УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 876/12155/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Волошин М.М.,

представника відповідача - Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України (правонаступник - Державна фіскальна служба України) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Груп" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмови,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ТОВ "Експрес Груп" звернулося в суд з позовом до відповідача - Міністерства доходів і зборів України, в якому просило визнати протиправною відмову останнього у прийнятті податкових накладних № 93 від 30 квітня 2013 року, № 94 від 30 квітня 2013 року, виданих ТОВ "Експрес Груп" для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України від 07 травня 2013 року у прийнятті податкової накладної № 93 від 30 квітня 2013 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Груп" для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Визнано протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України від 08 травня 2013 року у прийнятті податкової накладної від 30 квітня 2013 року № 94, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Груп" для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не враховано те, що відмова у прийнятті податкових накладних позивача є правомірною, оскільки законом передбачено таку підставу як розбіжності зазначені у податковій накладній з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження юридичної особи. Крім того, вимога позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкових накладних є безпідставною, оскільки сам позивач у адміністративному позові вказує на можливівсть реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних 15 травня 2013 року, тобто в межах законодавчо визначеного строку. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача (апелянта) - Карпин Я.С. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача (апелянта), перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Експрес Груп" зареєстроване платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200041001, виданого Державною податкової інспекцією у Франківському районі м. Львова.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Експрес Груп" та ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС укладено Договір № 310520121 про визнання електронних документів від 16 липня 2012 року, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) поданих платником податків у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

07 травня 2013 року позивач надіслав до Єдиного реєстру податкових накладних для реєстрації в електронній формі податкову накладну № 93 від 30 квітня 2013 року та 08 травня 2013 року - податкову накладну № 94 від 30 квітня 2013 року.

Відповідно 07 та 08 травня 2013 року з Центрального порталу прийому податкової звітності Державної податкової служби України надійшли квитанції в електронній формі про відмову у прийнятті для реєстрації податкових накладних у зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи- продавця товарів/послуг, вказане в документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не було, оскільки відсутні розбіжності щодо місцезнаходження позивача, зазначеного у податкових накладних та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пу.201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст.192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Однією з обов'язкових вимог, передбачених п.201.1 ПК України, щодо формування податкових накладних є місцезнаходження юридичної особи - продавця (п.п. «г» п.201.1 ст.201 ПК України)

Як вбачається із отриманих позивачем квитанцій в електронній формі про відмову у прийнятті для реєстрації податкових накладних, підставою неприйняття податкових накладних позивача зазначено, що виявлено помилку: «Місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Разом з тим, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стверджується, що з 17 січня 2012 року, тобто з дати реєстрації юридичної особи - ТОВ "Експрес Груп" адресою місцезнаходження ТОВ "Експрес Груп" зазначено: 79026, місто Львів, вул. Володимира Великого, 5а (Запис 1).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з матеріалів справи, аналогічна адреса місцезнаходження позивача зазначена у податкових накладних від 30 квітня 2013 року №93 та №94.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дішла висновку, що підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не було, оскільки відсутні розбіжності щодо місцезнаходження позивача, зазначеного у податкових накладних та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому правильним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову та визнання протиправною відмови Міністерства доходів і зборів України у прийнятті податкових накладних № 93 від 30 квітня 2013 року та від 30 квітня 2013 року № 94, виданих ТОВ "Експрес Груп" для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не приймає до уваги до уваги покликання апелянта на те, що застосування щодо спірних правових відносин абз.7 п.201.10 ст.201 ПК України, згідно з яким реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, оскільки вказана норма не є підставою позову та заперечень; крім того, позовні вимоги стосуються дій відповідача щодо підстав відмови у реєстрації податкових накладних станом на конкретну дату.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Таким чином, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, і у п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі № 813/4655/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 05 травня 2015 року.