АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/2795/14-пГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С.

Провадження № 33/789/42/15 Доповідач - Іващенко О.Ю.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Іващенко О.Ю. , з участю скаржника ОСОБА_1 розглянув адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 грудня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, не працюючого, -

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн., зі стягненням у користь держави судового збору в розмірі 36, 54 грн.

Оскаржуваною постановою судді Теребовлянського районного суду, ОСОБА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за те, що він, 20 грудня 2014 року о 20.50 год. у с.Іванівка Теребовлянського району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки "Зубр" з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову судді Теребовлянського районного суду від 30 грудня 2014 року скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зазначена постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, обставини справи досліджені не в повній мірі, про час та місце розгляду справи його повідомлено не було, що позбавило скористатись правом на захист. Окрім того, зазначає, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення він був інвалідом другої групи від загального захворювання, про що свідчить довідка №292 від 19.03.2014 року видана Управлінням соціальної політики виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Вказує, що знаходиться на обліку в лікаря психіатра у психоневрологічній міжрайонній спеціалізованій МСЕК. Згідно картки індивідуальної програми реабілітації інваліда №201 від 05.02.2015 року, періодично отримує психіатричну допомогу та має другий ступінь обмеження до пересування, самообслуговування, трудової діяльності, контролю за своєю поведінкою.

Одночасно просить поновити йому строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови судді, оскільки він не був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, у зв'язку з чим не мав можливості надати суду свої пояснення, не був ознайомлений з прийнятим відносно нього рішенням, а постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав лише після направлення 02.03.2015 року заяви до Теребовлянського районного суду про видачу постанови від 30 грудня 2014 року, в результаті чого був позбавлений можливості в належні строки її оскаржити.

Заслухавши скаржника ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляційну скаргу і, з мотивів викладених у ній, просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову судді Теребовлянського районного суду та закрити провадження по справі, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, судовий розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1, суддею Теребовлянського районного суду, проведено без його участі.

Відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.

Однак, ці вимоги закону судом першої інстанції дотримані не були, оскільки будь-які дані про те, що копія постанови вручена або направлена особі, яку притягнуто до відповідальності, у справі відсутні.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 копію постанови суду від 30 грудня 2014 року, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності, отримав лише після його звернення до Теребовлянського районного суду 02.03.2015 року, із заявою про видачу вищевказаної постанови (а.с. 21).

З урахуванням наведеного, вважаю, що апелянту ОСОБА_1 слід поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Теребовлянського районного суду від 30 грудня 2014 року, оскільки він пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Аналіз матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, направлених для розгляду в суд, вказує на те, що суд першої інстанції був позбавлений можливості забезпечити належний розгляд даної справи та постановити по ній законне і обґрунтоване рішення.

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого зазначається правильна суть вчиненого адміністративного правопорушення.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, вищевказаних вимог ст.256 КУпАП, службовою особою відділення ДАІ з обслуговування Теребовлянського району, в повному обсязі дотримано не було.

Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 826646 від 20.12.2014 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП зазначено, що останній відмовився продути в технічний прилад для визначення ступеню алкогольного сп'яніння та пройти медичний огляд. При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано марку та серійний номер спеціального технічного засобу, за допомогою якого працівниками міліції пропонувалося ОСОБА_1 пройти такий огляд на стан сп"яніння на місці зупинки, що позбавляє суд можливості перевірити чи входить цей спеціальний засіб, до переліку засобів затверджених наказом МВС України № 33 від 01.03.2010 року, чи він є сертифікованим та чи пройшов повірку в установленому законом порядку тощо.

Суд першої інстанції, зазначені порушення вимог ст.256 КУпАП залишив поза увагою, чим не виконав належним чином вимоги п.2 ч.1 ст.278 КУпАП за змістом якого, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Залишення судом першої інстанції поза увагою невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП не узгоджується з рекомендаціями викладеними у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (зі змінами і доповненнями), відповідно до яких правильною визнається практика тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Окрім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП , не в повній мірі було з"ясовано дані про його особу.

Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності може бути притягнуто лише особу, яка перебуває в стані осудності і не підлягають адміністративній відповідальності особи, які перебувають у стані неосудності.

Неосудність так само, як і осудність є юридичними поняттями і висновок про це, по конкретній справі про адміністративне правопорушення суд робить, з урахуванням результатів судово-психіатричної експертизи.

За змістом ст.17 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності, особа, яка була в стані неосудності.

Відповідно до ст.20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

В матеріалах вищевказаної справи відсутні будь-які висновки експертів, щодо визначення психічного стану ОСОБА_1 на час вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, що у свою чергу унеможливлювало висновок про осудність зазначеної особи.

На стадії зібрання матеріалів та складання протоколу про адміністративне правопорушення, жодних заходів щодо зібрання даних про психічний стан ОСОБА_1, органами ДАІ не вживалося, що також було залишено поза увагою суддею, при розгляді справи по суті.

Водночас, апелянтом до апеляційної скарги долучено копії документів, про те, що він є інвалідом другої групи від загального захворювання (психічного), і це об"єктивно підтверджується долученою ним копією довідки №292 від 19.03.2014 року виданої Управлінням соціальної політики виконавчого комітету Тернопільської міської ради, про те, що він знаходиться на обліку в лікаря психіатра у психоневрологічній міжрайонній спеціалізованій МСЕК та згідно картки індивідуальної програми реабілітації інваліда №201 від 05.02.2015 року, періодично отримує психіатричну допомогу, має другий ступінь обмеження до пересування, самообслуговування, трудової діяльності, контролю за своєю поведінкою,

За змістом п.3 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову.

Аналізуючи вищенаведене, приходжу до висновку що вищевказані порушення вимог ст.ст.17, 20, 256 КУпАП, позбавляли суд можливості забезпечити належний розгляд даної справи та постановити по ній законне і обґрунтоване рішення, а тому оскаржувана постанова судді, підлягає скасуванню з направленням матеріалів на дооформлення у відділення ДАІ з обслуговування Теребовлянського району підпорядкованого УДАІ УМВСУ в Тернопільській області, для усунення наведених в постанові апеляційного суду порушень.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 грудня 2014 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави, в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. - скасувати, а матеріали направити у відділення ДАІ з обслуговування Теребовлянського району підпорядкованого УДАІ УМВСУ в Тернопільській області для дооформлення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом вірно.

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Ю. Іващенко