ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 р. Справа № 804/3185/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Гуцал А.В., за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Полішко І.О., довіреність без/н від 17.01.2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо незадоволення клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради, поблизу с. Військове, Солонянського району Дніпропетровської області;

- зобов'язання відповідача розглянути подане позивачем вищевказане клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради, поблизу с. Військове, Солонянського району Дніпропетровської області та надати мотивовану відповідь на клопотання у встановлений законом строк.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем надіслано лише лист з коментарем ст.118 ЗК України, без зазначення щодо погодження або вмотивованої відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Крім того, позивач посилається на безпідставність позиції відповідача щодо не зазначення на графічних матеріалах земельної ділянки орієнтовною площею 2 га., яка передбачається для відведення.

Відповідач проти позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що за результатами розгляду заяви та доданих документів надано відповідь від 27.01.2015 року №31-4-0.11-1434/2-15, яка є мотивованою відмовою у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, з підстав того, що на графічних матеріалах не зазначено земельну ділянку орієнтовною площею 2 га, яка передбачається для відведення. Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), наданої позивачу, земельна ділянка має: державну форму власності; цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення; вид угідь - Інші багаторічні насадження (графа 10), які можуть перебувати на балансі сільської, селищної ради або міністерства АПК. Крім того, відповідач посилається на лист Військової сільської ради від 30.01.2015р. №13/03-19 щодо наявності заперечень ради у наданні відповідного дозволу.

В судовому засіданні позивач та представник відповідача підтримали обрані правові позиції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд-

ВСТАНОВИВ:

22.12.2014 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області клопотання в порядку статті 118 Земельного кодексу України в якому просив в порядку реалізації гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, визначити та виділити йому земельну ділянку орієнтовним розміром до 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га. по передачі його безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Військової сільської ради.

До клопотання додані:

- копія паспорта, копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера);

- згода на збір та обробку персональних даних;

- графічні матеріали: викопіювання з кадастрової карти (плану) та інших графічних матеріалів, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки, орієнтовний розмір земельної ділянки;

- графічні матеріали: викопіювання з плану землекористування Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області;

- довідка по формі 6-зем;

- довідка відділу Держземагентства про відсутність земельної власності для ведення особистого селянського господарства.

27.01.2015 року за вих.№31-4-0.11-1434/2-15 Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області направило позивачу лист, в якому зазначено, що наступне:

«Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області на Вашу заяву про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га, яка розташована на території Військової сільської ради Солонянського району, повідомляє наступне.

Згідно зі статтею 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, з урахуванням норм статей 81, 116 та статті 121, із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

В результаті розгляду наданих документів встановлено, що матеріали не відповідають вимогам Земельного кодексу України. На графічних матеріалах не зазначено земельну ділянку орієнтовної площею 2 га, яка передбачається для відведення. Також, в інших документах міститься інформація про відношення ділянки до виду угідь інші багаторічні насадження, при цьому будь-які відомості про належність в даному пакеті документів відсутні».

Згідно із ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України №2768-III від 25.10.2001 року (далі - ЗК України).

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною 6 ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до п.б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно п.1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України (далі - Положення), затверджене, Указом Президента України «Про державне агентство земельних ресурсів України» №445/2011 від 08.04.2011 року, державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Відповідно до пункту 7 Положення Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України №419 від 05.09.2012р. передбачено, що Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Таким чином, Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.1-2 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із ч.3 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як зазначалося вище, листом від 27.01.2015 року за вих.№31-4-0.11-1434/2-15 Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області відмовило у задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради, поблизу с. Військове, Солонянського району Дніпропетровської області, з підстав не зазначення на графічних матеріалах земельної ділянки орієнтовної площею 2 га., яка передбачається для відведення та відсутності будь-яких відомостей про належність багаторічних насаджень.

Разом з тим, Викопіювання з плану землекористування Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області з нанесенням земельної ділянки площею 2,0 га., яка планується для надання у власність ОСОБА_1 - ведення особистого селянського господарства, погодженого заступником начальника відділу Держземагентства у Солонянському районі Андрейченко О.П. та з кадастрової карти (плану), містять зображення бажаного місця розташування земельної ділянки. Крім того, в клопотанні від 22.12.2014р. позивач вказав, що бажана земельна ділянка має бути виділена в межах зазначеної на доданих графічних матеріалах території. Тобто, у доданих до клопотання позивача графічних матеріалах наявне зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки.

Щодо відсутності будь-яких відомостей про належність багаторічних насаджень, наявності заперечень Військової сільської ради у наданні відповідного дозволу, викладених у листі від 30.01.2015р. №13/03-19 та наявність відповідних клопотань від десяти осіб про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в межах одного бажаного місця розташування земельної ділянки, суд зазначає, що ст.123 ЗК України не передбачено надання відповідних відомостей, а лист Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області №31-4-0.11-1434/2-15 від 27.01.2015р. взагалі не місить посилань на позицію Військової сільської ради з питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою та наявності інших відповідних клопотань в межах одного бажаного місця розташування.

Крім того, лист Військової сільської ради №13/03-19 датований 30.01.2015 року, отже, отриманий відповідачем після виготовлення листа 27.01.2015 року.

На підставі вищевикладених обставин та наведених норм діючого законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради, поблизу с. Військове, Солонянського району Дніпропетровської області.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо незадоволення клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради, поблизу с. Військове, Солонянського району Дніпропетровської області, разом з тим, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати саме відмову Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі №31-4-0.11-1434/2-15 від 27.01.2015 року.

При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу протиправним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Відносно позовних вимог про зобов'язання відповідача розглянути подане позивачем вищевказане клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради, поблизу с. Військове, Солонянського району Дніпропетровської області та надати мотивовану відповідь на клопотання у встановлений законом строк, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22 грудня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.

У судовому засіданні, яке відбулось 02.04.2015 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 07.04.2015 року.

Керуючись статтями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області, яка викладена у листі № 31-4-0.11-1434/2-15 від 27.01.2015 року.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.12.2014р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко