Справа № 2-44/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  5 лютого 2009 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Піцикевич І.Й.

при секретарі Грабар Л.І.

з участю адвокатів: ОСОБА_3 ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні суду в м. Дрогобич справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку до відповідача ОСОБА_2посилається на те, що вона є власником ј ідеальної частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого вАДРЕСА_1, а ѕ ідеальні частини цього житлового будинку належали її мамі, яка успадкувала їх після смерті її батька. Мати склала заповіт на належну їй частину житлового будинку на користь ОСОБА_5під впливом останньої через незадовільний стан свого здоров'я.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати померла, а тому відкрилась спадщина, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла сестра.

Їй не було відомо, що мати склала заповіт на користь сестри.

Вона звернулась в нотаріальну контору про прийняття спадщини, проте їй відмовили повідомивши про заповіт і що майно переходить відповідачці.

Вона зверталась до суду з позовами про визнання заповіту недійсним, оскільки мати була важко хворою, мала велику пухлину головного мозку, справа тривалий час розглядалась судом, проте у присутності судді відповідачка заявила їй, щоб вона сплатила їй вартість ѕ частин житлового будинку і будинок буде належати їй, але відповідачка на той час була неповнолітня і вони не могли укласти таку угоду і розгляд справи відклали до досягнення відповідачкою повноліття. Проте суд закрив провадження в справі нібито через неявку сторін.

Після того вона повторно зверталась з позовом про визнання заповіту недійсним, в суді вони з відповідачкою знову домовились, що укладуть договір купівлі-продажу будинку, а тому справу відклали.

Враховуючи те, що вона проживає у спірному житловому будинку, який належав її батькам, постійно ремонтує його, підтримуючи у належному стані, оплачує комунальні послуги, а також те, що відповідачка зрозуміла, що заповіт був би визнаний недійсним, то вини з відповідачкою домовились про меншу від ринкової вартості ціну будинку  і визначали, що вона повинна заплатити відповідачці за належну їй частку 16000 доларів США. На підтвердження укладеного договору відповідачка дала їй письмову розписку, що продала ѕ частини будинку та вказала, що видає доручення для оформлення спадкової справи і відчуження майна. Гроші вона рахувала і передала відповідачці в кабінеті нотаріуса ОСОБА_6

Оскільки вона не мала необхідних коштів для сплати визначеної суми, то позичила 4000 доларів у ОСОБА_7 та 4000 доларів у ОСОБА_8і заплатила відповідачці 16000 доларів США.

Відповідачка в той же час видала довіреність на одержання свідоцтва про право на спадщину на ім'я її чоловіка, щоб чоловік міг відчужувати будинок їй. В цій же довіреності відповідачка уповноважила її одержати свідоцтво, зареєструвати в органах державної реєстрації та продати все вищевказане майно за ціну та на умовах, обумовлених їй, оскільки ходити по інстанціях у відповідачки не було часу.

Проте оскільки під одним номером поАДРЕСА_1 було зареєстровано три будинки, і на один з них було накладено заборону, то вона була вимушена оформляти на спірний будинок новий номер, що призвело до затягування часу.

У зв'язку з переходом нотаріуса ОСОБА_6на роботу в м. Трускавець справу було передано нотаріусу ОСОБА_9

З листопада 2006 р. р. вона та її чоловік звертались до нотаріуса ОСОБА_9про видачу свідоцтва про право власності, але вона їм постійно відмовляла і на звернення їх адвоката заявила, що дасть відмову.

Наступного дня вона написала заяву в нотаріальну контору про видачу їй свідоцтва по довіреності та звернулась з скаргою в прокуратуру. Нотаріус ОСОБА_9з метою затягування видачі документів  пояснила, що їх видасть нотаріус ОСОБА_10., яка не заперечувала проти видачі документів, але пославшись на те, що у неї багато справ і видасть документи 22 лютого 2007 р. о 15 год.30 хв., проте 21 лютого 2007 р. по телефону ОСОБА_10. перенесла зустріч на 26 лютого 2007 р. у зв'язку з хворобою.

З 19 на 20 січня 2007 р. відповідачка таємно проникла до неї у будинок та викрала її паспорт та паспорт її чоловіка, свідоцтва про народження її та  дітей, військовий квиток та посвідчення водія її чоловіка. Відповідачка мала намір викрасти розписку, проте вона сховала її, а тому викрала паспорти щоб вона з чоловіком не могли оформити договір купівлі-продажу на будинок та одержати свідоцтво, тому вона була вимушена виробляти нові паспорти.

На всі ці дії відповідачку настроює мати її чоловіка ОСОБА_11, яка ходила до ОСОБА_9щоб та не видавала свідоцтво, довідавшись, що 22 лютого 2007 р. о 15 год. 30 хв. потрібно одержати свідоцтво вона у нотаріуса ОСОБА_12 відмінила довіреність о 15 годині на видачу свідоцтва та продаж будинку, а тому вважає, що в діях відповідачки є ознаки шахрайства.

По суті вони з відповідачкою уклали договір купівлі-продажу будинку, тобто здійснили правочин, про що відповідачка засвідчила у розписці, та видала довіреність на його оформлення, а вона віддала відповідачці гроші. Відповідачка ОСОБА_2 передала їй будинок, в якому вона проживає, а тому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1

Позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, посилається на обставини викладені у позовній заяві, пояснивши суду, що заповіт, на підставі якого відповідачка спадкувала ѕ частини житлового будинку поАДРЕСА_1, вона мала намір оспорити в судовому порядку, але між нею та відповідачкою було досягнуто угоду, що вона сплачує відповідачці вартість її частки у житловому будинку в сумі 16000 доларів США, а тому розгляд справи про визнання заповіту недійсним був закритий, після того відповідачка стала вимагати у неї 20000 доларів США за свою частку в будинку.

Проте крім спірного будинку до складу спадкового майна входили дві дачі, одна з яких побудована за її кошти, а друга тільки земельна ділянка, проте вона погодилась щоб побудована за її кошти дача перейшла у власність відповідачки, а вона за це віддає їй частину житлового будинку, що спадкувала.

На підтвердження укладеного договору купівлі-продажу частки житлового будинку відповідачка дала їй письмову розписку в якій зазначила, що продала їй ѕ частини житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 за що повністю одержала гроші, крім того відповідачка видала довіреність на ім'я ОСОБА_13 на оформлення від її імені спадщини та договору купівлі-продажу належної їй частки житлового будинку на обумовлених умовах.

Вона позичила гроші в сумі 16000 доларів США, які були в гривнях і доларах, гривні були купюрами по 200, 100, 50 гривень, а долари по 100 доларів.

Через неправильність нумерації будинків оформлення документів затягнулось, спірному будинку був присвоєнийНОМЕР_1.

Оскільки нотаріус ОСОБА_6  перейшов працювати в м. Трускавець, то він повернув їй всі квитанції, а спадковою справою стала займатись нотаріус ОСОБА_9, яка грубо ставилась до неї.

Ще при житті сестри вона мала намір сплатити відповідачці вартість належної їй частки у житловому будинку, оскільки відповідачка має двохкімнатну квартиру в якій проживали квартиранти.

Спірний будинок оцінили 32000 гривень, а між нею та відповідачкою ціну належної відповідачці частки було визначено в сумі 16000 доларів США, чому ціна договору купівлі-продажу не була обумовлена в розписці, написаній відповідачкою, а також чому дана розписка не була нотаріально посвідчена, пояснити не може, ринкова ціна спірного житлового будинку становить біля 40000 доларів США.

Їй відомо було, що на час вчинення дій по написанню розписки та видачі довіреності відповідачка перебувала в стані вагітності не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі.

Проте що відповідачка відмінила дію виданої довіреності їй стало відомо 23 лютого 2007 р. В той період пропали її особисті документи та документи членів її сім'ї, тому вона підозрює відповідачку у викраденні документів, але доказів про це немає, про це свідчить те, що відповідачка стала відвертатись від неї при зустрічах.

Всі дії по написанню розписки та видачі довіреності відповідачка вчиняла добровільно, на неї не було жодного тиску, відповідачка на той час вже досягла повноліття, проте скривала від неї свою вагітність, розписка та доручення були оформлені 19 вересня 2006 р., чому в розписці не зазначено ціну продажу частини будинку пояснити не може.

Просить визнати дійсним договір купівлі-продажу ѕ ідеальних часток житлового будинку з господарськими будівлями розташованих вАДРЕСА_1, укладеного між нею та відповідачкою ОСОБА_2

ВідповідачОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що розписку про укладення договору купівлі-продажу між нею та позивачкою вона писала під диктовку адвоката позивачки ОСОБА_14, позивачка та адвокат залякували її, що вона усиновлена дитина, а тому може нічого не дістати з спадкового майна, вона боялась позивачки та її крику, мала перед нею страх, позивачка застосовувала неодноразово до неї фізичне насильство, щоб вона віддала їй свою частку спадщини, станом на вересень 2006 р. вона була на шостому місяці вагітності не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, вона була в поганому матеріальному становищі, а позивачка весь час підганяла її, все це негативно впливало на неї, коли вона спитала у адвоката чи потрібно вказувати у розписці суму, за яку продається належна їй частка будинку, то та сказала що це вказувати непотрібно. Також під тиском позивачки та її адвоката ОСОБА_14 вона видала довіреність на ім'я чоловіка позивачки, змісту якої вона не розуміла. Позивачка запевняла її, що дасть їй за її частку у житловому будинку 20000 гривень, але оскільки  у неї не має даної суми, то дала 16000 гривень, а решту пообіцяла віддати пізніше, проте обумовити дану обставину у розписці позивачка відмовилась. Ринкова вартість належної їй у житловому будинку частки є значно більшою від запропонованої позивачкою суми.

Коли нотаріус друкував довіреність, то позивачка дала їй гроші в сумі 16000 гривень, які вона положила до своєї сумки, більше жодних грошей позивачка їй не давала. За ці гроші вона розрахувалась з боргами за комунальні послуги та використала частину в своїх інтересах. Вона погоджується повернути позивачці ці гроші. Наміру обманути позивачку у неї не було, все це вона робила під тиском позивачки і тому, що тоді вона мала потребу в грошах. Крім того позивачка пропонувала їй, що влаштує її на навчання до Харківського юридичного інституту і буде оплачувати її навчання, щоб тільки вона відмовилась від своєї частки у житловому будинку. Вона мала намір помінятись з позивачкою та віддати свою двохкімнатну квартиру позивачці, щоб позивачка відмовилась в її користь від своєї частки у спірному житловому будинку.

Позивачка пояснила їй, що будинок оцінено на суму 32000 грн., а вона дає їй за її частину 16000 грн., оскільки не має більше грошей.

Вона не мала бажання продавати свою частину житлового будинку, а робила це під тиском позивачки та її адвоката, зрозумівши, що її обманюють вона скасувала видану на ім'я чоловіка позивачки довіреність, оскільки позивачка почала говорити, що здихалась її. Ніякої дачі позивачка їй не давала, все вона успадкувала після смерті своєї мами. Спір за цей житловий будинок йшов ще з смерті дідуся, коли їй було 5-6 років, позивачка домагалась цього будинку, проте бабуся склала заповіт на її маму.

Вона хотіла позичити у позивачки гроші в сумі 800 грн., проте позивачка відмовила їй в цьому, пояснивши, що дасть гроші тоді коли вона перепише на неї свою частину житлового будинку.

Позивачка вигнала її з спірного будинку, звинувачувала у крадіжці, хоча вона нічого не викрадала у позивачки і ніхто її до відповідальності за крадіжку не притягував.

Ще під час розгляду справ за позовом позивачки про визнання заповіту недійсним позивачка залякувала та ображала її.

Вона після написання розписки та підпису доручення на ім'я чоловіка позивачки отримала від позивачки гроші в сумі 16000 гривень, оскільки їй були потрібні гроші, вона не мала засобів для проживання, оскільки отримувала допомогу в сумі 20 гривень, проте бажання продавати свою частку будинку у неї не було.

Позивачка обманула її змусивши написати розписку та довіреність, на той час вона не мала ще свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок, якого не має також і на час розгляду даної справи. Просить відмовити в позові.

Свідок ОСОБА_6 . пояснив суду, що у 2006 р. працював нотаріусом Дрогобицької державної нотаріальної контори,  він оформляв спадкову справу після смерті спадкодавця ОСОБА_15 спадкоємцем якої була ОСОБА_2 Під час оформлення спадщини була заява про оспорювання в судовому порядку складеного ОСОБА_15. заповіту, а тому провадження в справі було зупинено, цей заповіт оспорювала ОСОБА_1, крім того затримка в оформленні спадщини була викликана помилкою у нумерації будинку, так як під одним номером було декілька житлових будинків. В процесі оформлення документів між сторонами була досягнута домовленість про продаж належної відповідачці частини житлового будинку позивачці

До нього в кабінет прийшли позивачка та відповідачка, ОСОБА_2 пояснила йому, що у зв'язку з її вагітністю вона не встигає оформити документи, так як чекає народження дитини, вона про все домовилась з позивачкою ОСОБА_1, що продає їй свою частину житлового будинку позивачці, а тому хоче оформити довіреність на ім'я чоловіка позивачки, щоб той представляв її інтереси та оформив всі документи. Він пояснив відповідачці, що якщо її влаштовує ціна і умови договору, то вона може дати довіреність третій особі.

Після цього вони домовились про конкретний день і обоє прийшли до нього в нотаріальну контору, ОСОБА_1 мала при собі гроші, яку суму йому невідомо, він бачив у позивачки велику пачку грошей, які були в гривнях, доларів він не бачив, коли сторони рахували гроші він в той час друкував довіреність, він прочитав зміст довіреності і ОСОБА_2 підписала її. В той же час між сторонами йшла мова про якусь розписку, але це вирішувалось з кимось з адвокатів.

Обидві сторони були зацікавлені в укладенні договору купівлі-продажу, відповідач говорила, що чекає народження дитини, йде в декрет і їй потрібні гроші.

На час оформлення довіреності відповідач свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок ще не отримала, а тому неможливо було оформити договір купівлі-продажу між сторонами. Ціна договору купівлі-продажу в довіреності оговорена не була. Відповідачка не була залякана і поводила себе адекватно.

СвідокОСОБА_16 пояснила суду, що у вересні 2006 р. мала розмову з позивачкою ОСОБА_1, під час цієї розмови вона сказала ОСОБА_1, що зустрічала ОСОБА_2 і та повідомила, їй, що вирішила всі справи з ОСОБА_1 відносно будинку, що у них все добре, говорила що гроші у неї є. Конкретно ці справи її не цікавили, тому вона не розпитувала про них.

Свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що їй відомо про те, що ОСОБА_1 віддала ОСОБА_2 гроші за частину будинку через нотаріуса. Ще в суді ОСОБА_2 сказала, що погоджується продати свою частину житлового будинку щоб жити дружно з тіткою. Конфліктів між сторонами вона не бачила. Ринкова вартість спірного житлового будинку складає приблизно 45000 доларі США.

СвідокОСОБА_18. пояснила суду, що після смерті мами ОСОБА_2 приходила до спірного житлового будинку, конфліктів між сторонами не було, позивачка допомагала відповідачці.

З оглянутих спадкових справ № 646/05, спадкодавець ОСОБА_15, та № 508/06, спадкодавець ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_15 заповітом, посвідченим державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори 3 грудня 2002 р., заповіла все належне їй на час смерті майно ОСОБА_5, ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а  ОСОБА_5померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5і прийняла спадщину після її смерті та їй видано свідоцтва про право на спадщину за законом на житлову квартиру по вулиціАДРЕСА_2 на земельні ділянки , а свідоцтво про право на спадщину на ѕ частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 не видавалось.

З оглянутої розписки від 19 вересня 2006 р., написаної від імені ОСОБА_2 вбачається, що вона продала своїй тітціОСОБА_1 ѕ частини будинку, що знаходиться в м. Дрогобич по АДРЕСА_1 за що повністю одержала гроші. Видає доручення для оформлення спадкової справи та відчуження майна.

З оглянутої довіреності, посвідченої державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 . від 19 вересня 2006 р. вбачається, що ОСОБА_2 після попередньої домовленості уповноважила  ОСОБА_13 одержати свідоцтво про право на спадщину на її ім'я на майно, яке складається з ѕ частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель у м. Дрогобичі, а також із земельної ділянки для його обслуговування площею 0,0622 га., які розташовані в АДРЕСА_1 і земельної ділянки площею 0,0761 га., розташованої на території Дережицької сільської ради в СГ „Прикарпаття”, яке належало ОСОБА_15

А також уповноважує дану особу після одержання свідоцтва на вищезгадане майно зареєструвати це майно в органах державної реєстрації та продати все вищезгадане майно за ціну та на умовах, нами обумовлених, моїй тітці ОСОБА_1

З оглянутих свідоцтв про народження та одруження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народивсяОСОБА_19 мамою якого єОСОБА_2, що ОСОБА_20 таОСОБА_2 уклали шлюб 29 листопада 2006 р.

З оглянутих цивільних справ № 2-790 та № 2-2554 за 2006 р. Дрогобицького міськрайонного суду вбачається, що ОСОБА_1 зверталась з позовами про визнання заповіту недійсним до ОСОБА_2 перша позовна заяви залишена без розгляду через неявку позивача в судове засідання, а друга позовна заява залишена без розгляду за клопотанням позивача ОСОБА_1

Згідно з висновком № 178/08 судово-будівельнї експертизи від 10.11.2008 р. ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого  в АДРЕСА_1, станом на жовтень 2006 р. становила  370800 гривень.

З оглянутої довідки Дрогобицької філії АТ „Український інноваційний банк” вбачається, що курс гривні, встановлений Національним банком України, за один долар США станом на 19 вересня 2006 р. становив 5,05 гривень.

Даючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і до задоволення не підлягають, відповідно до вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві) а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну суму грошей, як вбачається із змісту даної статті ціна є обов'язковою умовою договору купівлі-продажу, проте в судовому засіданні не здобуто доказів про досягнення між сторонами згоди відносно ціни відчужуваної частини спірного житлового будинку, позивач зазначає, що передала відповідачеві 16000 доларів США, а відповідача стверджує, що позивачка передала їй 16000 гривень, крім того, відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, проте сторони не дотримались даної вимоги.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором, попередній договір укладається в формі, встановлений для основного договору, якщо вважати розписку написану ОСОБА_2 19 вересня 2006 р. попереднім договором про продаж належної їй частини житлового будинку по АДРЕСА_1то дана розписка підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню,  але ця вимога закону не виконана, в розписці відсутня ціна за яку відчужується належна ОСОБА_2 частина житлового будинку.

Крім того, як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу відповідач не була власником частини житлового будинку поАДРЕСА_1оскільки навіть не отримала свідоцтва про право на спадщину на дану частку, не кажучи вже про реєстрацію в установленому порядку в органах державної реєстрації нерухомості.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, як вбачається з наведених доказів сторони не досягли згоди з такої істотної умови як ціна позову.

