03.04.2012
Справа №22ц –2190/1210/2012 Головуючий в І інстанції:
ОСОБА_1
Категорія: 55 Доповідач: Майданік В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року квітня місяця 03 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Орловської Н.В.,
суддів: Кутурланової О.В.,
ОСОБА_2
при секретарі Гулько К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 22 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Херсонгаз" про захист прав споживачів,-
ВСТАНОВИЛА:
18 жовтня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Херсонгаз" (далі –ВАТ "Херсонгаз", відповідач) про захист прав споживачів, в якому просила визнати незаконними дії відповідача по відключенню від газопостачання квартири №118 по Бериславському шосе 12-а в м.Херсоні; зобов’язати відповідача поновити газопостачання; зобов’язати відповідача списати заборгованість з її рахунку №051118 у сумі 480грн.; стягнути з відповідача на її користь 1000грн. моральної шкоди та судові витрати.
В ході розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги, просила визнати незаконним дії відповідача по відключенню від газопостачання квартири №118 по Бериславському шосе 12-а в м. Херсоні; зобов’язати відповідача списати заборгованість з її рахунку №051118 у сумі 458грн.67коп.; стягнути з відповідача на її користь 1000грн. моральної шкоди та судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог вона вказала, що за вказаною квартирою мешкає з 2000 року і є споживачем природного газу. Разом з нею з квітня 2000 року по лютий 2005 року як член сім’ї мешкав її батько ОСОБА_4, 1926н.р., учасник бойових дій, інвалід Великої Вітчизняної війни 1 групи, який помер в лютому 2005 року. Згідно ст.13 Закону України ?Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту? її батько та члени його сім’ї мають право 100% знижку плати за користування комунальними послугами. Про вказані пільги вона повідомила відповідача у 2002 році і відповідач надав їй вказані знижки. Після смерті батька вона надала відповідачу копію свідоцтва про смерть та почала сплачувати за споживчий газ згідно тарифам, однак відповідач виставив заборгованість в сумі 424грн.30коп., яка включає заборгованість за період з січня 2003 року по 2005 рік, тобто за період проживання пільговика та його сім’ї. З 2005 року вона продовжила щомісячно сплачувати кошти за спожитий газ, та не зважаючи на це працівники ВАТ "Херсонгаз" 19.07.2011 року відключили її квартиру від газопостачання.
Рішенням суду від 22 лютого 2012 року в задоволені позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказала, що суд не врахував, те що вона не отримувала та не підписувала письмове попередження про відключення від газопостачання, оскільки початкові літери підпису не співпадають з початковими літерами її прізвища. Вважає, що суд необґрунтовано зробив висновок про пропуск нею строків позовної давності, оскільки її право було порушено 19.07.2011 року після відключення газу в її квартирі. Вказала, що суд не дав належної оцінки доказам про суму заборгованості. Також вказала, що суд не дав оцінки діям відповідача, який при наявності заборгованості за 2003-2005 рік не висував претензії в судовому порядку та вирішив в обхід закону змусити сплатити незаконно нараховану заборгованість.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Згідно довідки ОСББ ?Тандем? від 13.10.2011 року №171 позивачка ОСОБА_3 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з сином ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_4, який помер 11.02.2005 року та виписаний 24.10.2008 року (а.с.5).
Згідно копії свідоцтва серії Б №597, виданого 18.05.2001 року виконавчим комітетом Дніпровської районної ради м.Херсона батько позивачки був інвалідом 1 групи і мав право на пільги, встановлені для ветеранів війни –інвалідів війни (а.с.6).
29.11.2006 року між позивачкою та відповідачем укладено договір №51118 про надання послуг з газопостачання (а.с.37).
З копій розрахункових книжок позивачки вбачається, що з 11.02.2005 року в неї відсутні пільги при оплаті комунальних послуг, борг станом на 01.12.2008 рік складав 424грн.30коп. (а.с.9).
Згідно пояснень представника відповідача 100% пільга надавалась на всіх членів сім’ї позивачки лише протягом 2002 року, з 2003 року пільга надавалась лише пільговику за законом про держбюджет.
На адресу позивачки відповідачем направлялись попередження від 17.06.2010 року та 07.06.2011 року про наявність заборгованості за послуги газопостачання (а.с.61, 63).
З розрахунку, наданого представником відповідача, вбачається, що позивачка має заборгованість станом на жовтень 2011 року 304грн.75коп.; 100% пільга надавалась на всіх членів сім’ї позивачки лише протягом 2002 року, в решті пільга надавалась до смерті батька позивачки лише на одну особу; з серпня 2002 року по серпень 2005 рік включно позивачкою взагалі не оплачувала послуги з газопостачання; до смерті батька позивачки остання з 2000 року постійно мала перед відповідачем борг з газопостачання, з січня 2003 року по лютий 2005 рік він виріс з 41,34грн. до 218,88грн. (а.с.50-52).
Згідно копії акту припинення газопостачання №1920 від 19.07.2011 року газопостачання до квартири позивачки відключено (а.с.62).
З листа управління праці та соціального захисту населення Дніпровської в м.Херсоні ради від 31.01.2012 року №04/239 вбачається, що з 01.01.2003 року по 11.02.2005 рік ОСОБА_6 на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, не перебувала. Осіб, зареєстрованих за адресою м.Херсон, Бериславське шосе 12-а, кв.118 в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, не значиться (а.с.72).
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що нарахування за споживання газу проводилось згідно з чинним законодавством і припинення газопостачання є законним.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що про заборгованість, яку позивачка вважає неправомірною, їй стало відомо в грудні 2006 року згідно листа-відповіді відповідача №773/н-аб, направленого на її адресу (а.с.38), тому є правильний висновок суду першої інстанції про пропуск позивачкою строку позовної давності за вимогою про зобов’язати списати заборгованість.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що припинення газопостачання відбулось відповідно п.6 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року №2246, а посилання позивачки на те, що в попередженні про припинення надання послуг поставлено не її підпис уваги не заслуговують та не можуть бути підставою для задоволення позову.
Доводи заявника про те, що відповідач не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості з позивачки за послуги газопостачання за 2003-2005 роки, а відразу припинив газопостачання є неприйнятними, оскільки звернення до суду з позовом є правом особи, а не обов’язком.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, висновків суду не спростовують та не впливають на правильність прийнятого рішення. Позовна вимога про стягнення моральної шкоди також задоволенню не підлягає, оскільки, враховуючи викладене, в діях відповідача не вбачається порушення прав чи інтересів позивачки ОСОБА_3
Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що могли б слугувати підставою для скасування чи зміни рішення суду, колегією суддів не встановлено, а перевірені доводи апелянта висновків суду не спростовують, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 22 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: