Справа №1-1362/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ                                        УКРАЇНИ

25 грудня 2008 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                                                 судді Овсеп'ян Т.В.

при секретарі                                                                          Кот Ю.С.

за участю прокурора                                                              Марущенка Є.Г.

захисника                                                                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу   по

обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кутаїсі Грузії, грузина, гр-на України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження, працюючого СПД, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Одеса,АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 04 жовтня 2008 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, перебуваючи за власними потребами в м. Києві, знаходячись в приміщенні кафе "Жолудь", розташованого по пр-ту Перемоги, 20 в м. Києві, побачив раніше невідомого гр-на ОСОБА_3, який сидів за сусіднім столиком, та у якого на спинці стільця висіла сумка, звернувши увагу на яку, ОСОБА_2 помітив в ній конверт та вирішив його викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, скориставшись тим, що ОСОБА_3. сидить спиною до нього, та переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав з сумки конверт, в якому знаходилось 2650 грн., що належить гр-ну ОСОБА_3, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник та розпорядився ним за власним розсудом.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, суду показав, що дійсно при обставинах, викладених в установчій частині вироку він, 04 жовтня 2008 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, перебуваючи за власними потребами в м. Києві, знаходячись в приміщенні кафе "Жолудь", розташованого по пр-ту Перемоги, 20 в м. Києві, побачив раніше невідомого гр-на ОСОБА_3, який сидів за сусіднім столиком, та у якого на спинці стільця висіла сумка, звернувши увагу на яку, він помітив в ній конверт та вирішив його викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що ОСОБА_3. сидить спиною до нього, та переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, він таємно викрав з сумки конверт, в якому знаходилось 2650 грн., що належить гр-ну ОСОБА_3, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник та розпорядився ним за власним розсудом.

2

В зв'язку з визнанням вини, щирим каяттям, добровільним відшкодуванням завданих потерпілому збитків, наявністю на утриманні доньки та дружини, просить суворо не карати.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч.3 ст.299 КПК України поясненнями підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_2 в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого ним злочину; фактичні обставини справи та відношення підсудного до скоєного, який вину визнав в повному обсязі, добровільно відшкодував заподіяні злочином збитки.

Судом також враховуються і дані про особу ОСОБА_2, який раніше не судимий, характеризується позитивно, має місце реєстрації та постійне місце проживання в м. Одеса, працює, має на утриманні неповнолітню доньку, 2004 року народження.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування заподіяних злочином збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення покарання у виді штрафу.

Пред'явлений на досудовому слідстві цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 суд не розглядає, в зв'язку з відмовою цивільного позивача від заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою в СІЗО №13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши ОСОБА_2 з-під варти з зали суду.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд м. Києва.