ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"30" січня 2007 р. | Справа № 16/337/06 |
м. Одеса
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Таценко Н. Б.
Воронюка О.Л.
Склад судової колегії змінений розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 14 від 26.01.07 року
при секретарі судового засідання Кійко О. В.
за участю представників сторін:
від позивача: Потапов В.М. –по довіреності
від відповідачів: Яковлєва Р.А. –по довіреності
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.11.2006 р. про закриття провадження у адміністративній справі № 16/337/06
за позовом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
У липні 2006 р. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (Виконком, позивач) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 8-ріш від 10.05.06 р., пославшись на його неправомірність та безпідставність.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.11.06 р. провадження у порушеній судом адміністративній справі № 16/337/06 закрито на підставі п. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на те, що вимоги про визнання недійсним рішень органів владних повноважень не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на припис п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконком не погодився з ухвалою від 27.11.06 р., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду, оскільки суд неправильно застосував при її винесенні норми процесуального права (п. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України). Скаржник зазначає, що ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України не зобов’язує позивача зазначати у позовній заяві тільки перелічені в ч. 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги; відповідно до ч. 4 ст. 105 цього Кодексу позивач вправі викласти будь-які вимоги, направлені на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин; згідно ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала захист прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.
Виконком також звертає увагу, що суд не виконав вимоги ч. 2 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України і не роз’яснив, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної справи.
Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (Тервідділення, відповідач) у поясненнях до апеляційної скарги звертає увагу суду апеляційної інстанції на тривалий час розгляду справи судом першої інстанції, розгляд її по суті, подання сторонами доказів по суті досліджуваних питань, факт зупинення провадження у даній справі та інших справах, що призвело до зволікання виконання рішень органу АМК.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Тервідділення пояснив, що фактично підтримує доводи апеляційної скарги, вважає закриття провадження у справі необґрунтованим.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши питання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів погоджується з позицією скаржника виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частинами 3, 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюється, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю. Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 17.07.06 р. суд першої інстанції відкрив провадження в адміністративній справі № 16/337/06 за позовом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 8-ріш від 10.05.06 р. і призначив її розгляд у судовому засіданні 05.09.06 р. Розглядаючи справу, місцевий господарський суд призначив три судових засідання 05.09.06 р., 10.11.06 р. та 27.11.06 р., які відбулися у зазначені дати і проходили за участю представників сторін. При цьому адміністративний спір розглядався судом по суті, сторони надавали пояснення по суті спору, заявляли клопотання, надавали докази. У судовому засіданні 27.11.06 р. суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі, мотивуючи такий процесуальний результат розгляду справи неналежністю розгляду вимоги про визнання недійсним рішення суб’єкта владних повноважень за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, цей висновок суперечить нормам процесуального законодавства, які дозволяють позивачу за адміністративним позовом викладати інші, ніж наведені у ч. 3 с. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги, що спрямовані на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин (ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України).
Такий дозвіл кореспондується з правом адміністративного суду за результатами вирішення спору прийняти постанову іншу за змістом висновків суду, ніж наведені ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України: суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зміст адміністративного позову Виконкому і наведене скаржником обґрунтування вимог про визнання недійсним рішення Тервідділення № 8-ріш 10.05.06 р. свідчить, що позивач посилається на його необґрунтованість та безпідставність, і вважає, що в діях Виконкому були відсутні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у в зв’язку з чим позивач вимушений його оскаржувати в судовому порядку шляхом подання позову про визнання рішення недійсним, що є тотожнім за змістом вимозі про скасування цього рішення.
За таких обставин, у місцевого господарського суду були відсутні законні підстави про для висновку про те, що вимогу про визнання рішення суб’єкта владних повноважень недійсним не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на приписи ч. 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, і застосування п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України у в зв’язку з таким висновком.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;
Якщо провадження у справі закривається на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч. 2 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України).
В порушення імперативного припису ч. 2 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України в оскаржуваній ухвалі про закриття провадження у справі не вказано, до компетенції якого суду законом віднесено розгляд даної справи, чим порушуються конституційні засади судочинства та право позивача на судовий захист.
Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Виходячи з вищевикладеного, оскаржувана ухвала від 27.11.06 р. про закриття провадження в адміністративній справі підлягає скасуванню як постановлена з неправильним застосуванням і порушенням норм процесуального права, апеляційна скарга Виконавчого комітету Миколаївської ради –задоволенню, а справа № 16/337/06 – направленню до господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду по суті.
Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. ст. 167, 185, 195, 196, 199 п. 3, 202, 205 ч.1 п. 3, ч. 4; ст. 206 п. 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення”
Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
УХВАЛИЛА:
1.Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Миколаївської міської ради задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.11.06 р. про закриття провадження у справі № 16/337/06 скасувати.
3.Справу № 16/337/06 направити до господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Право, порядок та строк касаційного оскарження визначаються згідно зі ст. 13, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала у повному обсязі виготовлена 02.02.07 р.
Головуючий суддя: Мишкіна М. А.
Судді: Таценко Н. Б.
Воронюк О.Л.