ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
29.01.07 Справа № 4/323-27/52(4/1364-2/135)
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
на рішення господарського суду Львівської області від 01.12.2006 року.
у справі № 4/323-27/52 (4/1364-2/135)
За позовом : ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
до: ВАТ «Західенерго»
про: стягнення 14829028,15 грн.
за зустрічним позовом: ВАТ «Західенерго»
до: ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
про: визнання недійсним актів прийому передачі вугілля №32 від 17.07.2003р., №33 від 21.07.2003р., №34 від 15.08.2003р., №35 від 22.08.2003р., №36 від 27.08.2003р., №1/40-Л від 23.12.2003р., №2/41-Л від 23.12.2003р.
за участю представників:
від позивача –Цененко К.С. –представник (довіреність №90 від 12.10.2006р.)
від відповідача –Федорів С.С. –представник (довіреність №31-4004 від 28.12.2006.)
Сивик А.П. –представник (довіреність №31-4001 від 28.12.2006р.)
Встановив :
Рішенням господарського суду Львівської області від 01.12.2006р., суддя Н. Судова-Хомюк, позовні вимоги за первісним позовом були задоволені частково. Відмовлено у стягненні заборгованості по актам прийому-передачі від 17.07.2003р. №32, від 21.07.2003р. №33, від 15.08.2003р. №34, від 22.08.2003р. №35, від 27.08.2003р. №36, від 23.12.2003р. №1/40-Л від 23.12.2003р. №2/41-Л та нарахованих штрафних санкцій по цих актах. Стягнуто з ВАТ «Західенерго»на користь ДПЗД «Укрінтеренерго»669572,63 грн. основного боргу, 14214,08 грн. пені, 3% річних в сумі 2920,91 грн., інфляційні втрати, що становлять 9529,96 грн., 6962,37 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відстрочкою виконання рішення на один місяць. У задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено.
З даним рішенням не погодився позивач за первісним позовом - ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»і оскаржив його в апеляційному порядку з тих підстав, що воно винесене з неповним зясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства.
Відповідач за первісним позовом –ВАТ «Західенерго»подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2006р. по даній справі скасувати частково, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідно до укладеного між ДПЗД "Укрінтеренерго" та ВАТ "Західенерго" договору від 05.12.2002 р. № 44/3-202 позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв вугілля у кількості 69 946 тонн, про що були укладені сторонами акти прийняття-передачі вугілля від 17.07.2003 р. №32, від 21.07.2003 р. №33, від 15.08.2003 р. №34, від 22.08.2003 р. №35, від 27.08.2003 р. №36, від 12.08.2003 р. №38, від 30.09.2003 р. №39Б, від 23.12.2003 р. №1/40-Л, від 23.12.2003 р. №2/41-Л від 23.12.2003р.
Згідно п.3.2 договору №44/3-202 від 05.12.2002 р. фактична ціна поставленого вугілля для проведення розрахунків встановлюється виходячи з базової ціни вугілля, визначеної п. 3.2. Договору, з застосуванням знижок і/або надбавок в залежності від фактичних відхилень від базової зольності та вологи.
Відповідно до п. 5.1 договору №44/3-202 від 05.12.2002 р. приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6 та від 25.04.1966 р. №П-7 з подальшими змінами та доповненнями, Положенням про поставки продукції виробничо - технічного призначення, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. №888, ГОСТ 10742-71 "Метод отбора и обработки проб для лабораторных испытаний" та/або іншими нормативними актами України, прийнятими щодо цих питань або на зміну вищевказаних.
Згідно з доповненням №3 від 10.01.2003 р. до договору поставки №44/3-202 від 05.12.2002 р. (п. 5.2.2 договору) приймання вугілля по якості здійснюється за даними, визначеними хімлабораторією ТЕС вантажоотримувача (Ладижинської ТЕС).
Проте, в порушення п. 5.2.2 договору №44/3-202 від 05.12.2002 р. результати аналізу якості вугільної продукції за даними хімічної лабораторії Ладижинської ТЕС в двосторонніх актах звірки №34 від 15.07.2003 р., №35 від 22.08.2003 р., №36 від 30.08.2003 р. між Ладижинською ТЕС та ПП "Донвугілляпостачання" враховані не були.
Згідно з п. 5.2.3 договору, при необхідності проведення аналізу третього примірника проб, відібраних ТЕС вантажоотримувача під час приймання вугілля, сторони домовились, що експертиза доручається незалежним експертам ТПП України. Висновки лабораторних досліджень ТПП України є остаточними для сторін.
