УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р. Справа № 876/59/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління «Львів-Реставрація» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі №813/7244/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова до Публічного акціонерного товариства «Львів-Реставрація» про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

24.10.2014р. Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова (далі - Управління) звернулось в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Львів-Реставрація» (далі - Товариство), просило, з врахуванням поданих уточнень, стягнути з відповідача на користь Управління борг з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 43 973,32грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2014р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2014р. та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно з отриманого Товариством розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії розмір витрат Управління починаючи з 2014 року складає 2 226,06 грн. за місяць. Як вбачається з матеріалів справи, пільгова пенсія за Списком №2 колишньому працівнику Товариства ОСОБА_2 була призначена з 21.10.2010р. Жодних розрахунків від органів Пенсійного фонду у передбачені Інструкцією №21-1 терміни відповідач не отримував ні в 10-ти денний термін з часу призначення пенсії, ні в 2011-2013 роках. Вперше розрахунок було надіслано тільки 07.05.2014р. Тобто, вперше за травень 2014 року Товариство реально могло перерахувати до 25 числа цього місяця кошти на рахунок позивача. За відсутності в Товаристві розрахунку - як єдиної передбаченої законодавством підстави для щомісячного перерахування коштів Управлінню на виплату і доставку пільгової пенсії, права та інтереси позивача не були і не могли бути порушені. Вважає також, що позивач пропустив 6-ти місячний строк, передбачений ст.99 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, вважав рішення суду першої інстанції законним. Апелянт явку повноважного представника не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи, що у відповідності до вимог ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство перебуває на обліку в Управлінні як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, використовує працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (далі-Інструкція №21-1) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідках, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, всупереч вказаним нормам законодавства, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за 2013 рік та десять місяців 2014 року в сумі 43 973,32 грн. Товариством не відшкодовані Управлінню, що стало підставою звернення з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій був врегульований Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, який визначав порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до пункту 1 статті 1 якого, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до частини 1 статті 3, абзацу 2 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору сплачують до Пенсійного фонду України збір у порядку, визначеному законодавством України; на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 даного Закону встановлено, що для платників цього збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.

Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією № 21-1.

Розділ 6 Інструкції № 21-1 визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як пояснив в суді апеляційної інстанції представник позивача, на адресу Товариства (м.Львів, вул. Конюшинна,2Б) 07.05.2014р. за №5073/04-36 був надісланий Розрахунок, який отримано 17.04.2014р. за №3046/у з управління ПФУ у Галицькому районі м.Львова, де була призначена пенсія на пільгових умовах ОСОБА_2 по підприємству ПАТ «Львів-Реставрація». Також зазначив, що суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які недоплачені за попередній рік сплачуються одночасно із оплатою таких витрат за перший поточний місяць. Терміни відправлення Розрахунків не змінюють як підстав так і обов'язку відшкодування. Невідшкодовані суми є фактично сумою недоїмки, на яку строки, передбачені ст.99 КАС України, не поширюються.

Колегія суддів зауважує, що Пенсійний фонд вчасно і в повному обсязі виплачує пільгові пенсії і тому обов'язок підприємств - вчасно розрахуватися з Пенсійним фондом та не збільшувати борг. Адже від повної та своєчасної сплати внесків залежить наповнення бюджету Пенсійного фонду України, що прямо пов'язане із виплатами пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення та дотримання їх конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи те, що інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено, в уповноваженого органу Пенсійного фонду України виникає право на стягнення цих витрат з підприємства.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-VI, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто порядок встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції, за період роботи в ПАТ «Львів-Реставрація» право на пільгову пенсію за списком №2 набув ОСОБА_2, що підтверджується Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який сформований Управлінням ПФУ у Галицькому районі м.Львова та надісланий Управлінню 17.04.2014р. за №3046/2, місячний розмір відшкодувань у якому визначений в сумі 2 226,06 грн. (а.с.6).

Управління у відповідності до п. 6.4 Інструкції №21-1, направило на адресу відповідача даний Розрахунок 07.05.2014р. №5073/04-36.

Оскільки відповідач за надісланим розрахунком 15.10.2014р. перерахував 5 000,00грн., сума до сплати за 2013 рік та десять місяців 2014 року становить 43973,32грн., що підтверджується розрахунками заборгованостей (ар.с. 4, 21).

Щодо покликання в апеляційній скарзі Товариства на пропуск Управлінням строку звернення до суду, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності з ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Разом з тим, ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить в собі посилань на те, що строки давності не застосовується з разі стягнення недоїмки виключно по сплаті страхових внесків.

Системний аналіз законодавчих положень, дозволяє колегії суддів дійти висновку, що сплата страхових внесків, витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, належать до платежів однієї категорії, облік надходження яких здійснює Пенсійний фонд, а тому до таких застосовується єдиний порядок стягнення.

Докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості перед Управлінням по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій в розмірі 43 973,32 грн. в матеріалах справи відсутні, що є підставою для її стягнення.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління «Львів-Реставрація» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі №813/7244/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш

Повний текс Ухвали виготовлено 30.04.2015р.