Судове рішення #422686
14/355

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

             

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

22.08.2006р.                                                                                          Справа №14/355


за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії ВАТ "Полтаваобленерго", пр-т Першотравневий, 19, м. Полтава, 36022

до  Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім.О.Ф.Мальцева, вул.Медична,1, м. Полтава, 36006

про  стягнення 35380 грн.94 коп.

                                                                      Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача:  Коваль А.Ю., дов. №01-5/8023 від 07.11.2005 р.;

Козак М.В., дов. №01-5/8681 від 01.12.2005р.

від відповідача:  Чумак В.О., дов.№1738 від 21.08.2006р.


          СУТЬ СПОРУ:  Розглядається позовна заява про стягнення 35380 грн. 94 коп. – заборгованості за використану електроенергію за договором №325 від 04.06.2003р., в тому числі:  19301,83 грн. – основного боргу, 3836,92 грн.  –пені, 4586,16 грн. – збитків від інфляції та 7656,03 грн. – перевитрат договірної величини електроспоживання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, а його представник у судовому засіданні позов визнає на суму 19301,83 грн. – основного боргу та просить суд відмовити позивачу у стягнення штрафних санкцій, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 04.06.2003 р. між Полтавською філією ВАТ “Полтаваобленерго”, м. Полтава (далі – позивач) та Полтавською обласною клінічною психіатричною лікарнею ім.. О.Ф.Мальцева, м. Полтава (далі – відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії за № 325 (далі – договір).

Відповідно до Розділу 1  даного договору, позивач постачає електричну енергію відповідачу, а останній оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього.

Відповідачем в порушення вищезазначеного договору оплата за спожиту електричну енергію за період о 01 січня 2005 р. по 19 червня 2006 р. (включно) проводилась не в повному обсязі, в зв'язку з чим утворилася заборгованість за використану активну електроенергію (за період з січня 2005р. по 19 червня 2006р. (включно) на суму  19301,83 грн.

Зобов’язання щодо оплати відповідач не виконав, докази оплати рахунків відсутні.

На неодноразові вимоги та пропозиції сплатити вищевказану заборгованість боржник не реагував.

Оскільки цивільно-правові відносини виникли між сторонами у 2003 році, суд при прийнятті рішення керується ст.ст.151, 161-162, 216, 440-441 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), які діяли в спірний період.

Враховуючи те, що з 1 січня 2004 року вступили в дію Цивільний та Господарського кодекси України, суд також керується п.п. 4, 9-10 Прикінцевих та Перехідних положень, ст.ст.509-510, 526-527, 545, 598-599, 610-612, 625 Цивільного кодексу України та п.п. 4-5 Прикінцевих положень, ст.ст.173-174, 193, 197-199, 202-206, 216-218 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст.526, 527,530 ЦК України , ст.173, 174,175, 193 197,198 ГК України та в силу зобов’язання  одна  особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких  вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. Зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до  статті 546 ЦК України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею  549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Позивач  відповідно до  п.4.2.1. договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996р. нарахував відповідачу 3836,92   грн.   -   пені   на   суму   заборгованості   за   спожиту   активну   електроенергію за період з червня 2005р. по травень 2006р.(розрахунок в матеріалах справи).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи несплату заборгованості відповідачем, позивач нарахував йому збитки від інфляції в сумі 4586,16 грн.   на  суму заборгованості за активну електроенергію за період з вересня 2003р. по травень 2006р. (розрахунок у матеріалах справи).

Крім того, згідно з  Додатком №1 до Договору за № 325 від 04.06.2003р. відповідачу були доведені договірні величини енергопостачання на 2005 рік.

Відповідач у листопаді 2005 р. використав 116099 кВт/г замість встановлених 87900 кВт/г, в зв'язку чим виникла перевитрата договірної величини , яка складає 28199 кВт/г.

Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України №473 від 16.06.2005р. "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" визначено, що  споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику", а саме: споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

На підставі вищенаведеного та п. 4.2.2 договору "Про постачання електричної енергії" за № 325 від 04.06.2003 р., п.6.17 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України за № 28 від 31 липня 1996 (у редакції Постанови НКРЕ України від 17 жовтня 2005р. №910), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2005р. за №1399/11679 позивач виставив відповідачу додаткові рахунки за перевитрату договірної величини електроспоживання, а саме за листопад 2005 р. на суму 7556 грн. 03коп. (розрахунок у матеріалах справи).

Згідно статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Але враховуючи обставини, викладені відповідачем у відзиві, суд на підставі статі 83 (3) Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 10% від її суми, заявленої позивачем, що складає 383,69 грн.

Позивач в обгрунтування позовних вимог надав належні докази /у матеріалах справи/, які дають підстави суду задовольнити їх та стягнути з відповідача на користь позивача основну суму боргу – 19301,83 грн.,  383,69 грн. – пені, 4586,16 грн. – збитків від інфляції, 7656,03 грн. – перевитрати договірної величини електроспоживання за листопад 2005 р., 354,00 грн. - витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 118 грн.

В частині стягнення  пені в сумі 3453,23 грн. – відмовити.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36,43,44-45, 49, 82 -83(3), 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          

В И Р І Ш И В :


1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення  пені в сумі 3453,23 грн. – відмовити..

3. Стягнути з Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім.О.Ф.Мальцева,36006, м. Полтава, вул.. Медична,1  (р/р254442 в АБ «Полтава-банк» МФО 331489 код ЄДРПОУ 01999075)на користь  Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго” в особі Полтавської філії Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, 36000, м. Полтава, пр-т Першотравневий, 19  (р/р 260041971 в АБ «Полтава-банк»  МФО 331489, код ЄДРПОУ 25693530) 19301,83 грн. – боргу, 383,69 грн. – пені, 4586,16 грн. – збитків від інфляції, 7656,03 грн. – перевитрати договірної величини електроспоживання за листопад 2005 р., 354,00 грн. - витрати по сплаті держмита та  118,00 грн. -  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.



Суддя                                                                       Іваницький О.Т.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація