Провадження № 2/235/1625/15

Єдиний унікальний номер 235/511/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Воробйов С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» про захист прав споживачів фінансових послуг,-

ВСТАНОВИВ:

02.02.2015 року ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» про захист прав споживачів фінансових послуг. Просив визнати недійсним договір факторингу №2, укладений 22.08.2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» та ПАТ Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами – реєстр.№1451 від 22.08.2014 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» та ПАТ Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО».

Посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів» позивач ОСОБА_1 подав позов до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, вказавши місце свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06.02.2015року відкрито провадження у даній справі та призначено попереднє судове засідання на 16.02.2015 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зокрема, правил підсудності, просило ухвалу суду скасувати, позовну заяву повернути позивачу для подачі до належного суду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15.04.2015 року ухвала Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06.02.2015 року про відкриття провадження у цій справі скасована та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Виходячи із змісту позовних вимог щодо визнання недійсним договору факторингу №2, укладеного 22.08.2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» та ПАТ Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами – реєстр.№1451 від 22.08.2014 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» та ПАТ Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» суд приходить до висновку, що дані правовідносини не поширюються на дію Закону України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст.1077 ч.1 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» №231 від 03.04.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2009 року за №373/16389, віднесено до фінансової послугу факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): 1) фінансування клієнтів – суб’єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; 2)набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому до боржників – суб’єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення; 3) отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Підстави для застосування ч.5 ст.110 ЦПК України відсутні, оскільки спір виник з договірних відносин (кредитного договору) і не пов'язаний з порушенням прав споживача.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 року вбачається, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» належать ті, які виникають із договорів надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян.

Відтак, відносини, що виникли між сторонами відносяться до договірних та регулюються нормами ЦК України, на які посилається і сам позивач в обґрунтування поданого позову, а не Законом України «Про захист прав споживачів»

Таким чином, сфера дії Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на відносини факторингу.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що адреса місцезнаходження відповідача ПАТ Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО»: м.Одеса, вул.Пушкінська,10 та місце знаходження відповідача ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС»: м.Київ, вул.Микола Гайцана,6.

Ознайомившись з вимогами позивача, суд дійшов висновку, що на правовідносини, які виникли між сторонами розповсюджуються загальні правила підсудності, інших підстав для визначення підсудності Красноармійського міськрайонного суду Донецької області не вбачається, оскільки дія Закону України «Про захист прав споживачів», на який посилається позивач, на правовідносини, що виникли між сторонами не розповсюджується, тому позов слід пред’являти за загальним правилом підсудності, встановленим ч.2 ст.109 ЦПК України за місцезнаходження відповідача.

Крім того, за відомостями Красноармійського МВ ГУДМС України в Донецькій області №1309 від 12.05.2015 року місце проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 за обліком АДБ не значиться.

Згідно довіреності від 04.12.2014 року виданої ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_2 місце проживання зазначено: Одеська область,Болградський район, с.Тополине, вул.Лиманська,64.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України заява повертається у випадку, коли справа не підсудна цьому суду.

У відповідності до ч.1 ст.115 ЦПК України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.

Враховуючи викладене, дана справа не підсудна Красноармійському міськрайонному суду Донецької області, а тому позовна заява підлягає повернення позивачу для подачі для належного суду.

Керуючись ст.ст. 109, 115 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» про захист прав споживачів фінансових послуг, - повернути позивачу для подання до належного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя