ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р. Справа № 804/3120/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гуцал А.В.

розглянувши за участю представників:

позивача - Панишко А.О., довіреність № 04-01/716 від 06.05.2014 року,

відповідача - Павловського Р.В., довіреність № 18/1123 від 10.02.2014 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»

про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 6 409 642,05 грн. та пені у розмірі 1281,93 грн.

Обставини справи: Дніпропетровське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6 409 642,05 грн. та пені у розмірі 1281,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в 2012 році не працевлаштував 135 інвалідів на робочі місця, у зв'язку з чим відповідач самостійно в строк до 15.04.2013 року повинен був сплатити адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6 409 642,05 грн. та пені у розмірі 1281,93 грн., проте, вказана сума відповідачем самостійно сплачена не була.

20 травня 2013 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2014 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року.

Постановою Верховного Суду України від 9 грудня 2014 року скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2014 року, а справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені направлено до суду касаційної інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 21.04.2015 року, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що позивачем порушено норми законодавства при проведенні невиїзної перевірки, зокрема єдиний доказ порушення Акт перевірки №87 від 05.03.2013р. складено юрисконсультом 1 категорії відділу правової роботи Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Грибановою-Блонською В.Ю. за відсутності на те будь-яких повноважень, не складався наказ на проведення перевірки, не було ознайомлено суб'єкта господарювання з підставами проведення позапланового заходу і не направлено акт перевірки. Крім того, відповідачем зазначено, що внаслідок складної економічної ситуації не отримувало прибутку в 2014 році та у підприємства збільшилась поточна кредиторська заборгованість, тому стягнення адміністративного господарських санкцій та пені може потягнути припинення існування підприємства.

Також, відповідачем зауважено, що обов'язок підприємства створювати робочі місця для інвалідів, а не обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Специфіка підприємства визначає, що більшість посад на підприємстві пов'язані з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, тобто при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише кількість робочих місць, які пов'язані зі шкідливими важкими та небезпечними умовами праці, що визначаються в порядку Законом України «Про охорону праці», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а тому створена та пристосована праця інвалідів підприємством, на думку відповідача, перевиконана на 79 осіб-інвалідів.

В обґрунтування правових позицій позивачем надані письмові пояснення від 02.04.2015р. та відповідачем надано доповнення до заперечень від 20.04.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Порядок, підстави та умови участі суб'єктів господарювання в реалізації державний гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875 (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 року №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

28.02.2013р. відповідачем подано Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві в 2012 році становила 7251 особа; кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів - 76 осіб (яка розрахована з фактичних робочих місць, на яких не заборонена праця інвалідів - 1897 осіб); середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві - 155 осіб.

05.03.2013 року юрисконсультом 1 категорії відділу правової роботи Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Грибановою-Блонською В.Ю. проведена позапланова невиїзна перевірка стану виконання ст.19, ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787) за 2012 рік, за результатами якої складено акт від 05.03.2013 року № 87.

В результаті перевірки встановлено, що на підприємстві працює 7251 особи, 155 з яких встановлена інвалідність, проте, з огляду на загальну кількість робочих місць на підприємстві, кількість працюючих осіб, яким встановлена інвалідність, повинна складати 290 осіб. Перевіркою також встановлено, що в 2012 році середньорічна заробітна плата на підприємстві становила 47478,83 грн.

Загальні підстави притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин, у тому числі шляхом застосування адміністративно-господарських санкцій, визначені Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду належних доказів виконання покладеного на нього обов'язку щодо працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу робочих місць або вчинення дій, які б свідчили про вжиті відповідачем заходи щодо працевлаштування необхідної кількості осіб, яким відповідно до вимог чинного законодавства встановлено інвалідність.

Так, частиною 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року №803-ХІІ (діяв до 01.01.2013 року) був встановлений обов'язок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності реєструватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням та щомісяця подавати цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» (далі Інструкція - № 420). У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», зазначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

На підтвердження того, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» подавались звіти №3-ПН із зазначенням вільних вакансій, у тому числі для працевлаштування інвалідів, відповідачем суду були надані копії звітів про наявність вакансій.

Згідно листа Жовтоводського міського центру зайнятості вих.974 від 23.09.2014р., у 2012р. ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до центру зайнятості було подано 100 звітів про наявність вакансій за формою 3-ПН. Звіти надавалися щомісячно. Кількість вакансій в поданих звітах складала 112 одиниць. З загального числа 17 звітів містили вакансії для інвалідів. Всього для вказаної категорії у 2012 році було заявлено та підтверджено 26 вакансій (лютий 2012р. - 1 вакансія для інвалідів, квітень 2012р. - 1 вакансія для інвалідів, травень 2012р. - 1 вакансія для інвалідів, червень 2012р. - 1 вакансія для інвалідів,липень 2012р. - 2 вакансії для інвалідів, серпень 2012р. - 14 вакансій для інвалідів, вересень 2012р. - 3 вакансії для інвалідів, жовтень 2012р. - 1 вакансія для інвалідів, грудень 2012р. - 1 вакансія для інвалідів).

Отже, надані відповідачем звіти із загальною кількістю вакансій для інвалідів на рівні 26 вакансій не може бути свідченням належного виконання покладеного на нього обов'язку щодо працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне не створене робоче місце, у розмірі 6409642,05 грн. (47 478,83 грн. х (290-135) та пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій (прострочено 1 день) у розмірі 1281,93 грн., про що свідчить розрахунок суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості, що міститься в матеріалах справи.

Заперечення відповідача щодо порушення порядку призначення та проведення перевірки, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до положень Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою КМ України №70 від 31.01.2007р., відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.

Невиїзні перевірки проводяться на підставі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів. Тобто, проведення камеральної перевірки завжди пов'язано з поданням звіту до контролюючого органу, прийняття якого є його обов'язком, без попередньої перевірки зазначених показників.

Метою проведення невиїзної (камеральної) перевірки є виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій звітності.

Керівники відділень Фонду на підставі актів перевірок вживають заходів до усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.11.2013 року у справі №К/9991/38151/11.

Щодо тверджень представника відповідача, що більшість посад на підприємстві пов'язані з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, тобто при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише кількість робочих місць, які пов'язані зі шкідливими важкими та небезпечними умовами праці, що визначаються в порядку Законом України «Про охорону праці», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», суд зазначає наступне.

За змістом статті 19 Закону для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих (середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік).

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Частиною першою статті 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 04.07.2011 року № 21-159а11, 17.09.2013 року № 21-232а13, 27.05.2014 року № 21-119а14 а також в постанові Верховного суду України від 09.12.2014 року за даними правовідносинами в якій зазначено, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів має розраховуватись роботодавцями виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників (тобто від загальної чисельності працюючих).

Судом також не беруться до уваги твердження представника відповідача щодо не отримання прибутку в момент виникнення правовідносин та неможливості сплати адміністративно-господарських санкцій та пені, оскільки, відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМ України №70 від 31.01.2007р. у разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

За таких умов, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6409642,05 грн. та пені у розмірі 1281,93 грн., у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.04.2015 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанова оформлена та підписана 27.04.2015 року.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованості зі сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі у розмірі 6409642,05 грн. та пені у розмірі 1281,93 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко