22-ц/775/492/2015(м)
264/1527/15-ц
Головуючий в 1 інстанції Матвєєва Ю.О.
Доповідач: Зайцева С.А.
Категорія 53
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2015 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Зайцевої С.А.
Суддів: Баркової Л.Л., Пономарьової О.М.
при секретарі Бєльченко Б.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 на ухвалу судді Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 25 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства « Азовзагальмаш» про стягнення заробітної плати,середнього заробітку за час затримки виплати ,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою судді Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 25 березня 2015 року позовна заява повернута заявнику.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати,справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування доводів зазначає про порушення норм процесуального права. Зокрема ,посилається на те,що звернення до суду у наказному провадженні є правом особи. Позивачкою заявлені позовні вимоги не лише про стягнення заборгованості по заробітній платі ,але і стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, який не підлягає розгляду у наказному провадженні. Також розрахунок середнього заробітку позивачки визначений згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що виключає після витребування у відповідача довідки про середньомісячний і середньоденний заробіток можливість коректування зазначеного розрахунку, збільшення (зменшення ) позовних вимог.
У судове засідання апеляційного суду позивачка,представник ОСОБА_1,представник відповідача ПАТ «Азовзагальмаш» не з*явилися,належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, шляхом отримання телефонограм, зареєстрованих в журналі телефонограм № 4 за №№1658,1659 (а.с.31-33). Відповідно заяви представника позивачки ОСОБА_1 просили справу розглянути у відсутності позивачки та представника ( а.с.13).
Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи , не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю - доповідача,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідача ПАТ «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку . На підтвердження вимог про стягнення нарахованої,але не виплаченої суми заробітної плати позивачкою надано ксерокопію трудової книжки,розрахунковий лист (а.с.14-16).
Ухвалою судді Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18 березня 2015 року вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків,а саме надання ухвали суду про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з підприємства відповідача нарахованої,але не виплаченої працівникові суми заробітної плати,відповідно до вимог ч.6 ст.119 ЦПК України (а.с.3).
Копія ухвали судді від 18 березня 2015 року отримана представником позивачки 20 березня 2015 року. Представником позивачки надана заява заперечення (а.с.5-6).
Ухвалою судді Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 25 березня 2015 року позовна заява повернута заявнику (а.с.9) .
Повертаючи заявнику позовну заяву ,суддя виходив з того,що позивачем у наданий строк не усунені недоліки та до позовної заяви,що подається у випадках,визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу,не додано копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
Висновки судді ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Відповідно п.1.ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано,у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої,але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 23.12.2011, № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" було додатково роз'яснено, що при наявності вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", Закон України від 19 жовтня 2000 року N 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати").
До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
Частина 3 статті 118 ЦПК України передбачає ,що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Позовна заява щодо вимог, за якими може бути видано судовий наказ, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. Таким чином, вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, повинні розглядатися в порядку наказного провадження.
Відповідно ч.6 ст.119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
Справа щодо вимог, які підлягають розгляду в наказному провадженні, може розглядатися судом в позовному провадженні тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. Тому, до позовної заяви, яка стосується таких вимог, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
Це справи, предметом яких є: стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
Судочинство в кожній цивільній справі являє собою послідовне виконання передбачених ЦПК України процесуальних дій, які, до того ж, вчиняються у чітко встановленими процесуальному порядку і формі та у точній послідовності до процесуального закону.
Законом N 2453-VI від 07.07.2010 року до ЦПК були внесені зміни, відповідно до яких особа, яка має такі вимоги, визначені в статті 96 ЦПК, не може звернутися за вирішенням спору в позовному провадженні без попереднього вирішення судом питання щодо можливості видачі судового наказу.
Тобто до подання позовної заяви працівник має в обов?язковому випадку звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу.
Доводи апеляційної скарги висновки судді першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Аналізуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції діяв відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства та в межах своїх процесуальних повноважень, постановив ухвалу з додержанням вимог закону. За таких обставин, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307, 312,315 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу представника позивач ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу судді Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 25 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.