Справа № 2-37/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем        України

          27 лютого 2009 року                                                                            м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області-

під головуванням судді               Ковтуновича М.І.

при секретарі                                Мельникович О.М.

з участю:                                  

позивача                                           ОСОБА_1

представника відповідача              Лукашина Є.В.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання договору банківського вкладу, стягнення суми вкладу та відсотків за користування грошовими коштами і відшкодування збитків,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

            В суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про виконання умов банківського вкладу, дострокове розірвання договору вкладу «Пенсійний накопичувальний» від 28 липня 2008р. і стягнення суми банківського вкладу - 94000грн. та 5066, 99 грн. відсотків за користування грошовими коштами.

            Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 28 липня 2008 року між позивачем та ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір вкладу «Пенсійний накопичувальний» №SAMDN18000703872561 (далі - договір вкладу), згідно якого ОСОБА_1 вніс у банківську установу 80000 грн. терміном на 1 рік до 28 липня 2009р.із виплатою 17,75% річних. За умовами накопичувального вкладу позивач після 28.07.08р. вніс у банківську установу додатково ще 14000 грн.

На звернення ОСОБА_1 з питання дострокового розірвання вказаного договору вкладу та повернення внесеної грошової суми з відсотками, 21.10.08р. відповідачем було відмовлено у задоволенні його вимог на підставі п.2.5 постанови Правління НБУ від 11.10.08р. №319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків України», яким заборонено достроково виплачувати грошові кошти за депозитними договорами, якщо не настав строк виконання зобов'язань за договором.

Позивач вважає безпідставною відмову в розірванні достроково договору вкладу, посилаючись на непорушність права власності. Зазначає, що за законом банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. При цьому покликається на пріоритетну дію законів по відношенню до постанови Правління НБУ від 11.10.08р. №319 у спірних відносинах.

Відмова банку в поверненні грошового вкладу суперечить також і умовам договору вкладу. Бажання позивача достроково розірвати договір банківського вкладу мотивоване наміром використати гроші для придбання автомобіля.

Іншим чином, крім судового порядку, розірвати договір вкладу позивач не має можливості, тому й заклав позов до суду.

            В судовому засіданні позивач повністю підтримав позов та його обгрунтування і змінив свої вимоги. Окрім вимоги про повернення 94000грн. вкладу, збільшив розмір відсотків за користування коштами по договору до 6056 грн. 30 коп, які згодом, зважаючи на тривалість розгляду справи просив стягнути в розмірі, що сформується на момент її вирішення. Просив також стягнути збитки в розмірі 51600 грн. завдані невиконанням зобов'язання, так як за період суперечок щодо розірвання договору вкладу зросла ціна автомобіля, який ОСОБА_1 бажав придбати. Під час розгляду справи позивач зміншив розмір бажаного відшкодування збитків до 2000грн., яких він зазнав у зв'язку з необхідністю здійснення захисту своїх прав у суді.

            При цьому з пояснень ОСОБА_1 слідує, що він укладав договір банківського вкладу і розраховував на те, що у будь-який час зможе отримати ці кошти, так як планував придбати новий автомобіль. В позивача є побоювання, що йому відповідач відмовить у поверенні вкладу і після закінчення строку договору вкладу. ОСОБА_1 посилався, що через невиконання відповідачем своїх зобов'язань він зазнав витрат, пов'язаних із необхідністю звернення до суду. Просив позов задовольнити.

            Представник відповідача Лукашин Є.В. позову не визнав повністю. Підтримав письмові заперечення на позов. Згідно його пояснень слідує, що через складний економічний стан в державі НБУ видав постанови, якими зобов'язано комерційні банки вживати заходів до позитивної динаміки зростання обсягів депозитів. На звернення позивача з питання розірвання договору вкладу банк відразу надав відповідь чому це не можливо. Представник відповідача не посилається на складний фінансовий стан ЗАТ КБ «ПриватБанк», як на підставу заперечень проти позову, а доводить неможливість повернення вкладу достроково через дію постанови Правління НБУ №413 від 04.12.08р. В задоволенні позову в частині відшкодування збитків теж просив відмовити, оскільки не доведено належними доказами завдання збитків позивачу.

            Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, приходить до висновку про задоволення позову частково.

            Згідно із ст.526 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

            Статтею 1058 ч.1 ЦК встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

           Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 28.07.08р. укладено договір банківського вкладу на термін 12 місяців - по 28.07.09р. включно. Сума вкладу складає 80000 грн., процентна ставка по вкладу - 17, 75% річних  (п.1 договору вкладу). Відповідно до п.3 договору вкладу ОСОБА_1 збільшив розмір коштів на вкладі, внісши - 27.08.08р. 6000грн. та 24.09.08р. 8000грн., що підтверджено копіями квитанцій банку.

