РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс груп»(далі по тексту позивач) до Комунального підприємства «Житлорембудсервіс» (далі по тексу відповідач) про стягнення 1634100,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного з відповідачем Договору  про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів № 136, він виконав  вказані роботи, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 1483200,00 грн.

Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату цих робіт в повному обсязі.

Позивачем у справі подано в судовому засіданні 02.02.09р. заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача додатково суму основної заборгованості  220500 грн., а отже основний борг на загальну суму 1703700,00 грн.

Відповідач згідно відзиву на позов  визнає наявність основної заборгованості та просить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, оскільки вважає, що невиконання ним зобов’язань сталося не з його вини, а в зв’язку з наявністю заборгованості населення щодо оплати житлово-комунальних послуг.

Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні до 19.02.2009р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України для підготовки повного тексту рішення у справі.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2008 року 14 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Екосервіс груп»(надалі - Позивач), та Комунальним підприємством «ЖИТЛОРЕМБУДСЕРВІС»(надалі - Відповідач) укладено договір про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів (ТГІВ) № 136 (надалі - Договір).

Згідно умов Договору Позивачем Відповідачу на підставі актів виконаних робіт від 30.04.2008р., 31.05.2008 р., 30.06.2008 р., 31.07.2008 р., 31.08.2008 р., 30.09.2008р., 31.10.2008 р., 30.11.2008 р., були надані послуги з вивезенню та знешкодженню негабаритних та будівельних відходів на територію сміттєзвалища на загальну суму 1 483 200 гривень 00 копійок.

Відповідачем не сплачено грошову суму в розмірі 1 483 200 гривень 00 копійок. Станом на 17.12.2008 року залишок несплаченої грошової суми становить –1483200 гривень 00 копійок, серед яких з урахуванням змісту пунктів 4.2. та 4.3 Договору:

1.          по акту виконаних робіт від 30.04.2008р.сума заборгованості становить 133875 гривень і строк добровільної оплати послуг Відповідачем закінчився з 15.05.2008 року.

2.          по акту виконаних робіт від 31.05.2008 р. сума заборгованості становить 275625 гривень і строк добровільної оплати послуг Відповідачем закінчився з 15.06.2008 року.

3.          по акту виконаних робіт від 30.06.2008 р. сума заборгованості становить 199125 гривень і строк добровільної оплати послуг Відповідачем закінчився з 15.07.2008 року.

4.          по акту виконаних робіт від 31.07.2008 р. сума заборгованості становить 72900 гривень і строк добровільної оплати послуг Відповідачем закінчився з 15.08.2008 року.

5.          по акту виконаних робіт від 31.08.2008 р. сума заборгованості становить 178200 гривень і строк добровільної оплати послуг Відповідачем закінчився з 15.09.2008 року.

6.          по акту виконаних робіт від 30.09.2008 р. сума заборгованості становить 143100 гривень і строк добровільної оплати послуг Відповідачем закінчився з 15.10.2008 року.

7.          по акту виконаних робіт від 31.10.2008 р. сума заборгованості становить 214425 гривень і строк добровільної оплати послуг Відповідачем закінчився з 15.11.2008 року.

8.          По акту виконаних робіт від 30.11.2008р. сума заборгованості становить 265950 гривень і строк добровільної оплати послуг відповідачем закінчився з 15.12.2008р.

Станом на 02.02.2009 року залишок додатково несплаченої грошової суми, окрім несплачених 1483200 гривень 00 копійок становить 220500,00 гривень, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.12.2008р.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів оплати грошових коштів за виконані позивачем роботи суду не надав.

Отже, підлягає стягненню з відповідача сума боргу в розмірі 1703700,00 (один мільйон сімсот три тисячі  сімсот) грн. 00 коп.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем вимог пунктів 3.2.  та 3.3.  Договору Позивач посилаючись на пункт 4.3. Договору, ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96 ВР від 22.11.1996 року, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9429,87 грн.

Враховуючи несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості та керуючись п. 4.3 договору, сю 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені частково, виходячи з нарахування пені на суму заборгованості на строк у шість місяців.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, підлягає стягненню з відповідача пеня у розмірі 90464,91 (дев’яносто тисяч чотириста шістдесят чотири ) грн. 91 коп.

Відповідно до статей  624,  625 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене вище, враховуючи те, що судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 135, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення  3% річних з простроченої суми, яка становить згідно перевіреного судом розрахунку 11582,44  (одинадцять тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн. 44 коп. та інфляційні витрати, які становлять згідно перевіреного судом розрахунку   46658,81  ( сорок шість тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 81 коп.

Суд вважає заперечення відповідача про те, що з нього не підлягає стягненню штрафні санкції за прострочення виконання зобов’язання по договору, необґрунтованими. Оскільки саме відповідач несе відповідальність, передбачену договором та законом щодо виконання своїх зобов’язань, а тому посилання відповідача на те, що для споживачів комунальних послуг введено  мараторій на стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, не впливає на передбачену законодавством відповідальність відповідача.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства  «Житлорембудсервіс»(м. Київ, вул. М. Закревського, 15, п/р № 2600232540901 в філії АБ «Південний», МФО 320917, код ЄДРПОУ 31776030)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс груп»(03058, м. Київ, вул.. Північна, 3, п/р № 26004301004155 в АКБ «Мрія»м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 32379428) 1703700,00 (один мільйон сімсот три тисячі  сімсот) грн. 00 коп. боргу, 90464,91 (дев’яносто тисяч чотириста шістдесят чотири ) грн. 91 коп. пені, 11582,44  (одинадцять тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн. 44 коп  3% річних та 46658,81  ( сорок шість тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 81 коп. інфляційних витрат, 18546,00 (вісімнадцять тисяч п’ятсот сорок шість грн. 00 коп.) грн. суми державного мита; 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Видати після набрання Рішенням законної сили наказ.

5. Рішення  може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.