Справа № 2-а-95/2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2009 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого: судді Бурда Б.В.
при секретарі: Богуш Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач просить зобов'язати відповідача з 01.09.2005 року здійснити йому перерахунок призначеної пенсії згідно ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням змін внесених Законом України від 17 листопада 1999 року, посилаючись на те, що в період з 01.10.1986 року по 19.10.1995 року він працював у Сумському учбовому авіаційному центрі ДТСААФ на посадах льотчика-інструктора, командиру екіпажу повітряного судна, командира ланки, був членом та командиром екіпажу повітряного судна та з 01.12.1999 року йому призначено пенсію відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як колишній пілот цивільної авіації. У вересні 2000 року відповідачем неправомірно та без його згоди проведений перерахунок та призначена пенсія на загальних підставах з чим він не згоден. Він неодноразово звертався до відповідача з приводу проведення перерахунку та призначення йому пенсії як пілоту цивільної авіації, але йому було в цьому неправомірно відмовлено.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.
Представник відповідача проти позову заперечує посилаючись на те, що оскільки позивач працював в системі ДТСААФ, то він не належить до кола працівників льотного складу цивільної авіації, яким призначається пенсія в розмірах визначених ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач у період з 01.10.1986 року по 19.10.1995 року працював у Сумському учбовому авіаційному центрі ДТСААФ на посадах льотчика-інструктора, командиру екіпажу повітряного судна, командира ланки, був членом та командиром екіпажу повітряного судна.
З 01.12.1999 року позивач отримує пенсію призначену в розмірах відповідно до ст. 54, ч. 1 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Починаючи з вересня 2005 року (а.с. 31) позивач неодноразово звернутвся до відповідача з заявою щодо перерахунку йому пенсії відповідно до положень ч. 3 ст. 53 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону N 1222-XIV).
За наслідками розгляду звернень позивача, відповідач надав відповіді позивачу, про відсутність підстав для перерахунку пенсії з посилання на те, що позивач отримує пенсію за вислугу років, не є пілотом цивільної авіації і набув пільговий стаж виключно в ДТСААФ.
На думку суду вказані дії відповідача є неправомірними з наступних підстав.
Частиною третьою статті 53 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону N 1222-XIV) передбачено: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".
Дія статті 53 поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, котрі вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом згідно з пунктом другим розділу другого "Прикінцеві положення" Закону N 1222-XIV. Предметом регулювання зазначеної статті, як убачається з її назви, є розміри пенсій за вислугу років.
Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Даною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 липня 1992 р. N 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".
Згідно з підпунктом "г" пункту першого затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.
У пунктах першому і другому затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.
Таким чином, посади, які обіймав позивач до виходу на пенсію за вислугою років (льотно-інструкторський склад), підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому частиною третьою статті 53 названого Закону..
Посилання відповідача на те, що на позивача не поширюється дія частини 3 статті 53зазначеного Закону, оскільки він не працював на посадах, перелічених у цій нормі, є помилковим.
З урахуванням викладеного, зміст статті 53 вищевказаного Закону слід розуміти таким чином, що до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, належать і члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, льотно-інструкторський склад організацій ДТСААФ, Товариства сприяння обороні України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно доякого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який мас вищу юридичну силу, таким є Конституція України, згідно вимог ст. 8 Конституції України , в якій закріплено слідуючий принцип, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
А тому при таких обставинах, дії відповідача, щодо відмови в перерахунку пенсії позивача не можуть вважається законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, як громадянина, що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 53, 54Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 11, 71, 94, 99-103, 160-163, 256 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку призначеної пенсії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 01.09.2005 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови суду виготовлений 12.03.2009 року.
Суддя