ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 р. | Справа № А-15/214 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В. при секретарі судового засідання Суфрищук Л.В. розглянувши справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77305
до відповідача Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, вул.Стуса 2, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300
про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Калуської об"єднаної державної податкової інспекції від 19.05.2006 року №0001152301/0
за участю представників сторін:
від позивача: Перегінець І.М. - заступник начальника проектного відділу, довіреність №26-ЮР-25 від 24.01.2006
від відповідача: Коваленко О.Б. - начальник юридичного відділу, довіреність №98919/8/10 від 16.10.2006 р., Балацко С.П. - головний державний податковий ревізор, довіреність №98920/8/10 від 16.10.06.
Представникам сторін роз”яснено права та обов”язки передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно поданого клопотання, відповідно до п.2-1 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється. Відводу складу суду не заявлено.
В судовому засіданні 17.10.06 оголошувалась перерва до 19.10.06
встановив:
Закрите акціонерне товариство "Лукор" звернулось в суд із позовом до Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, та просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської об"єднаної державної податкової інспекції №0001152301/0 від 19.05.2006 року
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що донарахування земельного податку відповідачем здійснено в зв"язку з прийняттям Верховною Радою України Постанови "Про встановлення меж міста Калуша Івано-Франківської області", що суперечить чинному законодавству, оскільки Законом України "Про плату за землю" встановлено механізм розрахунку, подачі звітності та сплати земельного податку, тому позивач вважає, що прийняття Верховною Радою України постанови про включення земель, що використовувались ЗАТ "Лукор" до складу земель міста Калуша, не може бути підставою для сплати земельного податку та для подання у зв"язку з цим додаткових (уточнюючих) декларацій.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Відповідно до статті 13 Закону України від 03.07.1992 року "Про плату за землю" зі змінами і доповненнями, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Згідно ч.1 ст.14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 01 січня та до 1 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС України, за місцемзнаходження земельної ділянки, податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно п.п.4.2.3 п. 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" обов"язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом, у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту покладається на платника податків за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті. Отже, як випливає з приписів даної правової норми, у випадку нарахування контролюючим органом платнику податків податкових зобов"язань, обов"язок доведення того, що здійснене нарахування контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.П
Подання уточнюючого податкового розрахунку земельного податку передбачено п.5 "Порядку подання податкового розрахунку земельного податку", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2001 року №434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2001 року за №963/6154, з урахуванням змін, внесених наказом Державної податкової адміністрації України від 2 грудня 2003 року 3582, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2003 року за №1159/8480:
Згідно приписів вищевказаного пункту, в разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виправлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний (звітні) місяць( місяці), платник податку подає новий звітній Розрахунок з виправленими показниками за такий (такі) звітний (звітні) місяць(місяці) у строки, установлені підпунктом 4.1.4 "а" пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону".
Виходячи з вищевикладеного, ЗАТ "Лукор" необхідно було подати уточнюючий податковий розрахунок по земельному податку за липень-грудень 2005 року.
Як вбачається з акту перевірки від 15.05 2006 року №374/23-1/31256759 такий розрахунок ЗАТ "Лукор" не подано, у зв"язку з чим позивачем порушено п.п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. та п. 5 "Порядку подання податкового розрахунку земельного податку".
Представником позивача в судовому засіданні доводи та обгрунтування відповідача не спростовано.
Оскільки земельні ділянки позивача фактично знаходяться в межах міста Калуша, що не заперечується ЗАТ "Лукор", а грошову оцінку земель промислової зони ЗАТ "Лукор" відмінено, тому сплата земельного податку повинна здійснюватись відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про плату за землю".
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд вважає що підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі ст. 124, Конституції України, та керуючись ст.ст 49, 158-163 КАС України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
в задоволенні адміністративного позву відмовити повністю.
Суддя Деделюк Борис Васильвич
постанова підписана 12.12.06
На постанову господарського суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) постанови через місцевий господарський суд.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Вінтоняк Оксана Іванівна