36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
29.08.2006р. Справа №14/409
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва", вул. Ківерцівська, 32, м. Луцьк, 43006
до Приватного підприємства "Міцар 3000", вул. Приходька, 111 м. Кременчук, Полтавська область, 39621
про стягнення 92757 грн.40 коп.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
Представники:
від позивача: Кучер І.В., дов. №2208-2 від 22.08.2006р.
від відповідача: не з’явився (повідомлений належним чином)
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 92757,40 грн. заборгованості за договором поставки № 1805-П-06 від 18.06.2006 р., в тому числі 91080,00 грн. – основного боргу, 1677,40 грн. – пені та заява про уточнення позовних вимог від 29.08.2006 р. про стягнення з відповідача 91080,00 грн. –основного боргу, 1277,40 грн. – пені.
Відповідач відзив на позов та витребувані ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.07.2006р. документи не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Позивач у судове засідання 29.08.2006р. подав заяву про уточнення позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 91080,00 грн. – основного боргу, 1277,40 грн. – пені. В частині стягнення з відповідача 400,00 грн. – пені позивач відмовився і просить суд в цій частині провадження у справі припинити.
Суд заяву прийняв і задовольнив.
Провадження у справі в частині стягнення 400,00 грн. – пені підлягає припиненню відповідно до статті 78 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив, що 18 травня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віва», м. Луцьк (далі – позивач) та Приватним підприємством «Міцар 3000», м. Кременчук (далі – відповідач) був укладений договір поставки № 1805-П-06 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов’язувався передавати у власність відповідача (покупця) товар згідно накладних відповідно до замовлень покупця, а останній зобов’язується приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.
23.05.06 р. по довіреності ЯЛЖ № 754431 від 18.05.06 р. згідно видаткової накладної № В-00000162 позивач передав відповідачу замовлений товар на 45600 грн.
29.05.06 р. по довіреності ЯЛЖ № 75443 4 від 29.05.06 р. згідно видаткової накладної № В-00000162 відповідач отримав товар на 45600 грн.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання виконав повністю, про що свідчить переданий замовлений товар та відсутність будь-яких претензій з боку відповідача.
Відповідач, отримавши замовлений товар, згідно умов договору (п.4.1) мав протягом 15 календарних днів повністю провести розрахунки за отриманий товар.
Але, всупереч взятих зобов’язань відповідач у зазначений строк з позивачем не розрахувався, а тому його заборгованість станом на день прийняття рішення, тобто на 29.08.2006р., складає 91080,00 грн.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар а сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. вищевказаного договору та статті 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у випадку несвоєчасної сплати за отриманий товар «Покупець» сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу що складає 1277,40 грн. за період із 08.06.2006р. по 10.07.2006р. (розрахунок в матеріалах справи).
Стаття 193 ГК України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Позивач в обгрунтування позовних вимог надав належні докази вини відповідача в невиконанні взятих на себе зобов‘язань, а також в порушенні вимог чинного законодавства /у матеріалах справи/, які дають підстави суду задовольнити їх частково та стягнути з відповідача на користь позивача основну суму боргу – 91080,00 грн., пені у сумі 1277 грн.10 коп., витрати по сплаті держмита – 927 грн.58 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 118 грн.
Припинити провадження в частині стягнення 400,00 грн. – пені відповідно до статті 78 ГПК України.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22,33-34, 36, 43,44-45, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження в частині стягнення 400,00 грн. – пені.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Міцар 3000", 33600, Полтавська область, м. Кременчук, вул.Приходько, 111 (р/р 26008001180001 у АТ “Індекс-Банк”, МФО 331661, ІПН 336725816034)на користь Товариствоаз обмеженою відповідальністю "Віва", 43006 м.Луцьк, вул.Ківерцівська, 32 (р/р 26008300000249/980 у Луцькій філії АКБ “Форум”, МФО 303644, код ЄДРПОУ 32649823) основну суму боргу – 91080,00 грн., пені у сумі 1277 грн.10 коп., витрати по сплаті держмита – 927 грн.58 коп. та 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Іваницький О.Т.