№ 2-358\08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2008 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Суркової В.П.,
при секретарі Владыченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат”, третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення оплати за вимушений прогул, матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом , який уточнив в процесі розгляду справи до відкритого акціонерного товариства „Запорізький абразивний комбінат” (далі - ВАТ „ЗАК”) про поновлення на роботі, стягнення оплати за вимушений прогул, матеріальної та моральної шкоди. В позові зазначає, що з 11.10.2006 року працював на ВАТ „ЗАК” менеджером відділу управління зовнішньоекономічних зв'язків. Розпорядженням № 4 від 10.09.2007 року на підставі наказу № 288 від 23.08.2007 року він був направлений на дільницю № 29 з 11.09. по 23.09.2007 року для виконання некваліфікованих робіт - різноробочим. Вказані обставини понудили його 12.09.2007 року подати заяву про звільнення за власним бажанням. При цьому він просив звільнити його без відробітки з 13.09.2007 року, однак йому було відмовлено, керівництво прийняло рішення про звільнення його за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, але з відробітком на протязі двох тижнів. Працював три дні і захворів, пішов на лікарняний по 24.09.2007 року. 25.09.2007 року вийшов на роботу і наполягав на звільненні за власним бажанням. Однак, йому у цьому було відмовлено Наказом № 237-к від 26.09.2007 року був звільнений з ВАТ „ЗАК” за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків, за п. 3 ст. 40 КЗпП України. При цьому у наказі було посилення на те, що підставою звільнення є притягнення його до дисциплінарної відповідальності за наказами № 224-к від 05.09.2007 р., № 277-к від 10.09.2007 р., № 335 від 25.09.2007 р. за порушення виробничої дисципліни. Він не згоден з цим, тому що свої обов'язки виконував належним чином і до дисциплінарної відповідальності ніколи не притягувався. Вважає звільнення незаконним, необґрунтованим та з надуманих підстав. При звільненні йому не оплатили лікарняний лист з 14.09. по 24.09.2007 р., що складає 423 грн. 22 коп. та премію за серпень 2007 р. в сумі 200 грн.
Діями ВАТ „ЗАК” йому завдано матеріальної шкоди в сумі 1923 грн. 22 коп. та моральної, яка виразилась у душевних стражданнях, неможливості влаштуватися на іншу роботу та забезпечити матеріально свою дружину та дитину, котра є інвалідом дитинства, оцінює цю шкоду в сумі 5000 грн.
В уточненій позовній заяві просить визнати зазначені накази незаконними, зобов'язати ВАТ “ЗАК” поновити його на посаді менеджера відділу зовнішньоекономічних зв'язків, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути з ВАТ “ЗАК” на його користь за лікарняний лист та премію за серпень 2007 року в сумі 1923 грн. 22 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, пояснив, що з наказами № 224-к від 05.09.2007 р., № 277-к від 10.09.2007 р., № 335 від 25.09.2007 р. його не знайомили, пояснення не витребували, узнав про їх наявність лише 26.09.2007 р.
Представник відповідача ВАТ “ЗАК” заперечує проти позову, просить відмовити в його задоволенні, оскільки ОСОБА_1.. пропустив строк, передбачений ст.233 КЗпП України для звернення до суду з позовом про визнання незаконными наказов № 224-к від 05.09.2007 р., № 227-к від 10.09.2007 р, № 335 від 25.09.2007 р. без поважних причин. Від ознайомлення з наказами № 224-к від 05.09.2007 р., № 227-к від 10.09.2007 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності та надання пояснень з приводу порушення своїх обов'язків ОСОБА_1. відмовився, про що були складені відповідні акти. З наказом № 335 від 25.09.2007 р. ОСОБА_1. був ознайомлений 28.09.2007 р., написав на ньому свої пояснення. Наказ № 237-к від 26.09.2007 р. ОСОБА_1. отримав особисто та написав заперечення на нього. Заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, лікарняний лист ОСОБА_1. до відділу кадрів ВАТ «ЗАК» не надавав. Накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та наказ про його звільнення за ч.3 ст.40 КЗпП України вважає обґрунтованими та законними.
Третя особа ОСОБА_2. в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав..