Долучені до матеріалів справи документи вказують про відображення в актах звірки від 15.08.2003 р. №34, від 22.08.2003 р. №35, від 27.08.2003 р. №36 показників якості палива за даними посвідчень якості постачальника, а не лабораторії станції (порушення п. 5.2.2 договору). Протоколами №№ 1,2,3 (а.с. 164-174), які оформлені комісією Ладижинської ТЕС, здійснена переоцінка вартості вугілля, оформленого актами №№ 34,35,36 відповідно до його фактичної якості, згідно даних лабораторії ТЕС.
Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго" листами №04-3133 від 09.09.2003 р., №04-4014 від 10.11.2003 р. зверталася до підприємства позивача з вимогою переоформлення актів приймання-передачі вугілля №№34,35,36 відповідно до фактичних даних якості поставленого вугілля. Сторона позивача результатів розгляду даних листів не надала та не представила доказів заперечення обставин, які висвітлені вказаними протоколами №№ 1,2,3.
За результатами проведеної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Ладижинської ТЕС, що проводилась Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області, був складений акт від 08.12.2003 р. Призначення документальної ревізії було зумовлено розглядом кримінальної справи №03340094 Ладижинським міським судом. За наслідками проведеної ревізії встановлено, що в спірних актах звірки та розрахунках проставлялись результати хімічного аналізу вугілля постачальника, а не результати хімічного аналізу вугілля, проведеного хімічною лабораторією Ладижинської ТЕС.
Вказаний акт КРУ підтверджує, що контроль за якісним та кількісним надходженням палива, згідно посадової інструкції, був покладений на провідного інженера паливно-транспортного цеху Ладижинської ТЕС Лапайко О.М.. Постановою Ладижинського міського суду від 13.06.2005 р. кримінальну справу про обвинувачення вказаної особи було повернуто для організації проведення додаткового розслідування. Суд зобов’язав прокуратуру в ході додаткового розслідування дати правильну кваліфікацію діям підсудного Лапайко О.М. Судова постанова вказує, що за обвинувальним висновком громадянин Лапайко О.М., являючись відповідальним за якісну та кількісну поставку палива, не оформляв акти про поставку неякісного вугілля, вносив в акти звіряння показники, що не відповідали показникам лабораторії хімічного цеху Ладижинської ТЕС.
Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наведені обставини обґрунтовано були сприйняті місцевим господарським судом, як докази невідповідності якісним показникам партій вугілля при складанні актів звіряння №32 від 07.07.2003 р. та №33 від 09.07.2003 р.
Стаття 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" надає торгово-промисловим палатам право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об'єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність (ч.2 ст. 14 Закону).
Відповідно до договору №244 від 01.04.2003 р., укладеного між Ладижинською ТЕС та Вінницькою торгово-промисловою палатою, з 1.05.2003р. на ТЕС до проведення товарознавчих експертиз залучаються спеціалісти ТПП для складання актів експертиз встановленої форми при невідповідності кількості та якості отриманої від постачальників продукції. Так, за участю представника Вінницької торгово-промислової палати було проведено низку аналізів якості поставленого ПП "Донвугілляпостачання" вугілля (в тому числі оформленого актами звірки №№ 32, 33, 34, 35, 36, 40Л, 41Л № 301/2 від 03.07.2003р., № 303/1 від 05.07.2003р. (залізничні накладні 49764327, 49764328, 49764329, 49764330, 49764331, 49764332, 49497202, 49497203, 49497204, 49497205 - акт звірки № 32); № В-288/2 від 27.07.2003р. (залізничні накладні 49103290, 49767152 –акт звірки № 33); №В-303/7 від 12.07.2003 р., №В-303/10 від 15.07.2003 р. № В-339/3 від 18.07.2003р. (залізничні накладні 49768603, 49768601, 49452305, 49497358, 49497359, 49005398, 49005399 - акт звірки №34); №В - 339/2 від 18.07.2003 р., №В-339/1 від 18.07.2003 р. (залізничні накладні 49452369, 49452368, 49452370, 49397904, 49397907, 49397908, 49397906 - акт звірки №35); № В –339/6 від 23.07.2003 р., №В - 339/8 від 23.07.2003 р., №В - 339/12 від 24.07.2003 р. (залізничні накладні 087021, 49542219, 49676347, 49764468, 49764469, 49764470 - акт звірки №36); №В - 369/4 від 04.08.2003 р., №В - 369/8 від 11.08.2003 р. (залізничні накладні 49737845, 49737846, 49737847, 49737848, 49737849, 49029443, 49029442 - акт звірки № 41 Л), №В - 369/2 від 04.08.2003 р. (залізнична накладна 49104813 - акт звірки № 40Л).
Згідно вказаних актів експертиз торгово-промислової палати вміст золи в поставленому вугіллі складає від 41% до 58% при гранично допустимій нормі – 30%.
