ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"29" січня 2007 р. Справа № 13/152а/15а
29 січня 2007 року о 12 год. 10 хв. Господарський суд Чернігівської області у складі
Головуючого - судді Фетисової І.А.
При секретарі судового засідання - Шинкаренко І.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Карпенко В.К.
Від відповідача: Маценко В.П.
Розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу № 13/152а/15а
За позовом: Комунального підприємства “Прилуцька житлово-експлуатаційна
контора № 1” Прилуцької міської ради
17500 м. Прилуки, вул. Вавилова, 22
До відповідача : Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області
14000 м. Чернігів, вул. Щорса, 12
Про визнання дій Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області неправомірними та скасувати акт перевірки № 004646 від 02.06.06 р. та рішення № 47 від 02.08.2006 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни
Постанова приймається після оголошеної 09.01.2007 р. перерви, відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем заявлено позов про визнання дій Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області неправомірними та скасування акту перевірки № 004646 від 02.06.06 р. та рішення № 47 від 02.08.2006 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову.
Заслухавши позовні вимоги та позицію позивача, відповідача, їх усні пояснення, дослідивши та оцінивши докази надані сторонами (копія акту перевірки, копія розрахунку, копія довідки про нарахування і оплату квартирної плати, копія рішення, заперечення, витяг з закону, копія витягу з газети, копія рішення № 695, копія рішення № 102, пояснення, скарга на рішення, копія листа від 25.09.06 р., копія витягу з газети, лист № 291, пояснення, інструкція, довідка) суд встановив:
02.06.2006 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області проведено перевірку правильності формування і застосування цін (тарифів), про що складено акт № 004646. В результаті перевірки встановлено, що позивачем при нарахування плати за утримання будинків, споруд та при будинкових територій застосовувались тарифи в розмірах вищих за встановлені.
02.08.2006 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 47, яким вирішено вилучити у позивача у доход державного бюджету 7263,73 грн. та стягнути штраф в сумі 14527,46 грн.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
13 грудня 2005 року виконавчим комітетом Прилуцької міської Ради прийнято рішення №695 “Про затвердження зміненого тарифу на оплату ви трат, пов’язаних з утриманням будинків та прибудинкових територій в м. Прилуки”, яким вирішено встановити та ввести в дію з 01.01.2006 року для ЖЕК №1, №2,№3,№4 та комунального підприємства “Нафтовик” тарифи на оплату витрат, пов’язаних з утриманням будинків та прибудинкових територій. Як вбачається з примірника , наданого суду рішення №695 від 13.12.2005 року , останнє містить в собі назву органу –виконкому, дату, номер, місце прийняття, коротку назву рішення , преамбулу, резолютивну частину та таблиці з Переліком послуг по утриманню житлових будинків та при будинкових територій, таблицю з Періодичністю проведення робіт з надання послуг по утриманню будинків та при будинкових територій.
Термін "акт" означає дію, вчинок, а також документ, виданий (прийнятий) уповноваженим на це органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Таким чином, органом місцевого самоврядування при прийнятті рішення - регуляторного акту визначена певна його конструкція з юридичної точки зору, в зв’язку з чим суд вважає, що регуляторний нормативний акт є юридично цілісним за змістом та структурно завершеним письмовим документом - актом органу місцевого-самоврядування, направленим на встановлення певних правил для населення територіальної громади та обслуговуючих підприємств.
28 грудня 2005 року в друкованому засобі масової інформації –газеті “Град Прилуки” здійснено публікацію тексту рішення №695 від 13.12.2005 року із відтворенням тексту прийнятого рішення без друкування преамбули цього рішення.
Відповідач по справі наполягає на тому, що прийняте рішення №695 від 13.12.2005 року не було офіційно оприлюднено та не набрало чинності , оскільки публікація в газеті “Град Прилуки” від 28.12.2005 року не містить повного відтворення тексту офіційно прийнятого рішення №695. Окрім того, відповідач зазначає на те, що рішення в повному обсязі, як документ, офіційно оприлюднено не було, посилаючись на ст..59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, ст..21 Закону України “Про інформацію”, ст..12 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Позиція відповідача, окрім того, полягає в тому що позивач не мав права застосовувати у своїй господарській діяльності рішення №695 , посилаючись на ч.3 ст.57 Конституції України , відповідно до якої, закони та інші правові акти, що визначають права та обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку встановленому законом, є нечинними.