За згаданих обставин суд вважає за можливе вирішення спору у відсутність третьої особи, на підставі наявних у справі даних про права та взаємовідносини сторін.
Вивчивши матеріали справи , вислухавши пояснення сторін, суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1. задоволенню не підлягають з наступних міркувань.
У судовому засіданні встановлено , що з 11.10.2006 р. до 26.09.2007 р. ОСОБА_1. працював на посаді менеджера відділу зовнішньоекономічних зв'язків ВАТ “ЗАК”.
Наказом по ВАТ „ЗАК” № 224-к від 05.09.2007 р. позивачу була винесена догана (а.с. 15). Підставою стало несвоєчасне надання ним даних щодо надходження валютних коштів, що призвело до спричинення збитків комбінату.
Наказом № 227-к від 10.09.2007 р. по ВАТ “ЗАК” ОСОБА_1. була оголошена друга догана за не оформлення ним додатку до контракту з фірмою «Омес», Італія на поставку алюмінієвих плит, що призвело до зриву їх поставки у вересні 2007 року (а.с. 16).
Наказом № 335 від 25.09.2007 р. ОСОБА_1. знову була оголошена догана (а.с. 17). Підставою стало ігнорування ним вказівок керівників підрозділів ВАТ „ЗАК” .
Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення оплати за вимушений прогул, матеріальної та моральної шкоди 23.10.2007 р., в позовній заяві просив визнати його звільнення з роботи незаконним, поновити його на посаді менеджера відділу зовнішньоекономічних зв'язків, стягнути матеріальну шкоду в розмірі 1923 грн.22 коп. та 5000 грн. моральної шкоди. Питання про визнання наказів № 224-к від 05.09.2007 р., № 227-к від 10.09.2007 р., № 335 від 25.09.2007 р. незаконними не ставилося. Лише в уточненій позовній заяві, яка надійшла до суду 05.12.2007 р., просив визнати наказ № 224-к від 05.09.2007 р. незаконним (а.с. 14), у заяві, яка надійшла до суду 10.12.2007 р., просив визнати незаконним наказ № 227-к від 10.09.2007 р. (а.с. 68), а в заяві, яка надійшла до суду в день розгляду справи 15.05.2008 р. (а.с. 177), просить визнати незаконними ще і накази № 335 від 25.09.2007 р. та № 237-к від 26.09.2007 р. Позивач пропустив строк для звернення до суду з заявою про визнання незаконним наказу № 335 від 25.09.2007 р., не надав доказів, що підтверджують поважність причин його пропуску і з заявою про поновлення цього строку не звертався.
Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Наказами № 224-к від 05.09.2007 р., № 227-к від 10.09.2007 р., № 335 від 25.09.2007 р. ОСОБА_1. були оголошені догани.
26.09.2007 р. наказом № 237-к від 26.09.2007 р. позивач був звільнений з займаної посади на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків. В наказі зазначається, що 13.09.2007 р. із-за безвідповідального відношення менеджера ОСОБА_1. до виконання покладених на нього службових обов'язків та порушення контрактних зобов'язань, були відвантажені два автомобіля з продукцією комбінату без надходження передоплати на суму 8300 євро.
Посилання ОСОБА_1. на те, що він належним чином виконував свої службові обов'язки та не був ознайомлений з наказами щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності спростовуються службовими записками (а.с. 23, 26, 29,33), актами від 04.09.,06.09., 10.09.,11.09.,14.09.,26.09.2007 року (а.с. 24, 27, 30, 34), які складені комісією посадових осіб ЗАТ «ЗАК» .
.Надання ОСОБА_1. заяви про звільнення з посади за власним бажанням та лікарняного листа до оплати не підтверджено будь-якими доказами.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що накази про притягнення ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності, у тому числі і про звільнення з роботи, прийняти з додержанням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП України, тому законі, ґрунтуються на фактичних обставинах скоєних порушень службових зобов'язань, що дає суду підстави для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ч. 3 ст. 40, ст. ст. 147-149, 233 КЗпП України,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” про поновлення на роботі, стягнення оплати за вимушений прогул, матеріальної та моральної шкоди, визнання наказів незаконними - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.П. Суркова