Україна               № 1-134/08

                                                             П О С Т А Н О В А            

                                                                                                                         копія

25 березня 2008 року  Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого                     Купрієнко С.І.

  секретаря                        Потапенко В.В.

за  участю прокурора       Гризуна С.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вишгороді подання слідчого Вишгородського РВГУ про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, в скоєнні злочину передбаченого  ст..215 ч2   КК України ( в редакції Кодексу 1960 року)

В С Т А Н О В И В:

 01.08.1999 року близько 2-30 на 25-му кілометрі автодороги Київ-Овруч в с.Ст.-Петрівці Вишгородського району ОСОБА_1 керуючи  автомобілем  „Мазда -623” НОМЕР_1, не справився з управлінням автотранспортного засобу і вчинив наїзд на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які рухались по правому узбіччі в напрямку руху вказаного автомобіля.

   В результаті наїзду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження.

    Згідно висновку комісійної  судово-медичної експертизи № 19/К від 07.09.2000 року ОСОБА_2 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження . ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 згідно висновку експертизи №77 м/д від 26.10.1999р., № 119 м/д від 17.12.1999 р., № 72 м/д від 19.10.1999 року було спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров*я.

     Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1, ПДР України- „ Під час вибору в установлених межах безпечності швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обставновку , а також особливості вантажу , що перевозиться і стан транспортного засобу , щоб мати  змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним”,

п.10.2  „ З*їжджаючи з дороги водій повинен дати дорогу пішоходам , напрямок руху яких він перетинає”, п.11..2 „Водій повинен рухатись по проїзній частині , а не узбіччю”, п.12.3 „ У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди , яку водій об*єктивно спроможний виявити , він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об*їзду”

    Між вищезазначеними порушеннями Правил дорожного руху ОСОБА_1 та наступившими наслідками ( отриманням потерпілими тілесних ушкоджень) - є прямий причинний зв*язок.

   В діях ОСОБА_1 вбачається склад злочину передбачений ст.215 ч.2 КК України

 ( в редакції 1960 року).

                   ОСОБА_1 вину визнав і просить справу закрити по амністії, злочин скоєний ним являється необережним , максимальний  строк покарання який передбачає до 10 -и років позбавлення волі , має батька який досяг 70-и літнього віку  а тому провадження по справі необхідно закрити , застосувавши ст.1 п.г Закону України  про амністію від 19.04.2007 року, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

              Керуючись ст.6п.4 КПК України , на підставі ст. 1 п.г Закону України “Про амністію” від 19.04.2007 р.

П О С Т А Н О В И В :

            Кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_1  за     ст . 215 ч.2 КК України( в редакції 1960 року), закрити у зв”язку з амністією.

          Запобіжний захід - підписка про невиїзд скасувати.

            Постанова протягом  7 діб може бути оскаржена до Київського обласного  апеляційного  суду шляхом подання скарги через районний суд.

Суддя      підпис

Згідно з оригіналом, суддя                                           С.І.Купрієнко