Відповідно до ст..1 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні” засобами масової інформації” до офіційної інформації віднесено документовану інформацією створену в процесі діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка доводиться до відома населення в порядку встановленому Законом України “Про інформацію” та цим Законом. Одним з основним принципів інформаційних відносин є повнота і точність інформації ( ст..5 Закону України “Про інформацію”) . Статтею 21 Закону України “Про інформацію” визначено , що інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування –це офіційна документована інформація, основними джерелами якої є законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування. Інформація державних органів та органів місцевого самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом: опублікування її в офіційних друкованих виданнях або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій.
З урахуванням наведеного, суд погоджується із запереченнями відповідача по справі, з огляду на аналіз законодавчих актів, якими визначено набрання чинності та порядок оприлюднення регуляторних актів органів місцевого самоврядування та інформаційних відносин цих органів , в зв’язку з чим відповідачем встановлено рішенням №47 від 02.08.2006 року порушення позивачем вимог ст..14 Закону України “Про ціни та ціноутворення” та вимог рішення виконавчого комітету Прилуцької міської Ради від 28.02.2000 року № 102 “Про квартирну плату” зі змінами ( рішення №229 від 25.04.2000 року) , а саме порушення дотримання державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків.
За таких обставин, позиція позивача в обґрунтування правомірності застосування тарифів, підпорядкованості позивача органу місцевого самоврядування , не є обґрунтованою й судом до уваги не приймається.
Положеннями Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 3 грудня 2001 року N 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за N 1047/6238, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держінспекцію з контролю за цінами та відповідні державні інспекції з контролю за цінами а Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно ж до пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519 , підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, а у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Позивачем в обґрунтування своєї позиції, щодо невідповідності дійсності сум отриманої виручки зазначеної в акті перевірки №004646 від 02.06.2006 року, подані розрахункові відомості по проведених оплатах населенням плати за утримання будинків та при будинкових територій в січні 2006 року з огляду на те, що оплати проводились за різні періоди ( в січні за грудь, в січні наперед, тощо) . Окрім того, позивач посилається на відсутність первинно-бухгалтерського обліку та даних цього обліку у акті № 004646 від 02.06.2006 року, не проведення відповідачем повного аналізу по особовим рахункам споживачів.
Пунктом 2.1. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519, встановлено, що необґрунтовано одержана суб’єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету , обчислюється при порушенні порядку застосування цін ( тарифів) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації послуг та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.
Відповідачем при складанні акта №004646 від 02.06.2006 року та відповідно до наданих пояснень 09.01.2007 року зазначено, що сума зайво нарахованої плати складається з зайво нарахованої плати 663 грн. + 38121,35 грн. ( з наданням розрахунку по значенням нового та старого тарифів) та з відніманням суми заборгованості населення по квартплаті 31520,62 грн., всього 7263,73 грн., при цьому заборгованість населення в сумі 31520,62 грн. зазначено на підставі довідки позивача., суми оплати населенням та нарахувань плати за січень-березень 2006 року визначені з урахуванням довідок самого позивача .
Позивач на обґрунтування своєї позиції не довів належним чином, наявність невідповідності застосованої економічної санкції по оскаржуваному рішенню №47 за період січень-березень 2006 року отриманої виручки в сумі меншої чи більшої від визначеної відповідачем по справі, не подав доказів, що міг би спростувати здійснений інспекцією розрахунок суми виручки позивача у перевірений період, а тому доводи позивача щодо необґрунтованості такого розрахунку судом до уваги не беруться..
Слід зазначити, що дії відповідача по складанню акту та винесенню рішення є діями, які віднесені до повноважень відповідача законодавством України “Про ціни та ціноутворення”, Інструкцією N 298/519.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про визнання неправомірним дій відповідача по складанню акту та рішення № 47 про застосування економічних санкцій неправомірними та скасування акту перевірки №004646 та рішення №47 відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 17, 94, 105, 150, 157, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.
Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного господарського суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.А.Фетисова