Справа № 2-96/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року. м. Алчевськ.
Алчевський міський суд Луганської області у складі:
Головуючого- судді- Жогіної Л.О.
При секретарі - Павлюк В.В.
Представника позивача - ОСОБА_1
Адвоката - ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання спадкоємцем за законом, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності, про визнання договору дарування дійсним, про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, про визнання спадкоємцем за законом, про визнання спадкоємцем який спадщину прийняв, про визнання права власності,
встановив:
АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_7, рідної матері ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право власності на житло № 121 від 9 лютого 1995 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 померла. Після її смерті ОСОБА_6 вступила в володіння і розпорядження квартирою і фактично спадщину у вигляді квартири прийняла. ОСОБА_6 розпорядилась квартирою як спадкоємець і передала її в дар позивачу ОСОБА_3. Укласти договір дарування належним чином вони не могли, бо у ОСОБА_4 не було правовстановлюючих документів на квартиру. Посилаючись на зазначені обставини позивач ОСОБА_3 17.12.2007 року звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_4 спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, встановити факт, що ОСОБА_6 прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 у вигляді АДРЕСА_1 , визнати за нею право власності на зазначену квартиру, а також просить визнати договір дарування, квартири, який було укладено у вересні 2007 року між ОСОБА_4 та нею дійсним і визнати за нею право права власності на цю квартиру.
Рішення Алчевського міського суду від 26 грудня 2007 року позов було задоволено в повному обсязі. 21.08. 2008 року до суду звернувся ОСОБА_5, в який просив рішення суду відмінити, оскільки звертаючись до суду ОСОБА_3 та ОСОБА_6 приховали від суду факт, що спадкоємцем на квартиру є і він після смерті батьків. Ухвалою Алчевського міського суду від 2 жовтня 2008 року рішення Алчевського міського суду від 26.12.2007 року було відмінено. За позовом ОСОБА_3 ОСОБА_5 було притягнуто до справи в якості відповідача
В судовому засіданні ОСОБА_3 позов свій підтримала і пояснила, що АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_7, рідної матері ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності на житло № 121 від 9 лютого 1995 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 померла. На цей час вона була єдиним власником квартири. За життя вона залишила заповіт, відповідно до якого квартиру заповідала ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_6 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. А ні відповідач ОСОБА_5, а ні чоловік померлої і батько ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - ОСОБА_6, спадщину не прийняли, до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертались. Звернулась з заявою тільки ОСОБА_6. При цьому чоловіку померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_6 було відомо про те, що його дружина заповідала квартиру донці. За його згодою в квартиру ОСОБА_4 поселила її, позивача по справі, свою доньку. Це також було відомо ОСОБА_5. Проти цього не заперечував і дідусь. Він періодично жив в квартирі, а потім оженився і переїхав жити до жінки в м. Брянка. В улітку 2007 року жінка дідуся померла і він переїхав жити до своєї доньки, ОСОБА_4, де і помер ІНФОРМАЦІЯ_2. На квартиру дід ніколи не претендував, ніколи не заперечував, щоб квартира залишалась їй, онуці. Він не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлої дружини. Він не сплачував комунальні платежі за квартиру. Він ніколи не ставив питання про вселення в квартиру. Після смерті дідуся ніякої спадщини не залишилось.
Відповідач ОСОБА_6 позов ОСОБА_3 визнала та пояснила, що квартиру, яка належала тільки ОСОБА_7, остання заповідала їй же за життя, за декілька днів до смерті. Саме позивач доглядала матір, коли вона хворіла, фактично утримувала її, піклувалась про неї. Батько, і чоловік ОСОБА_7, ОСОБА_6, знав про заповіт, бо його було укладено в його присутності, вдома. Він ніколи не заперечував проти цього. Після смерті матері фактично квартирою володіла вона, утримувала її в належному стані, і оселила в квартирі свою доньку, оплачувала
комунальні послуги. Батько періодично мешкав в квартирі, мешкав і у неї в квартирі, виїздив на заробітки. В 2003-2004 році він познайомився з жінкою та переїхав до неї жити в м. Брянка. Улітку 2007 року жінка померла і батько повернувся жити в м. Алчевськ, оселився у неї. В її квартирі він і помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Вона доглядала батька, піклувалась про нього. Він ніколи не заперечував проти того, що квартира належить їй, що в квартирі живе онука, якої вона фактично квартиру подарувала. Приймати спадщину після смерті матері батько не хотів, такого наміру у нього не було. До суду звернулась її донька тому, що у них було важке матеріальне становище і вона не мала можливості оформити спадщину на себе.
Відповідач ОСОБА_5 позов ОСОБА_3 не визнав і звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_3 в якому просив визнати ОСОБА_6 спадкоємцем за законом після смерті дружини ОСОБА_7, встановити факт, що ОСОБА_6 фактично спадщину прийняв після смерті дружини у вигляді спірної квартири, визнати його, ОСОБА_5 спадкоємцем на спадщину після смерті батька і визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири, як спадкоємця. В судовому засіданні ОСОБА_5 і його представник пояснили, що квартира дійсно належала на праві власності тільки матері, ОСОБА_7. Після її смерті в квартирі жив тільки батько і він фактично спадщину у вигляді квартири прийняв. Потім в квартиру ОСОБА_6 оселила свою доньку, ОСОБА_3. Батько проти цього не заперечував. Він дійсно виїздив на заробітки періодично, а в 2003 році переїхав жити до жінки, з якою познайомився, в м. Брянка. Улітку 2007 року батько повернувся в м. Алчевськ і оселився у ОСОБА_4, де і помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_5 вважає, що він і ОСОБА_6 мають рівне з ним право на спадщину в спірній квартирі. Він просить стягнути з ОСОБА_4 компенсацію за 1/2 частку квартири.
Зустрічний позов ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не визнали і пояснили, що після смерті ОСОБА_7 батько спадщину не прийняв, фактично відмовився від квартири. В квартирі 6 років жила ОСОБА_3. Він не ставив за життя питання про звільнення квартири, про вселення до неї. Він погодився з бажанням дружини залишити квартиру донці. Він не заперечував і проти того, що ОСОБА_6 передала квартиру у дар своєї донці. За 6 років після смерті дружини він мав можливість самостійно вирішити питання про спадщину на квартиру, але усі його дії свідчать про те, що такого бажання у нього не було. Вирішувати це питання за нього ОСОБА_5 не має права. Саме ОСОБА_6 після смерті матері утримувала квартиру, оплачувала комунальні послуги. Розуміючі, що ОСОБА_5 хворіє, що він теж спадкоємець, хоч і не прийняв спадщину після смерті матері, ОСОБА_6
за своїм бажанням, прийнявши квартиру у спадщину, запропонувала йому 5000 грн, але це його не влаштовує, Він просить з неї 10 тис. грн. А це фактично складає вартість квартири на час смерті матері і прийняття квартири в спадщину. Після смерті батька ніякої спадщини не залишилось.
Заслухав сторін, перевірив матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання спадкоємцем за законом, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності, про визнання договору дарування дійсним, про визнання права власності т належить задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, про визнання спадкоємцем за законом, про визнання спадкоємцем який спадщину прийняв, про визнання права власності задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до копії свідоцтва про смерть /а.с.25/ ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності /а.с.17/ від 14.11. 2007 року, свідоцтвом про право власності на житло підтверджується, що АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_7.
Родинні відносини між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 підтверджені письмовими доказами та поясненнями сторін. Відповідно до довідки АЖЕО балансова вартість квартири на ІНФОРМАЦІЯ_3 складала 9587 грн 51 коп..
Відповідно довідки ТОВ Компанія "Гудвіл" вартість квартири на жовтень 2001 року складала 1300-1400 доларів США, курс долару на цей час складав 529, 51 за 100 доларів.
Відповідно до заповіту від 17 жовтня 2001 року який було укладено і посвідчено нотаріусом за місцем проживання ОСОБА_7, остання заповідала квартиру ОСОБА_4./а.с.27/. Відповідно до довідки державного нотаріуса м. Алчевську /а.с.44/ після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в Першій Алчевській державній нотаріальній конторі зберігається спадкова справа, котра заведена на підставі заяви від імені ОСОБА_4 про прийняття спадщини за заповітом. Інші спадкоємці не звертались. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від імені ОСОБА_5. Інші спадкоємці не звертались. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
В судовому засіданні сторони підтвердили факт, що після смерті ОСОБА_7 фактично відповідно до ст. 549 ЦК України/1963 року/ спадщину у вигляді АДРЕСА_1 прийняла ОСОБА_6. Саме вона утримувала квартиру, оплачувала комунальні послуги, розпорядилась квартирою на свій розсуд, оселила в квартирі свою доньку з родиною.
Крім того, вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, але свідоцтво про прийняття спадщини за заповітом не отримала і фактично прийняла спадщину за законом. Відповідно до ст.553 ч.2 ЦК України /1963р/ чоловік померлої - ОСОБА_6 відмовився від спадщини, оскільки він не вчиняв дій, які зазначені в ст.549 ЦК України/1963р/. Його дії свідчать про те, що він фактично передав квартиру в управління і володіння донці ОСОБА_3. Це визнали сторони в судовому засіданні. Факт його мешкання в квартирі після смерті дружини сам по собі не можна вважати як прийняття спадщини. Оврамко повинен був вступити в права управління і володіння квартирою. Він цього не зробив, не заперечував, що в права управління і володіння квартирою вступила ОСОБА_6 Залишивши квартиру, проживаючи за другим постійним місцем проживання протягом 4 років, повернувшись до м. Алчевську ОСОБА_6 оселився у доньки, до квартири не повернувся. Протягом 6 років ніяких прав своїх на спадщину не заявляв. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 фактично визнав факт, що після смерті матері розпорядилась квартирою саме ОСОБА_6, що саме вона розпорядилась і майном матері. ОСОБА_5 визнав факт, що його батько після смерті матері, періодично виїздив на заробітки. Коли повертався в місто, то жив у ОСОБА_4. В квартирі не мешкав. Відповідно до с свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2./а.с.54/. Після його смерті спадкового майна не залишилось.
Відповідач ОСОБА_5 підтвердили факт, що батько знав про приватизацію квартири тільки матір'ю, але цей факт він не оспорював. У батьків був ще будинок в Полтавській області, право власності на який було зареєстровано на батька. Він продав цей будинок ще за життя.
Керуючись ст.ст. 10, 30 62 , 213-215 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК України /1963р/, п. 4 Перехідних положень до ЦК України/2003 року/, ст. 1268, 728 ЦК України /2003 року/, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання спадкоємцем
за законом, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності, про визнання договору дарування дійсним, про визнання права власності задовольнити. Визнати ОСОБА_6 спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7. Встановити факт, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_4 право власності на зазначену квартиру. Визнати договір дарування АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсним. Визнати право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_3
В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, про 'визнання спадкоємцем за законом, про визнання спадкоємцем який спадщину прийняв, про визнання права власності, відмовити за необґрунтованістю.
Рішення набирає чинності по закінченні десятиденного строку на апеляційне оскарження. На рішення може бути надана апеляція до апеляційного суду Луганської області протягом 20 днів з дня звернення з заявою про апеляційне оскарження через Алчевский міський суд.