На підставі проведеної перевірки у відповідності з наказом Міністерства палива та енергетики України № 75 від 10.03.2006 р. "Про перевірку окремих питань фінансово -господарської діяльності ВАТ "Західенерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго" складено довідку, в якій зазначено, що внаслідок оформлення актів звірки (№34 від 15.07.2003 р., №35 від 22.08.2003 р., №36 від 30.08.2003 р., №40 Л від 07.11.2003 р., №41 Л від 07.11.2003 р.) по вугіллю, яке було поставлено протягом червня - серпня 2003 р. ПП "Донвугілляпостачання" (договір №44/3-202 від 05.12.2002 р. між ВАТ "Західенерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго") за даними посвідчень якості постачальника, а не за результатами хімлабораторії ТЕС було фактично завищено вартість отриманого вугілля: акти прийому-передачі вугілля №34 від 15.08.2003 р., №35 від 22.08.2003 р., №36 від 27.08.2003 р., №1/40-Л від 23.12.2003 р. всього на 3 125 002,23 грн.
Внаслідок проведеної КРУ у Вінницькій області ревізії фінансово-господарської діяльності Ладижинської ТЕС, був складений акт від 08.12.2003 р., в якому також вказано, що вартість отриманого вугілля визначалась не за результатами аналізів лабораторії хімічного цеху Ладижинської ТЕС, а за результатами аналізів постачальника, що привело до завищення фактичної вартості вугілля. Даною довідкою стверджується, що станом на 01.11.2003 р. заборгованість відповідача перед ДПЗД "Укрінтеренерго" по договору №44/3-202 від 05.12.2002 р. становить 4 973 077,33 грн.
Наведені обставини заперечують факт належного визначення якості поставленого вугілля, а тому суд першої інстанції правомірно встановив відсутність підстав для визначення вартості отриманої Ладижинською ТЕС партії вугілля лише по актах звірки від 17.07.2003 р. №32, від 21.07.2003 р. №33, від 15.08.2003 р. №34, від 22.08.2003 р. №35, від 27.08.2003 р. №36, від 12.08.2003 р. №38, від 30.09.2003 р. №39Б, від 23.12.2003 р. №1/40-Л, від 23.12.2003 р. №2/41-Л.
Ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
З таких обставин справи суд першої інстанції правомірно та обгрунтовано відмовив позивачу за первісним позовом у стягненні заборгованості по актам прийому - передачі від 17.07.2003 р. №32, від 21.07.2003 р. №33, від 15.08.2003 р. №34, від 22.08.2003 р. №35, від 27.08.2003 р. №36, від 23.12.2003 р. №1/40-Л, від 23.12.2003 р. №2/41-Л. та нарахованих штрафних санкцій по цих актах.
Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача згідно актів прийому-передачі вугілля №38 від 12.08.2003р. та № 39б від 30.092003р. та необхідність задоволення їх на загальну суму 669 572, 63 грн.
Згідно ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Таким чином, до стягнення з відповідача за первісним позовом підлягають 3% річних в сумі 2920,91 грн. та інфляційні втрати, що становлять 9529,96 грн.
Що ж стосується розгляду зустрічних позовних вимог, то апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та визнає справедливою скаргу апелянта в цій частині з наступних підстав.
Стаття 12 ГПК України встановлює, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім спорів, що виникають при погодженні стандартів та технчних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавством до їх компетенції.
Згідно ч. 1 ст. 41 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків, аналогічно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Отже, в розумінні ст. 41 ЦК УРСР та ст. 202 ЦК України акти приймання-передачі продукції не можуть бути правочинами, оскільки вони є похідними від правочинів.
Відповідно до Закону України від 16.07.1999р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оспорювані акти прийняття-передачі вугілля є первинними документами, які не породжують самостійно настання у сторін певних прав і обов’язків, а підтверджують саме здійснення господарської операції, фіксують вчинення дій по виконанню договору.
Отже, відповідно до норми ст..12 ГПК України, спір про визнання недійсним актів прийняття-передачі вугілля не підвідомчий господарським судам.
Тому апеляційний суд приходить до висновку, що провадження у справі за зустрічним позовом слід припинити, відповідно до вимог п.1 ст.80 ГПК України, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині вирішення зустрічного позову винесене з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а тому підлягає скасуванню в цій частині.
Керуючись ст.ст. 80,101,103,104,105, ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2006 року у справі №4/323-27/52 (4/1364-2/135) скасувати в частині вирішення зустрічного позову.
Провадження в справі за зустрічним позовом припинити.
В решті рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2006 року у справі №4/323-27/52 (4/1364-2/135) залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи передати на розгляд в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук