ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2008 року справа 2а-21455/08
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання Скрипкиної А.О.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дії неправомірними, зобов'язання до нарахувати і виплатити пенсію інваліду ЧАЕС, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дії незаконними, зобов'язання до нарахувати і виплатити пенсію інваліду ЧАЕС з 01.01.2005 року по 01.07.2006 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є інвалідом 2-ї від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями йому, як інваліду 2-ї групи по захворюванню, якого причинний зв'язок із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, призначена пенсія не може бути нижче 6-ми мінімальних пенсій віком, а також призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
У 2006 та 2007 роках законодавчо були встановлені розміри мінімальної пенсії за віком. Але Пенсіонний фонд України в Марківському районі Луганської області виплачував пенсію в значно менших розмірах, чим передбачено Законом.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:
про визнання неправомірних дій Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області по не донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних починаючи з 10.02.2006 року по 30.06.2006 року;
про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 %
2
мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних починаючи з 10.02.2006 року по 30.06.2006 року;
в задоволенні інших позовних вимог слід відмовити із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач Меженський Т.М. є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом другої групи, посвідчення № 041680 від 01.03.2006 року, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
10.02.2006 року позивачу після повторної огляду МСЕ було встановлена друга група інвалідності, як постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
На підставі ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями на 09.07.2007 року (до внесення змін 28.12.2007 року) особам, віднесеним до категорії 1, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам І групи -100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначалися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3, 0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не могли бути нижчими:
по І групі інвалідності -10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
На підставі п.2 ч.1 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; у такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Із вищевказаного слідує, що позивачу слід до нарахувати та виплатити пенсію з моменту встановлення йому 2-ї групи інвалідності починаючи з 10.02.2006 року по 30.06.2006 року.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про донарахування
3
та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних починаючи з 01.01.2005 року по 09.02.2006 року відмовити, оскільки він не надав доказів, що він був інвалідом 2 групи по захворюванню, якого причинний зв'язок із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх оплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. 45 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дії неправомірними, зобов'язання до нарахувати і виплатити пенсію інваліду ЧАЕС задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області по не донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних починаючи з 10.02.2006 року по 30.06.2006 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних починаючи з 10.02.2006 року по 30.06.2006 року.
В задоволенні інших вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
4
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.