Справа №1-339/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Київ                                          12 січня 2009 року

Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кияшка О.А., при секретарі Плотніченку О.П., з участю прокурора Ткаченка Ю.В.,  потерпілого ОСОБА_2 , захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця  с. Деревок Любешівського району Волинської області, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, працюючого водієм у ПП «Дідик»,  зареєстрованого у Волинській області, Любешівському районі, с. Деревок, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

   

ОСОБА_1  29 грудня 2007 року приблизно о 14 годині 05 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки „ГАЗ-3320” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався заднім ходом по під’їзній дорозі вздовж будинку АДРЕСА_2  зі сторони третього під’їзду в напрямку четвертого під’їзду вказаного будинку.

В порушення вимог п.п. 10.9, 12.3 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1  розпочав рух заднім ходом, не переконався при цьому, що не створить небезпеки іншим учасникам руху, та при виникненні небезпеки для руху, яку він об’єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив наїзд задньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_6 , заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді: двохсторонніх переломів ребер з пошкодженням пристінкової плеври, розриву аорти в грудному відділі, розриву селезінки, розриву верхньої долі лівої легені, вогнищевих крововиливів в прикорневі відділи легень, пониженого кровонаповнення внутрішніх органів, полосчатих крововиливів під ендокардом, двохстороннього гемотораксу.

Від отриманих під час дорожньо-транспортної події тілесних ушкоджень ОСОБА_6  померла на місці події.

Порушення ОСОБА_1  Правил дорожнього руху України знаходяться  в причинному   зв'язку з   виникненням   даної    дорожньо-транспортної   пригоди та її наслідками.

В судовому засіданні ОСОБА_1  винним себе  визнав повністю та показав, що з лютого 2007 року працював у ПП «Дідик» водієм на автомобілі „ГАЗ-3320” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 29 грудня 2007 року приблизно о 9 годині 00 хвилин за дорученням керівництва ПП «Дідик» на вказаному автомобілі він привіз меблі в квартиру, розташовану у третьому під’їзді АДРЕСА_2 .  Разом з ним в автомобілі як пасажир знаходився вантажник ОСОБА_7   Коли вони вивантажили меблі, він сів за кермо, а ОСОБА_7  на переднє пасажирське сидіння. Він розпочав рух заднім ходом по під’їзній дорозі в напрямку четвертого під’їзду. Рух автомобіля контролював за допомогою бокових дзеркал заднього виду. В цей час він побачив, що щось позаду автомобіля упало. Він одразу ж зупинив автомобіль та вийшов, щоб подивитись, що трапилось. На асфальті на рівні задньої частини автомобіля лежала жінка. Він одразу ж викликав швидку допомогу та працівників міліції. Разом з ОСОБА_7  він переніс жінку та положив на лавку біля четвертого під’їзду вказаного будинку. Коли на місце приїхала машина швидкої допомоги, лікарі констатували смерть потерпілої.

Цивільний позов потерпілого про стягнення моральної шкоди підсудний ОСОБА_1  визнав частково на суму 10 тисяч гривень, оскільки вважає заявлений потерпілим розмір моральної шкоди необґрунтовано великим.

Потерпілий ОСОБА_2  показав суду, що про обставини загибелі його рідної сестри   ОСОБА_6  йому відомо з матеріалів кримінальної справи. Просив суд задовольнити його цивільний позов та стягнути солідарно з ОСОБА_1  та ОСОБА_8 , яка є власником автомобіля „ГАЗ-3320” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 125145 гривень та судові витрати за проведення комплексного судового медико-психологічного дослідження щодо встановлення розміру моральних збитків у сумі 600 грн.

З висновку спеціаліста  Центру судово-медичних послуг «Мібі-Лекс» вбачається, що розмір моральної шкоди, спричинені ОСОБА_2  в результаті смерті сестри з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей та суб’єктивних наслідків зазначеної ситуації становить 243 мінімальні заробітні плати.

Свідок ОСОБА_7  суду показав, що працює у ПП «Дідик» вантажником. 29 грудня 2007 року приблизно о 9 годині 00 хвилин за дорученням керівництва ПП «Дідик» на автомобілі „ГАЗ-3320” під управлінням ОСОБА_1  приїхав до АДРЕСА_2 , щоб доставити меблі в квартиру, розташовану у третьому під’їзді.  Коли він заніс замовнику меблі, то сів на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_1  почав від’їжджати автомобілем від будинку заднім ходом. В цей час ОСОБА_1  різко зупинив автомобіль та вийшов на проїжджу частину. Він також вийшов з автомобіля та побачив, що на асфальті на рівні задньої частини автомобіля лежала жінка. Він разом з ОСОБА_1  переніс жінку та положив на лавку біля під’їзду будинку. Коли на місце приїхала машина швидкої допомоги, лікарі констатували смерть потерпілої.

Під час огляду місця події 29 грудня 2007 року працівниками міліції зафіксовано факт знаходження автомобіля марки „ГАЗ-3320” державний реєстраційний номер НОМЕР_1  на під’їзній дорозі до будинку АДРЕСА_2 . На лавці біля четвертого під’їзду вказаного будинку знаходився труп ОСОБА_6

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 7/3379/2 від 28.01.2008 року при дослідженні трупа ОСОБА_6  виявлено тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді: двохсторонніх переломів ребер з пошкодженням пристінкової плеври, розриву аорти в грудному відділі, розриву селезінки, розриву верхньої долі лівої легені, вогнищевих крововиливів в прикорневі відділи легень, пониженого кровонаповнення внутрішніх органів, полосчатих крововиливів під ендокардом, двохстороннього гемотораксу. Пошкодження могли утворитись від дії тупого предмету. Характер і розташування пошкоджень, домінація внутрішніх пошкоджень над зовнішніми, вказують на те, що у даному випадку мало місце зіткнення транспортного засобу вагонного типу, що рухався, з постраждалою, яка знаходилась у вертикальному положенні. Місцем контакту з транспортним засобом є ділянка грудної клітини і живота постраждалої.  

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1  у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України.

Призначаючи міру покарання, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який працює, характеризується позитивно, скоїв злочин вперше.

Обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_1 , є щире каяття у вчиненні злочину.

Також суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, наявність на утриманні малолітньої дитини та відшкодування потерпілому матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

З огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1  додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням даних про особу підсудного, наявності декількох пом’якшуючих вину обставин, які істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1  більш м’яке основне  покарання, ніж передбачене законом, а саме – нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції вказаної статті.

Підстав для звільнення ОСОБА_1  від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає, оскільки в такому разі призначене судом покарання буде недостатнім для його виправлення  та попередження вчинення ним нових злочинів. Крім того, ОСОБА_1  ухилявся від явки до суду, що ставить під сумнів виконання ним вимог ст.76 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2  про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки вказана ним сума, з урахуванням майнового стану підсудного та наявності на утриманні малолітньої дитини, є непомірно високою. Тому суд вважає за доцільне стягнути з підсудного на користь потерпілого 25000 грн. 00 коп. моральної шкоди. Підстав для стягнення моральної шкоди з ОСОБА_8 , яка є власником автомобіля „ГАЗ-3320” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд не вбачає, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутні докази, які б доводили її вину у наїзді на ОСОБА_6  та настанні наслідків у вигляді смерті потерпілої.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2   КК України, та призначити йому із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1  обчислювати з 07 жовтня 2008 року.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  до набрання вироком законної сили залишити без змін – у виді утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2  задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2  25 тисяч гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2  витрати за проведення судового медико-психологічного дослідження у розмірі 600 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення судово-технічної експертизи у розмірі 486 грн. 77 коп.

    Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

   

    Головуючий