ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

    "30" січня 2007 р.                                                                            Справа  № 2/30

Господарський суд Рівненської області у складі судді  Савченка Г.І. за участю секретаря судового засідання Маслова К.Г., розглянувши справу

за позовом        Відкритого акціонерного товариства “Сарненський маслоробний комбінат”

до відповідача Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про                     визнання недійсним рішення № 11 від 13.11.2006 р.

За участю представників сторін:

від позивача     –Костючок С.Ю. (дов. № б/н від 03.10.2006 р.);

від відповідача –нач.відділу Возбранюк О.Б. (дов.№ 1 від 05.01.2007 р.).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз’яснена.

ВСТАНОВИВ: Позивач –Відкрите акціонерне товариство “Сарненський маслоробний комбінат”– просить визнати недійсним Рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 13.11.2006 р. по справі № 05-03/10-06 про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в розмірі 5.000,00 грн. за неподання інформації територіальному відділенню у встановлені строки.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач незаконно вимагав від нього інформацію про роздрібні ціни на сировину тваринного походження і продукції її переробки за травень 2006 року. Мотивує тим, що дана інформація по своєму характеру є статистичною. Така інформація періодично надавав державному органу статистики.

Позивач вважає, що відповідач порушив вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, а саме вийшов за межі своїх повноважень, а повинен був у межах своїх повноважень, встановлених ст. 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, звернутися за отриманням необхідної йому статистичної інформації до органу державної статистики.

Відповідач позов заперечує, обгрунтовуючи тим, що він діяв в межах ст. 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, виконував доручення голови Комітету від 01.11.2005 р. щодо отримання інформації.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши докази у справі, господарський суд встановив наступне.

Оскаржуваним рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1 від 13.11.2006 р. по справі № 05-03/10-06 визнано, що Відкрите акціонерне товариство “Сарненський маслоробний комбінат” вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачено пунктом 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені строки.

Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” накладено штраф у розмірі 5.000,00 грн. до відзиву на позов відповідач надав доручення Антимонопольного комітету України.

Як вбачається з оскаржуваного рішення та інших матеріалів справи, 02 березня 2006 року відповідачем позивачеві був направлений запит про надання інформації, відповідно до якого позивач зобов’язаний був щомісячно до 27 числа надати факсом з послідуючим дублюванням поштою інформацію про закупівельні та відпускні ціни на його продукцію. При цьому позивач посилався на ст. 7.17.22.22-1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”. Інформація за травень 2000 року була надана відповідачеві пізніше, 06.07.2006 р., з повідомленням про те, що з 14 травня 2006 року позивач повністю припинив заготівлю молока та  переробку молочної сировини.

Давши оцінку доказам у справі, доводам сторін, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” суб’єкти господарювання, об’єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов’язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення надавати документи, предмети чи інші носії інформації пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженням доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольного комітету України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання вказаних завдань на вимогу перерахованих органів, уповноважених ними працівників надається безкоштовно. Вимоги можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Запит про надання інформації направлявся позивачу в зв’язку із виконанням територіальним відділенням завдань згідно чинного законодавства за дорученням Антимонопольного комітету України, на виконання доручення Прем’єр-Міністра України щодо аналізу цінової ситуації, яка склалася на ринках сировини тваринного походження і продукції її переробки. Відповідач надав суду документи, які свідчать про завдання та доручення –лист Антимонопольного комітету України № 13-01/366 від 22.02.2006 р., службову записку № 23-84/01 від 20.02.2006 р.

Тому доводи позивача щодо характеру витребуваної інформації як статистичної не приймаються до уваги. Органи Антимонопольного комітету України вправі вимагати від суб’єктів господарювання статистичну інформацію незалежно від подання такої інформації суб’єктами господарювання органам статистики. Також органи Антимонопольного комітету України можуть здійснювати аналіз інформації із різних джерел, як отримання такої інформації від суб’єктів господарювання, так і від органів статистики.

Пункт 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює відповідальність за ненадання інформації у встановлені строки. Матеріалами справи доведено, що позивач порушив такі строки –інформацію подав із запізненням: необхідно було подати до 27 травня 2006 року, а фактично подав 06 липня 2006 року. Припинення заготівки молока та переробки молочної сировини з 14 травня 2006 року не знімало обов’язку позивача до 27 травня 2006 року повідомити відповідача про дану обставину.

Абзац 3 частини 2 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює відповідальність господарюючого суб’єкта за неподання у встановлені строки інформації у вигляді штрафу. Розмір штрафу позивач не оспорює.

Оспорюване рішення прийняте компетентним органом –адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення відповідно до чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд ,–

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                                

Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано “05” лютого 2007 року.