Оскільки, як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_2 вона розраховувала отримати від позивачки за належну їй частку у спірному житловому будинку 20000 грн., а отримала, виходячи з її пояснень, 16000 гривень, а з пояснень позивачки 16000 доларів США, які об'єктивно нічим в судовому засіданні не підтверджені, оскільки представлені позивачкою розписки про укладення між нею та ОСОБА_7 і ОСОБА_8. договорів позики на суму 8000 доларів США, не підтверджують факт передачі цих грошей відповідачці.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість спірного житлового будинку станом на жовтень 2006 р. становила 370800 грн., що з розрахунку курсу долара США 5,05 гривні за один долар, становить 73425,74 долара США.

Враховуючи, що відповідач повинна спадкувати 3/4 ідеальні частки даного житлового будинку, то їх вартість в доларах США становить 55069,31 долара США.

Крім того, як вбачається з пояснень відповідачки ОСОБА_2які об'єктивно підтверджуються самою позивачкою та допитаними в судовому засіданні свідками, на час смерті спадкодавця відповідач ОСОБА_2 була неповнолітньою, вона залишилась без опіки та піклування, і засобів для існування, на час укладення спірного правочину відповідачка перебувала в стані вагітності не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, що могло істотно впливати на її поведінку та волевиявлення, а також враховуючи тиск з боку позивачки з метою добитись від відповідачки відчуження належної їй частки у житловому будинку, відповідно до ст. 214 ЦК України особи, які вчинили правочин мають право відмовитись від нього навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані,  оскільки сторони не повністю виконали умови договору купівлі-продажу частини житлового будинку, то відповідач мала право відмовитись від даного договору, оскільки між нею та позивачкою не було досягнуто згоди щодо ціни відчужуваного майна.

Аналіз наведених доказів дає суду підстави прийти до переконання, що відповідач ОСОБА_2 вчиняла дії по наміру майбутнього відчуження позивачці належної їй частки у житловому будинку під впливом насильства, яке полягало у погрозах та залякуванні, а також під впливом тяжких обставин, на вкрай невигідних умовах,  перебування в стані вагітності без засобів існування та опіки, на вкрай невигідних для себе умовах, оскільки дане відчуження належної  частки мало відбутись по ціні значно нижче  її ринкової вартості, яка згідно з висновком експертизи на час вчинення оспорюваних дій становила 278100 грн., що становило 55069,31 долара США, а тому суд приходить до переконання, що навіть на умовах, вказаних позивачкою, які не доведені нею у судовому засіданні, договір укладався на вкрай невигідних для відповідача умовах, оскільки вказана позивачкою ціна є значно нижчою від ринкової ціни  частки спірного житлового будинку на яку відповідачка має право, тому, відповідно до вимог ст. 223 ЦК України правочин, укладений на таких умовах і при таких обставинах, визнається недійсним.

Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що немає підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу на підставі ст. 220 ЦК України, оскільки, правило ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується якщо сторони не дійшли згоди по всіх істотних умовах правочину, та вона не поширюється на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого правочину відповідно до ст.ст. 210,640 ЦК України, пов'язується  з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов'язків.

Суд визнає обґрунтованою відмову відповідачки ОСОБА_2 від укладення договору купівлі-продажу належної їй частки житлового будинку поАДРЕСА_1позивачці ОСОБА_1

Як установлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 передала відповідачціОСОБА_2 гроші в сумі 16000 грн., що визнала сама відповідач, а інших доказів з цього приводу в судовому засідання не здобуто, то, відповідно до вимог ч.2 ст. 216 ЦК УкраїниОСОБА_2 повинна повернути ці кошти ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 209,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 210,214, 216, 220, 640, 665,  ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

 Відмовити у задоволенні позовних вимогОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинкуНОМЕР_1 по вулиці АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на частину даного житлового будинку, що належить ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 в користьОСОБА_1 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, через Дрогобицький міськрайонний суд.

        Суддя