14.04.2015 Справа № 363/223/15-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Підкурганного В.В.
при секретарі Подшибякіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування,
ВСТАНОВИВ:
у січні 2015 року позивач звернувся до суду із позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_2 достроково заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 26 січня 2012 року № 014/0253/82/0194273 у розмірі 52 134 грн. 65 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 521 грн. 35 коп.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26 січня 2012 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування за № 014/0253/82/0194273. Згідно даного договору відповідачу було надано кредит у сумі 42 163 грн. 72 коп. строком до 26 січня 2018 року зі сплатою 35,9 % річних.
Позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, натомість відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 27 листопада 2014 року становить 52 134 грн. 65 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не прибув. Про день, час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заперечення (пояснення) щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України, у разі повторної неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до статті 224 ЦПК України, зокрема, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло зави про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 26 січня 2012 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування за № 014/0253/82/0194273. Згідно даного договору відповідачу було надано кредит у сумі 42 163 грн. 72 коп. строком до 26 січня 2018 року зі сплатою 35,9 % річних.
Відповідно до пунктів 1.1.8, 3.1 кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 35,9 % річних.
Згідно пункту 10.3 даного договору у випадку порушення відповідачем графіку погашення кредиту та відсотків, встановленого договором, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі 1,0 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (а.с.8-12).
Однак, відповідачка умови договору не виконала, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 27 листопада 2014 року становить 52 134 грн. 65 коп. і складається із:
· заборгованість по кредиту - 35 114 грн. 82 коп.;
· заборгованість по сплаті відсотків - 7 426 грн. 65 коп.;
· пеня за порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків - 9 593 грн. 18 коп.
Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України жодних доказів щодо недостовірних даних у розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.
21 жовтня 2014 року позивачем на адресу ОСОБА_2 направлялася вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (а.с. 17).
Однак, відповідачем не було вчинено жодних дій, які свідчили б його про намір сплати прострочену заборгованість у добровільному порядку.
З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.
Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 1 статті 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позивальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відсоткова ставка по кредиту була встановлена за домовленістю сторін, Кредитний Договір, підписаний як позивачем так і відповідачем; відповідач не вимагав від позивача зменшення відсоткової ставки по кредиту, не ставив питання про розірвання Кредитного договору чи визнання його недійсним. З усіма умовами банку щодо надання коштів відповідач ознайомлений, що підтверджується його підписом на відповідних документах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, а порушене право позивача - захисту.
Згідно частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача по справі на користь позивача підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем по справі, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 521 грн. 35 коп.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 26 січня 2012 року № 014/0253/82/0194273 у розмірі 52 134 грн. 65 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 521 грн. 35 коп., а всього стягнути - 52 656 (п'ятдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Вишгородським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя
- Номер: 2-і/363/79/17
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 363/223/15-ц
- Суд: Вишгородський районний суд Київської області
- Суддя: Підкурганний В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.11.2017
- Дата етапу: 01.12.2017