СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
29 січня 2007 року | Справа № 2-13/12040-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Льговська Ю.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: Мінаєвої Т.Є., дов. № 1244/02-15 від 13.10.2006 року;
розглянувши апеляційну скаргу Заозерненської селищної Ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 02 жовтня 2006 року у справі № 2-13/12040-2006А
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Праліска" (вул. Л. Толстого, 70-а, м.Євпаторія, АР Крим, 97400)
до Заозерненської селищної Ради (вул. 60 років СРСР, 20, с.Заозерне, м.Євпаторія, АР Крим, 97493)
про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 02.10.2006 року у справі № 2-13/12040-2006А позов Обслуговуючого кооперативу "Праліска" задоволено. Суд визнав нечинним та скасував рішення Заозерненської селищної ради від 30.06.2006 року № 5-4/22 "Про відмову у розробці проекту відведення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Праліска" для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу по вул. Алея Дружби, напроти ДСК "Прометей" у смт.Заозерне, визнав за позивачем право на оренду земельної ділянки, а також зобов`язав Заозерненську селищну раду розглянути на найближчій сесії питання про дозвіл на розробку проекту відводу на земельну ділянку для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу по вул. Алея Дружби, напроти ДСК "Прометей" у смт.Заозерне.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями Євпаторійського міського виконавчого комітету від 19.05.1989 року № 210/8 та від 21.09.1990 року № 444/1 Брестському агропромисловому комітету Держагропрому БРСР було дозволено будування пансіонату на 1200 місць та проектування, провадження проектно-видобувних робіт на весь комплекс будування в об'ємі 18 га, що знаходиться на території південно-західної курортної зони по вул.60 років СРСР. В подальшому Брестським агропромисловим комітетом Держагропрому БРСР було створено міжгосподарську асоціацію „Праліска”. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач у даній справі –обслуговуючий кооператив „Праліска” є правонаступником майнових прав міжгосподарської асоціації „Праліска” та має право на подальшу розробку земельної ділянки для будівництва зазначеного вище рекреаційного комплексу.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Заозерненська селищна рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у позові Обслуговуючого кооперативу "Праліска" відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що позивачем не надано суду належних доказів правонаступництва між міжгосподарською асоціацією „Праліска” та обслуговуючим кооперативом „Праліска”, у зв`язку з чим, відсутній обов`язок Заозерненської селищної ради для видачі дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки витребуваної площі.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином ухвалами та повістками від 27.11., 11.12, 19.12.2006 року та від 22.01. та 29.01.2007 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника обслуговуючого кооперативу „Праліска”.
У зв`язку з неможливістю брати участь у судових засіданнях судді Антонової І.В., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Видашенко Т.С.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Заозерненської селищної ради підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішеннями Євпаторійського міського виконавчого комітету від 19.05.1989 року № 210/8 та від 21.09.1990 року № 444/1 Брестському агропромисловому комітету Держагропрому БРСР було дозволено будування пансіонату на 1200 місць та проектування, провадження проектно-видобувних робіт на весь комплекс будування в об'ємі 18 га, що знаходиться на території південно-західної курортної зони по вул.60 років СРСР. Вказані рішення у встановленому законом порядку не скасовані та не визнані недійсними.
У відповідності до вказаних рішень, Брестським агропромисловим комітетом Держагропрому БРСР було проведено такі види робіт: технічно-економічний розрахунок, схема генерального плану забудови 2-х кварталів м.Євпаторія, висновок про інженерно-геологічні умови території будівництва, висновок топографічно-геодезичних вишукувань, висновок топографічно-геодезичних вишукувань в кресленнях, першочергові заходи з інженерної підготовки, погодження та видача технічних умов службам міста, проект основних автошляхів та його огородження, озеленіння території, локальний кошторис, звідний кошторис розрахунків.
26.06.1990 року Брестським агропромисловим комітетом Держагропрому БРСР було прийнято рішення № 190 про створення міжгосподарської асоціації з виробництва будівельних матеріалів, будівництва та експлуатації об`єктів соцкультпобуту та охорони здоров`я „Праліска”.
13.02.1992 року Брестським агропромисловим комітетом Держагропрому БРСР на адресу виконавчого комітету Ради народних депутатів м.Євпаторії було направлено листа з повідомленням про те, що на міжгосподарську асоціацію з виробництва будівельних матеріалів, будівництва та експлуатації об`єктів соцкультпобуту та охорони здоров`я „Праліска” покладаються функції забудовника санаторію на 1200 місць (а.с.12). Даний факт також підтверджено листом Брестського виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів від 24.03.1996 року (а.с.13).
Відповідно до статті 25 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 року (в редакції на момент прийняття), дозвіл на проведення розвідувальних робіт на земельних ділянках видається обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів на строк не більше одного року за погодженням із землеволодільцями і землекористувачами.