            Із листа Кузнецовського відділення №1 Рівненської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 21.10.08р. вбачається, що позивач 20.10.08р. звертався до відповідача щодо дострокового розірвання депозитного договору від 28.07.08р. і ОСОБА_1 було відмовлено в цьому з посиланням на п.2.5 постанови Правління НБУ від 11.10.08р. №319.

За ст.651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

            У відповідності до ст.1060 ч.2 ЦК за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

            Пунктом 6 договору вкладу передбачено право сторін достроково розірвати даний договір відповідно до чинного законодавства, попередивши про це другу сторону за два банківські дні до дати розірвання договору. При цьому передбачено відповідні негативні наслідки вкладнику в разі повернення вкладу достроково з його ініціативи - у виді застосування знижувальних коефіцієнтів щодо розміру відсотків, які підлягають сплаті по договору вкладу.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що вкладник вправі на першу ж вимогу отримати в банківській установі вклад і обмежень щодо видачі такого вкладу фізичним особам норма ст.1060 ЦК не містить.

На думку суду,  неспроможними є посилання відповідача на заборону згідно постанов правління НБУ від 11.10.08р. №319 та від 04.12.08р. №413 достроково повертати депозити. Постанова правління НБУ від 11.10.08р. №319 втратила чинність згідно п.7 постанови Правління НБУ від 04.12.08р. №413.

 Наведені постанови Правління НБУ орієнтують банківські установи на здійснення заходів по забезпеченню динаміки зростання обсягів депозитів.

Згідно ст.4 ЦК основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Інші органи державної влади України можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Тому, акт Правління НБУ не може бути підставою для відмови особі у реалізації права достроково отримати вклад відповідно до ст.1060 ЦК та умов сторін по договору банківського вкладу.

Отже, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині розірвання договору банківського вкладу, стягнення суми банківського вкладу та відсотків по договору, відповідно до умов п.6 договору вкладу із застосуванням коефіцієнта 0,67, так як питання повернення вкладу вирішується після спливу шестимісячного строку з дати початку договору.

            Сума банківського вкладу безспірна - 94000 грн.

            Визначаючи розмір відсотків, що підлягають сплаті суд виходив із таких розрахунків. Пунктом 2 договору вкладу передбачено, що нарахування відсотків починається з першого робочого дня, наступного за днем надходження грошових коштів у банк і здійснюється за кожен календарний день, виходячи із фактичної кількості днів у році.

            За один календарний день розмір відсотків по договору вкладу становить 0,0486% ( 17, 75 % : 365 днів = 0, 0486 % за день). Тривалість вкладу в сумі 80000 грн становила 30 календарних днів, тому сума нарахованих відсотків складає 781, 49 грн. (80000грн. х 30 днів х 0, 0486 % х коеф.0,67 : 100 = 781, 49 грн.). Тривалість вкладу в сумі 86000 грн. становила 28 календарних днів - сума нарахованих відсотків становить 784, 09 грн. (86000грн. х 28 днів х 0,0486% х коеф.0,67 : 100 = 784, 09 грн). Тривалість вкладу 94000 грн. - 156 календарних днів, тому сума відсотків по вкладу 4774, 89 грн. (94000грн. х 156 днів х 0,0486% х коеф.0,67 :100 = 4774, 89грн.). Сума відсотків, яка підлягає стягненню, за весь час дії договору до моменту розірвання судом складає: 6340, 47 грн.(781, 49грн. + 784, 09 грн. + 4774, 89 грн.).

            Вимоги позивача про стягнення збитків, завданих невиконанням договору відповідачем, не доведені в суді належними доказами, тому в цій частині позов слід відхилити. При цьому стягненню підлягають судові витрати, що документально підтверджені.

Керуючись ст.ст.1, 8, 10, 11, 60, 88, 208-209, 212 ЦПК України, ст.ст. 651, 1058, 1060-1061 ЦК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в  :

            Позов задовольнити частково.

Розірвати договір банківського вкладу №SAMDN18000703972561 від 28.07.08р., укладений між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1.

Стягнути із закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в користь ОСОБА_1 94000 (дев'яносто чотири тисячі) гривень вкладу,  6340 (шість тисяч триста сорок) гривень 47 копійок процентів по вкладу і 30 (тридцять) гривень судових витрат.

            У решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Заява про апеляційне оскарження подається до Кузнецовського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Кузнецовський міський суд.

Головуючий: