Справа №201/6080/15-а

Провадження 2/201/65/2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі судді Наумової О.С.,

при секретарі судового засідання Москалець М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу із забезпечення супроводження БДПС ДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області майора міліції ОСОБА_2 про скасування постанови, -

за участю сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 заявлено позов до старшого інспектора ДПС взводу із забезпечення супроводження БДПС ОСОБА_3 України у Дніпропетровській області майора міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ПС2 №373704 від 01.04.2015р. (з урахуванням уточнених вимог в частині виключення зі складу відповідачів ОСОБА_3 України у Дніпропетровській області).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не погоджується зі спірною постановою, якою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за адміністративне порушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки у постанові зазначено, що позивач 01.04.2015р. у м. Дніпропетровську по вул. Жуковського зупинився в зоні дії дорожньої розмітки жовтого кольору, чим порушив вимоги п.п.1.4, 8.1 ПДР України та дорожнього знаку 3.34. Інспектору ДАІ позивач пояснив, що винним себе не визнає, тому що автомобіль позивача був припаркований в належному місці та згодом перепаркований на місце вчинення данного адміністративного правопорушення іншою особою. Але інспектор не з'ясував фактичних обставини справи, не отримав пояснень від позивача, інших свідків.

Позивач надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Статтею 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач у справі є посадовою особою державного органу виконавчої влади, який входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, діяльність якого регламентується Законом України “Про міліцію”. Згідно ст. 2 Закону України “Про міліцію”, на нього покладені обов'язки, у тому числі, забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вбачається зі спірної постанови від 01.04.2015р. серії ПС2 № 373704, 01.04.2015р. о 13:00 у м. Дніпропетровську по вул. Жуковського, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом “Шкода Октавіа”, державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії дорожньої розмітки жовтого кольору, чим порушив вимоги п.п. 1.4, 8.1 ПДР України та дорожнього знаку 3.34 .

Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, постанова винесена з порушенням ст.33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, давати пояснення.

Пояснення позивача ОСОБА_1 жодним чином не враховані при розгляді справи про адміністративне правопорушення, їм не надано належної оцінки.

Згідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні данні, на підставі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність зазначеної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приборів та технічних засобів, які мають функції фото - та кінозйомки, відеозапису або засобів фото - та кінозйомки, тощо, а також іншими документами.

Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.5 Закону України “Про міліцію”, міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, що неможливо сказати про процесуальні дії відповідача.

Згідно із п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання щодо правильності складання протоколу та інших матеріалів про адміністративне правопорушення. А отже, вимогою щодо правильного розгляду справи органом є: складання протоколу, отримання пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пошук інших доказів, допит свідків, аналіз отриманих даних (ст.252 КУпАП), та за результатом об'єктивного розгляду справи, винесення постанови, якщо насправді мало місце порушення.

Аналізуючи спірну постанову, однозначного визначити, що було скоєно проступок, неможливо, тому що цей документ містить лише інформацію, яка була занесена до протоколу відповідачем.

Відповідно до ст.252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказів (протокол та пояснення особи), є необ'єктивним розглядом справи та відтак незаконним.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорт” від 23.12.2005р. № 14 встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд у даній справі приходить до висновку про те, що відповідачем без поважних причин не надано докази, які б підтверджували винність позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, тому з огляду на викладене, оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із п. 6 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при скасуванні акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 251, 252, 247, 288, 293 КУпАП, статтями 71, 104, 105,106 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу із забезпечення супроводження БДПС ОСОБА_3 України у Дніпропетровській області майора міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 01.04.2015р. серії ПС2 №373704 - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення винесену старшим інспектором ДПС взводу із забезпечення супроводження БДПС ОСОБА_3 України у Дніпропетровській області майором міліції ОСОБА_2 01.04.2015р. серії ПС2 №373704 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Наумова