Доказів виконання міжгосподарською асоціацією „Праліска” рішень Євпаторійського міського виконавчого комітету від 19.05.1989 року № 210/8 та від 21.09.1990 року № 444/1 про дозвіл Брестському агропромисловому комітету Держагропрому БРСР провадження проектно-видобувних робіт на весь комплекс будування в об'ємі 18 га, а також доказів отримання міжгосподарською асоціацією „Праліска” правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 18 га суду не надавалось.
17.04.1992 року, у зв'язку з економічною обстановкою, міжгосподарською асоціацією „Праліска” було прийнято рішення про тимчасове зупинення будівельно-монтажних робіт.
Судовою колегією встановлено, що 12.12.2005 року на адресу Заозерненської селищної ради збоку обслуговуючого кооперативу „Праліска” було надіслано клопотання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 10 га для будівництва рекреаційного комплексу в районі кемпінгу „Конкорд” та озера „Яли-Майнак”.
В обгрунтування заявленого клопотання обслуговуючий кооператив „Праліска” посилається на рішення Євпаторійського міського виконавчого комітету від 19.05.1989 року № 210/8 та від 21.09.1990 року № 444/1 яким Брестському агропромисловому комітету Держагропрому БРСР було дозволено будування пансіонату на 1200 місць та проектування, провадження проектно-видобувних робіт на весь комплекс будування в об'ємі 18 га, що знаходиться на території південно-західної курортної зони по вул.60 років СРСР.
Відповідно до частин 1, 3 статті 124 Земельного кодексу України від 24.10.2001 року № 2768-ІІІ, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
Згідно з частиною 15 статті 151 Земельного кодексу України, матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Із змісту клопотань обслуговуючого кооперативу „Праліска”, які неодноразово надсилались на адресу Заозерненської селищної ради (а.с.15, 17, 19-21), вбачається посилання на матеріали, розроблені Брестським агропромисловим комітетом Держагропрому БРСР у виконання рішень Євпаторійського міського виконавчого комітету від 19.05.1989 року № 210/8 та від 21.09.1990 року № 444/1.
Судова колегія виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за наявності обставин, що звільнюють від доказування.
У даному випадку правомірність посилання позивача на матеріали, розроблені Брестським агропромисловим комітетом Держагропрому БРСР, має підтверджуватись фактом правонаступництва між міжгосподарською асоціацією „Праліска” та обслуговуючим кооперативом „Праліска”.
Так, до матеріалів справи залучено Статут обслуговуючого кооперативу „Праліска” (нова редакція) зареєстрованого Євпаторійською міською радою 25.01.2006 року.
Відповідно до пункту 1.1 Статуту, обслуговуючий кооператив „Праліска” створений відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України „Про власність”, „Про кооперацію”.
У пункті 1.3 Статуту зазначені засновники обслуговуючого кооперативу „Праліска”, а саме: громадянин України Бонецький Г.В., громадянин України Бонецький Є.Г., а також громадянка України Бонецька С.Є.
Позивач у підтвердження факту правонаступництва посилається на пункт 8.2.5 Статуту, згідно з яким джерелами формування майна обслуговуючого кооперативу „Праліска” є грошові і майнові пожертвування, добродійні внески, гранти, безкоштовна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, зокрема міжгосподарської асоціації „Праліска”.
Із змісту вказаного пункту вбачається, що міжгосподарська асоціація „Праліска” є лише джерелом можливого грошового і майнового пожертвування, добродійного внеску, гранту, безкоштовної технічної допомоги. При цьому, посилання на те, що обслуговуючий кооператив „Праліска” є правонаступником прав та обв`язків міжгосподарської асоціації „Праліска” відсутні та даний факт залишений без уваги судом першої інстанції.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що норми цивільного законодавства України передбачають факт існування правонаступництва при злитті, приєднанні, поділу та перетворенні юридичних осіб.
Так, відповідно до частини 1 статті 106 Цивільного кодексу України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Частинами 2, 3 статті 106 Цивільного кодексу України передбачено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення. Нотаріально посвідчені копії передавального акту та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Оскільки позивачем у справі не надавались суду копій передавального акту або розподільчого балансу, які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх прав та зобов'язань міжгосподарської асоціації „Праліска”, факт правонаступництва є непідтвердженим. У зв`язку з цим, позивач може отримати в користування витребувану земельну ділянку лише на загальних підставах у порядку статті 123 Земельного кодексу України без посилань на матеріали розроблені Брестським агропромисловим комітетом Держагропрому БРСР у виконання рішень Євпаторійського міського виконавчого комітету від 19.05.1989 року № 210/8 та від 21.09.1990 року № 444/1.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржуваним рішенням Заозерненської селищної ради від 30.06.2006 року № 5-4/22 „Про відмову у розробці проекту відведення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу „Праліска” для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу по вул. Алея Дружби, напроти ДСК "Прометей" у смт.Заозерне” порушені права позивача, а також необгрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Частинами 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання є підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись статтями 198 п.3, 202 п.1, 4, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Заозерненської селищної ради задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2006 року у справі № 2-13/12040-2006А скасувати.
У задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "Праліска" відмовити.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко