та №1137 від 28.12.07 в котрих зазначає, що не має наміру пролонговувати договір  №9 оренди вантажного спеціального автомобіля від 01.01.07 та просить повернути орендований автомобіль у належному технічному стані згідно акту приймання-передачі.

    В судовому засіданні позивач зазначив, що заборгованість відповідача станом на 21.04.08 становить 113 589,13грн. Також позивач звертає увагу на те, що не зважаючи на ту обставину, що термін договору оренди закінчився відповідач автомобіль не повернув. В зв"язку з чим позивач змушений був укладати договори  на вивіз ТПВ з іншими суб"єктами господарювання на суму 551,0т.грн., тобто збитки позивача становлять 467 208,00грн., що підтверджується розрахунком, який знаходиться в матеріалах справи.

    Станом на сьогоднішній день за відповідачем  рахується заборгованість у сумі 113 589,13грн. та 467 208,00грн. збитків, завданих простроченням повернення орендованого автомобіля, а саме упущену вигоду.

  Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

   Договір №9 оренди вантажного спеціального автомобіля від 01.01.07 укладений в межах чинного законодавства - є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

     Приписами ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов"язків є договір.

   Нормою ст.759 Цивільного кодексу України передбачено , що за  договором   найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  Отже, відповідно до вищезгаданого договору, позивач передав відповідачу в оренду вантажний спеціальний автомобіль марки - МАЗ -5337, державний номерний знак 106-93 ІВ. Строк дії договору до 31.12.07. Відповідач, в порушення п.6.6 договору, після закінчення дії договору не повернув позивачу орендований автомобіль .

    Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що  у разі  припинення  договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона була одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

   У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

      Приписами ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України встановлено,  якщо  наймач  не  виконує  обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати  від  наймача  сплати  неустойки  у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

  Стаття 623 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, а саме: боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки   визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  При   визначенні  неодержаних  доходів  (упущеної  вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

       Відповідно до ч.І ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб 'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

              Збитки -це:

1)  втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

      Відповідно до ч.І ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається:

1) додаткові   витрати   (штрафні   санкції,   сплачені   іншим   суб'єктам,   вартість додаткових робіт, додатково   витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов 'язання другою стороною;

2)неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала  право розраховувати у разі  належного  виконання  зобов'язання  другою стороною;

3)матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

   Як наслідок, позивач провів розрахунок завданих йому збитків, які включають упущену вигоду-неодержані доходи, що складає 467 208,00грн.

    Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

   Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи і  є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

    Судові витрати відповідно до  ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

   Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.204,509,526,785 Цивільного кодексу України, ст.193,224,225 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Зобов"язати  Відкрите акціонерне товариство "АТП-0928" (м.Івано-Франківськ,  вул.Максимовича,11) повернути Житлово-експлуатаційній організації №9 (м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,53а) вантажний спеціальний автомобіль марки - МАЗ -5337, державний номерний знак 106-93 ІВ згідно угоди №9 від 01.01.09 по акту прийому-передачі в належному технічному стані.

   Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "АТП-0928", м.Івано-Франківськ,  вул.Максимовича,11 (код ЄДРПОУ 03345863, р/р 2600330011444 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 336019) на користь Житлово-експлуатаційної організації №9, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,53а (код ЄДРПОУ 19400216, р/р 26006010033323 ВАТ "Кредо банк", МФО 336161)      113 589,13грн. заборгованості за оренду автомобіля, 467 208,00грн. збитків, 1 135,89грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                Булка Володимир Ігорович

                                                                         Рішення підписане 12.03.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.