справа № 1-126/09
В И Р О К
Іменем України
17 лютого 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі :
головуючого-судді : Холіна В.В.
при секретарі : Богдановій Н.І.
за участю прокурора : Бойченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрациту кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилася у с. Хрустальне Краснолуцької міськради Луганської області, громадянки України, заміжньої, з середньою освітою, яка не працює, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, такої що проживає за адресою: АДРЕСА_2,
за ст.384 ч.1 КК України, -
в с т а н о в и в :
05 березня 2008 року, приблизно о 19 годині, за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_2, погрожуючи вбивством, наніс своїй дружині ОСОБА_1 три удари сокирою, говорячи при цьому, якби не знали , що вона до нього приїхала , він би її убив. У ході досудового слідства ОСОБА_1, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, пояснила , що 05.03.2008 року, приблизно о 19 годині, за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_2, погрожуючи вбивством, наніс ОСОБА_1 три удари сокирою. По даному факту вироком Антрацитівського міськрайсуду Луганської області від 31 липня 2008 року ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за ст.ст.15 ч.3, 115 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі.
У ході судового слідства по даній справі, приблизно на початку липня 2008 року , ОСОБА_1, являючись потерпілою по справі і знаходячись в залі Антрацитівського міськрайонного суду, бажаючи уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за фактом загрози вбивством, маючи умисел на дачу завідомо неправдивого показання потерпілою в суді, пояснила, що самостійно спричинила собі тілесні пошкодження в результаті падіння, а на досудовому слідстві звела наклеп на ОСОБА_2.
Однак у ході проведення додаткових слідчих дій, а саме: проведення огляду місця події та відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілої і судово-медичного експерта, додаткової судово-медичної експертизи №505 від 16 липня 2008 року, із якої вбачається, що тілесні пошкодження, які встановлені у ОСОБА_1 могли утворитися при обставинах встановлених у ході судового слідства по справі, тобто від нанесення їй ударів сокирою, враховуючи характер, локалізацію, множинність тілесних пошкоджень у ОСОБА_1, експерт прийшов до висновку, що вони не могли утворитися за обставин, які викладені ОСОБА_1 при відтворенні обстановки і обставин події, тобто у слідстві падіння.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою провину у скоєнні вищезазначеного злочину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, та пояснила, що 05 березня 2008 року, приблизно о 19 годині, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, її чоловік ОСОБА_2, погрожуючи вбивством, наніс їй три удари сокирою, говорячи при цьому, якби не знали , що вона до нього приїхала, він би її убив. Вироком Антрацитівського міськрайсуду Луганської області від 31 липня 2008 року ОСОБА_2 по даному факту визнаний винним і засуджений за ст.ст.15 ч.3, 115 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі. У ході судового слідства по даній справі, приблизно на початку липня 2008 року, вона знаходячись в залі Антрацитівського міськрайонного суду і бажаючи уникнення кримінальної відповідальності її чоловіку ОСОБА_2 за фактом загрози вбивством пояснила, що самостійно спричинила собі тілесні пошкодження в результаті падіння, а на досудовому слідстві звела наклеп на ОСОБА_2. 12 липня 2008 року до неї додому приїхали працівники міліції, слідчий, судово-медичний експерт, які за її участю провели огляд місця події та відтворили обстановку і обставини події. На підставі цього була проведена додаткова експертиза і експерт дав висновок, що тілесні пошкодження не могли утворитися у слідстві падіння.
Крім повного визнання своєї вини підсудною, її вина підтверджується:
- очною ставкою від 12 березня 2008 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в ході якої ОСОБА_1 пояснила, що 05 березня 2008 року, приблизно о 19 годині, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, її чоловік ОСОБА_2 з метою вбивства наніс їй три удари сокирою (а.с.18-24);
- допитом потерпілої ОСОБА_1 від 07 березня 2008 року , із якого вбачається, що 05 березня 2008 року, приблизно о 19 годині, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, її чоловік ОСОБА_2, погрожуючи вбивством, наніс їй три удари сокирою, говорячи при цьому, якби не знали , що вона до нього приїхала , він би її убив (а.с.27);
- протоколом огляду м'ясця події від 12 липня 2008 року (а.с.39);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 12.липня 2008 року , із якого вбачається, як ОСОБА_1 впала і причинила собі тілесні ушкодження (а.с.40);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи №505 від 15 липня 2008 року, із змісту якої вбачається, що тілесні пошкодження, які встановлені у ОСОБА_1 могли утворитися при обставинах встановлених у ході судового слідства по справі, тобто від нанесення їй ударів сокирою, враховуючи характер, локалізацію, множинність тілесних пошкоджень у ОСОБА_1 (а.с.29).
Заслухавши підсудну, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що даний злочин вчинила підсудна ОСОБА_1 і кваліфікує її дії за ч. 1 ст.384 КК України, оскільки вона дала завідомо неправдиве показання як потерпіла в суді.
Призначаючи покарання підсудній, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудної, обставини які впливають на її відповідальність .
До обставин, які пом'якшують відповідальність підсудної ОСОБА_1, суд відносить щире каяття у скоєному.
Обставин, які обтяжують покарання підсудної, суд у справі не вбачає.
З урахуванням обставин і характеру вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликого ступеня тяжкості, особи підсудної, яка вперше вчинила злочин, позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає за можливим її виправлення без відбування покарання у вигляді обмеження волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на неї обов'язків згідно зі ст. 76 КК України.
Оскільки підсудна ОСОБА_1 скоїла злочин невеликого ступеня тяжкості до набрання чинності Законом України «Про амністію» від 12.12.2008 року і має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно ст. 1 п. «в» вищевказаного Закону України «Про амністію» вона підлягає звільненню від покарання.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винною за ст.384 ч.1 КК України і призначити їй покарання у вигляді двох років обмеження волі, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо вона протягом випробувального терміну не скоїть нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Керуючись ст. 1 п. «в» Законом України «Про амністію» від 12.12.2008 року засуджену ОСОБА_1 звільнити від покарання.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1, до набрання вироком чинності, залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений учасниками процесу до Луганського апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Вирок надрукований в нарадчій кімнаті.
Суддя В.В.Холін