ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
05.03.09 |
Справа № 18/12-09. |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт - Альфа», с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область
До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми
Про стягнення 24048 грн. 94 коп.
Суддя С.В. ЗАЄЦЬ
При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко
За участі представників сторін:
Від позивача - Гема О.І.
Від відповідача - ОСОБА_1
Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з
відповідача на свою користь 24048 грн. 94 коп. заборгованості за поставлені будівельні матеріали відповідно до договору поставки товарів № РВ/18/03/1 від 18.03.2008р., з яких 13215 грн. 90 коп. - основна заборгованість, 4545 грн. 73 коп. - пеня, 3524 грн. 22 коп. 20% річних, 2763 грн. 09 коп. інфляційні збитки, а також стягнути 240 грн. 49 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до відзиву б/н від 19.02.2009р. на позовну заяву, відповідач основну заборгованість визнає в повному обсязі, проти стягнення штрафних санкцій заперечує.
Представником позивача в судове засідання 05.03.2009р. була подана заява № 77 від 03.03.2009р., в якій зазначає про часткову сплату відповідачем заборгованості та просить суд стягнути з нього на свою користь 12915 грн. 90 коп. основної заборгованості за поставлений товар, 4304 грн. 21 коп. пені, 2583 грн. 18 коп. штрафу, 2191 грн. 55 коп. інфляційних збитків.
Відповідачем в судове засідання 05.03.2009р. був поданий Акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2009р., відповідно до якого визнає заборгованість перед позивачем в сумі 12915 грн. 90 коп.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки будівельних матеріалів № РВ/18/03/1 від 18.03.2008р., відповідно до п. 1.1. якого Постачальник (позивач) зобов`язується постачати і передавати у власність Покупцю (відповідачу) будівельні матеріали, а Покупець (відповідач) зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах, передбачених зазначеним договором.
Відповідно до умов зазначеного договору, позивачем були поставлені та передані у власність відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 41787 грн. 15 коп., що підтверджується видатковими накладними № ТРН-РВ/000324 від 19.03.2008р. та № ТРН-РВ/000323 від 19.03.2008р. копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 9-11). Частина поставленого товару була повернута відповідачем на загальну суму 28571 грн. 25 коп., що підтверджується видатковими накладними № ЧП-0000004 від 25.09.2008р. та № ЧП-0000003 від 25.09.2009р., копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 12-13).
Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору, відповідач зобов`язувався здійснити оплату вартості товару протягом 30 днів від дати його отримання уповноваженою особою.
Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковими накладними № ТРН-РВ/000324 від 19.03.2008р. та № ТРН-РВ/000323 від 19.03.2008р., копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 9-11).
Відповідач свої зобов'язання за договором № РВ/18/03/1 від 08.03.2008р. виконав частково, тому, враховуючи заяву № 77 від 03.03.2009р. про уточнення позовних вимог, його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлені будівельні матеріали складає 12915 грн. 90 коп. Зазначена заборгованість відповідачем визнається в повному обсязі у відзиві б/н від 19.02.2009р. на позовну заяву та підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2009р., що підписаний повноважним представником позивача та відповідачем.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивачем була направлена відповідачу претензія № 268 від 15.12.2008р. з вимогою погасити заборгованість до 21.12.2008р.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар провів частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 12915 грн. 90 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору поставки товарів № РВ/18/03/1 від 18.03.2008р. (пункт 4.1), а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позовні вимоги щодо стягнення 12915 грн. 90 коп. заборгованості за поставлені будівельні матеріали є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, визнаються відповідачем в повному обсязі та підлягають задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки № РВ/18/03/1 від 18.03.2008р., позивач, відповідно до поданої заяви № 77 від 03.03.2009р. про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 2191 грн. 55 коп. інфляційних збитків.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків в сумі 2191 грн. 55 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Крім цього, позивачем, відповідно до поданої заяви № 77 від 03.03.2009р. про уточнення позовних вимог, заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 4304 грн. 21 коп.
Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.2 договору поставки № РВ/18/03/1 від 18.03.2008р., за яким у випадку прострочення оплати товару, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Ч. 1 п. 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.
Також відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості, а також те, що з відповідача на користь позивача судом стягнуто інфляційні збитки в сумі 2191 грн. 55 коп., враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, закріплені в ст. 3 Цивільного Кодексу України та, керуючись ст. 233 Господарського Кодексу України і ст. 551 Цивільного Кодексу України, суд зменшує розмір заявленої позивачем до стягнення пені на 30%.
Також позивачем, відповідно до заяви № 77 від 03.03.2009р. про уточнення позовних вимог, заявлені вимоги по стягненню з відповідача штрафу в розмірі 20% від суми неоплаченого товару, що становить 2583 грн. 18 коп.
Відповідно до п. 5.3 договору поставки № РВ/18/03/1 від 18.03.2008р., у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж 20 календарних днів, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.
Частина 1 ст. 549 Цивільного Кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
В обґрунтування вимог по стягненню неустойки (штрафу) позивач посилається на ст. 549 Цивільного Кодексу України, частиною 2 якої встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Тому, штраф як вид неустойки за правилами ЦК України не може застосовуватися до грошових зобов`язань.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що за прострочку виконання зобов'язання до відповідача застосовано інший вид забезпечення виконання зобов'язання - стягнення пені. Тому позовні вимоги в частині 2583 грн. 18 коп. штрафу задоволенню не підлягають.
Таким чином позовні вимоги, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача 12915 грн. 90 коп. основної заборгованості за поставлені будівельні матеріали відповідно до договору поставки товарів № РВ/18/03/1 від 18.03.2008р., 3012 грн. 95 коп. пені, та 2191 грн. 55 коп. інфляційних збитків. В часині стягнення штрафу в розмірі 2583 грн. 18 коп. відмовити.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно-задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Людкевича, 40, код 30543304) 12915 грн. 90 коп. заборгованості, 3012 грн. 95 коп. пені, 2191 грн. 55 коп. інфляційних збитків, 181 грн. 20 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення штрафу в розмірі 2583 грн. 18 коп. - відмовити.
4. Наказ видати після набранням рішення законної сили.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