УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2015 р. Справа № 876/2616/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Ільчишин Н.В.,
Пліша М.А.,
з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання від 20 лютого 2015 року у справі №344/11730/14-а за заявою ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківського обласного відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про виплату матеріальної допомоги у зв'язку з вагітністю і пологами, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулась в суд із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання постанови від 23 березня 2012 року Івано-Франківського міського суду про зобов'язання Івано-Франківського обласного відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплатити їй матеріальну допомогу у зв'язку з вагітністю і пологами відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.02.2015р. заяву задоволено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Івано-Франківське обласне відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.02.2015р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 23.03.2012р. за заявою позивача видано виконавчий лист 11.06.2014р., строк пред'явлення якого до виконання закінчився 06.06.2014р. Відповідно до ксерокопії виконавчого листа, рішення суду набрало законної сили 05.06.2013р., з цього числа для позивача почався перебіг строку на отримання виконавчого листа та пред'явлення його для примусового виконання. Цим правом позивач скористався тільки в червні 2014 року. Подана позивачем довідка Івано-Франківської центральної клінічної лікарні від 05.06.2014р. підтверджує поважність причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання тільки з 03.06.2014р. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску позивачем строку пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання з 05.06.2013р. до 03.06.2014р. суду не надано. Таким чином, в суду не було підстав для висновку про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, заявник щодо апеляційної скарги заперечила, просила залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 11.05.2011р. звернулась до Виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з заявою про надання матеріальної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.
Листом Фонду від 07.06.2011р. у фінансуванні коштів для надання матеріального забезпечення відмовлено (а.с.14), що стало підставою для звернення із позовом до суду.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.03.2012р. позов ОСОБА_3 задоволено частково: зобов'язано Івано-Франківське обласне відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплатити ОСОБА_3 матеріальну допомогу у зв'язку з вагітністю і пологами відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»; в решті позовних вимог відмовлено (а.с.25-27).
Вказана постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області набрала законної сили 05.06.2013р.
На виконання постанови суду першої інстанції Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 11.06.2014р. видано виконавчий лист із строком пред'явлення до виконання до 06.06.2014 року.
07.08.2014р. ОСОБА_3 подала заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Визнавши поважними причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не пред'явила виконавчий лист до виконання вчасно по причині невідкладного догляду за дитиною-інвалідом.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з ч.4 ст.257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV (в редакції, що діяла на час подання заяви) (далі - Закон України № 606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України № 606-XIV стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 261 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
В поданій заяві про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання ОСОБА_3 зазначає, що не змогла пред'явити виконавчий лист до виконання оскільки доглядала за дитиною, яка є інвалідом з народження у зв'язку з невиліковною хворобою - гемофілія.
Наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження, виданою Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції від 08.06.2011р. підтверджено, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до Довідки Івано-Франківської центральної клінічної лікарні №954/21 від 05.06.2014р. ОСОБА_4 потребує домашнього догляду з 03.06.2014р. (а.с.37).
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтвердила, що не могла пред'явити виконавчий лист до виконання, оскільки перебувала весь час з дитиною у лікарні.
Колегією суддів при перегляді судового рішення також враховано п.41 Рішення Європейського Суд у справі «Хорнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року (щодо виконання рішень адміністративних судів) в якому зазначено: «Надіславши скаргу до адміністративного суду, особа намагається добитися не тільки визнання недійсним акта, а перш за все усунення його наслідків. Діючий захист осіб і відновлення законності охоплює також обов'язок органу влади діяти згідно з рішенням суду. З цього приводу Суд зазначає, що державна адміністрація - це елемент правової держави і її інтереси є ідентичними цілям належного здійснення правосуддя. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримувати виконання судових рішень, гарантії статті 6 Конвенції, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст».
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо поважності причин пропущення позивачем строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та про необхідність поновлення цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про поновлення пропущеного з поважних причин строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання від 20 лютого 2015 року у справі №344/11730/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді Н.В. Ільчишин
М.А.Пліш
Повний текст Ухвали виготовлено 30.04.2015р.