Справа №1-784-1/08
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2008 року Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Беспалова О.О.
при секретарі Тримайло В.М.
з участю прокурора Харитонової О.Д.
з участю адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Суходольськ, Луганської області, громадянина України, не одруженого, працюючого: ПП "Майструк" майстер лісозаготівель, проживаючого в ст. Мощаниця, Житомирської області Овруцького району, раніше не судимого,
в скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 згідно виконавчого листа № 2-16601-1 від 11.05.04 року Солом'янського районного суду міста Києва, зобов’язаний сплачувати аліменти у розмірі 250,00 грн. щомісячно на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , 1998 року народження. Від сплати аліментів ОСОБА_1 злісно ухиляється, їх вихованням не займається. Станом на 01.07.07 року заборгованість по аліментам становить 12 750,00 грн.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та показав, що все описане у обвинувальному висновку мало місце. В скоєному щиро кається. Також показав, що він на сьогоднішній день має постійне місце роботи та сплатив в добровільному порядку заборгованість з виплати аліментів. Станом на 01.10.2008р. в підсудного ОСОБА_1 заборгованості не має.
Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Інші докази по справі в судовому засіданні не досліджувались в порядку передбаченому ст. 299 КПК України.
Таким чином, суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання доньки (аліментів) та кваліфікує його дії за ст. 164 ч. 1 КК України.
Обираючи підсудному міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1 , який працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставин, які обтяжують покарання судом не вбачається.
Обставиною, яка пом’якшує покарання, судом визнано щире каяття.
Враховуючи викладене суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за доцільне обрати підсудному міру покарання із застосуванням норм ст.ст. 75,76 КК України.
Керуючись ст. 323,324 КПК України, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили Іванченку О.Б. залишити без змін – підписка про не виїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення через Дніпровський районний суд м.Києва.
Суддя :