ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"01" лютого 2007 р. Справа № 2/358а/17
„11” год. „05” хв..
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області
м. Чернігів, вул.. Шевченка,162
до: підприємства „Інвальплюс” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”
Чернігівський р-н, с. Киїнка, вул. Перемоги, 124
про стягнення 2520,58 грн.
Суддя Михайлюк С.І
Секретар Скорик М.О., Польська, А.І. (22.01.07р)
Від позивача: Любченко О.В.
Від відповідача: не з’явився
Заявлено позов про стягнення з відповідача 2520,58 грн. боргу, з яких 2232,75 грн. - заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з грудня 2005р. по жовтень 2006р., 188,86 грн. –по сплаті штрафних санкцій, 98,97 грн. –пені.
У судовому засіданні позивач підтримав позов.
Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, заперечень проти позову не подав, будь-яких клопотань від нього не надходило, судові повістки ним одержані.
Дослідивши матеріали справи, суд в с т а н о в и в :
Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. (далі –Закон–1058) відповідач як платник повинен сплачувати страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальниками відповідно до п.1 ч.1 ст.14 цього Закону-1058 є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону–1058 страхувальники, яким є відповідач, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно до п.5.1.4. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003. (далі - Інструкція), нараховані за відповідний базовий звітний період, а саме календарний місяць, страхові внески сплачуються платниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.
Ст.1 Закону–1058 дано визначення поняття страхових внесків, як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, які сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.ч. 2 ,3 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій; територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом; у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідач не своєчасно та не в повному обсязі сплачує страхові внески. Згідно з розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2005р. –жовтень 2006р. зобов’язання платника за цей період становить 2468,37 грн., з яких сплачено лише 235,62 грн., борг становить 2232,75 грн.
Згідно з рішеннями позивача № 424 від 01.12.2005р., № 490 від 10.01.2006р., № 564 від 25.04.2006р., № 590 від 10.05.2006 р., № 621 від 06.07.2006 р. (одержані та не оскаржені відповідачем) до відповідача застосований штраф у розмірі 578,17 грн. та пеня у розмірі 176,33 грн. Відповідачем сплачено 389,31 грн. штрафу та 77,36 грн. пені. Борг становить 188,86 грн. по штрафу та 98,97 грн. по пені.
Позивачем направлялася вимога про сплату боргу від 21.11.2006р. № Ю-655 на суму 2520,58 грн., яка одержана відповідачем 23.11.2006р. та не оскаржена.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2520,58 грн. боргу
Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з підприємства „Інвальплюс” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організації інвалідів України” (Чернігівський р-н, с. Киїнка, вул. Перемоги, 124, р/р 26009377410001 в ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 353586, код 30686816) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі (м. Чернігів, вул. Шевченка, 162, р/р 25603303011157 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанку, МФО 353533, код 21403848) 2520,58 грн. боргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою
особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя С.І. Михайлюк
У повному обсязі постанова виготовлена 02.02.2007р.