Єдиний унікальний номер 722/659/15-ц
Номер провадження 4-с/722/4/15
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2015 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді: Ратушенка О.М.
секретаря: Марівцан О.В.
за участю скаржника: ОСОБА_1
його представника: ОСОБА_2
та представника заінтересованої особи,
ПАТ КБ «Приват Банк»: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокиряни справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій заступника начальника відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною вище скаргою про визнання дій заступника начальника відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Посилався на те, що 03.04.2015 року, заступником начальника відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/722/57/13 від 18.07.2013 року, виданого Сокирянським районним судом Чернівецької області, про виконання рішення суду в частині виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з житлового будинку, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, с. Василівка, вул. Зародової, 46.
Згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 07.06.2014 року, протягом дії цього закону, не може бути примусово стягнуте нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.
Оскільки житловий будинок, який знаходиться за адресою: Сокирянський район, с. Василівка, вул. Зародової, 46, використовується ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для постійного місця проживання, а іншого житлового майна він не має, на даний будинок не може бути звернуте стягнення, в якості предмета іпотеки та власники будинку не можуть бути виселені.
Враховуючи наведені обставини просив визнати дії заступника відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції ОСОБА_4 щодо відкриття виконавчого провадження та виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з житлового будинку за адресою: Чернівецька обл., Сокирянський район. с. Василівка, вул. Зародової, 46 незаконними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2015 року, винесену відділом державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції в Чернівецькій області.
Скаржник та його представник в судовому засіданні підтримали скаргу в повному обсязі, просили її задовольнити.
Представник ВДВС Сокирянського РУЮ в судове засідання не з’явився, натомість подав до суду письмову заяву, в якій проти задоволення скарги заперечував, прсив розглянути справу без його присутності.
Представник заінтересованої особи ПАТ КБ «Приват Банк», в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала та вказувала що виконавчий лист був пред’явлений до ДВС Сокирянського РУЮ в частині виселення, що не є стягненням на предмет іпотеки. Вважала що в діях державного виконавця порушень закону немає.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17.04.2013 року, задоволено частково позов ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_5, які діяли у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, звернуто стягнення на житловий будинок загальною площею 81,30 кв.м., який розташований по вул. Зародової, 46А в с. Василівка Сокирянського району Чернівецької області. Зобов’язано виселити ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з житлового будинку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03.04.2015 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа Сокирянського районного суду Чернівецької області № 2/722/57/13 від 18.07.2013 року, по виконанню рішення суду в частині виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з житлового будинку що знаходиться за адресою: Сокирянський район, с. Василівка, вул. Зародової, буд. 46.
Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника /майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
З огляду на це, запроваджуючи вказаним Законом заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке є предметом іпотеки за споживчими кредитами, наданими в іноземній валюті, законодавець заборонив також і виселення позичальника або майнового поручителя та членів їх сім'ї із житлових будинків, які є предметом іпотеки, за умови, що ці будинки використовуються як місце їх постійного проживання та за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.
У пояснювальній записці до проекту зазначеного закону вказувалося, що через знецінення національної валюти десятки тисяч людей не мають можливості обслуговувати кредитні зобов'язання за споживчими кредитами в іноземній валюті. Банки та інші фінансові установи масово звертають стягнення і примусово вилучають у таких боржників рухоме і нерухоме майно. В тому числі, виселяючи людей із неповнолітніми дітьми з житла на вулицю і забираючи засоби до існування. Це викликає гостре незадоволення у людей і напруження у суспільстві, що і стало підставою для прийняття даного Закону.
Основною метою прийняття Закону, як зазначалося у пояснювальній записці, є забезпечення конституційних прав громадян та відновлення довіри до банків та інших фінансових установ, вжиття оперативних заходів та мінімалізації можливих збитків громадян при виконанні своїх кредитних зобов’язань.
Судом встановлено, що 13.02.2007 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», в особі Керуючого Сокирянським відділенням ЧФ Приват Банку ОСОБА_7, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CVD0GK00000031, згідно якого скаржник отримав кредитні кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 12000 доларів США на житло.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за даним договором, між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1, 13.02.2007 року укладено договір іпотеки, предметом якого виступило належне ОСОБА_1 на праві власності нерухоме майно, а саме житловий будинок літ. «А» загальною площею 81,30 кв.м., в тому числі житловою площею 39,50 кв.м., з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами №46, який розташований по вул. Зародової в с. Василівка Сокирянського району Чернівецької області.
Згідно п. 23 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Об’єктами споживчого кредиту є товари тривалого використання: квартири, меблі, автомобілі, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що належне ОСОБА_1 на праві власності нерухоме майно – житловий будинок літ. «А», який розташований по вул. Зародової в с. Василівка Сокирянського району Чернівецької області, який є предметом іпотеки, має загальну площу 81,30 кв.м. і використовується ним для постійного проживання.
Відомостей про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого нерухомого жилого майна відсутні.
Встановлені судом обставини вказують на наявність всіх критеріїв, викладених у ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що є підставою для його застосування відносно ОСОБА_1
Враховуючи викладене, суд вважає, що в період дії вказано закону не могло відбуватися звернення стягнення на предмет іпотеки, а відповідно і виселення скаржника з житлового будинку, оскільки воно є взаємопов’язаним, а тому доводи представника заінтересованої особи ПАТ КБ «Приват Банк», про те що виселення не є зверненням стягнення на предмет іпотеки є неправильним.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України по справі 6-44цс15 від 25.03.2015 року, мораторій у юридичному розумінні має значення відстрочки виконання певних обов'язків, відкладення певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта. Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону.
Відповідно до положень ст. ст. 1, 6 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Тобто, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа Сокирянського районного суду Чернівецької області № 2/722/57/13 від 18.07.2013 року, по виконанню рішення суду в частині виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з житлового будинку що знаходиться за адресою: с. Василівка, вул. Зародової, буд. 46, державний виконавець зобов'язаний був пересвідчитись у наявності чи відсутності іншого нерухомого житлового майна у боржника, встановити факт постійного проживання боржника у предметі забезпечення (іпотеки), підтвердити реєстрацію боржника за даною адресою та визначитьсь, що скаржник не є особою, на яку не поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно п. 6.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
За таких обставин, суд вважає, що дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції ОСОБА_4 щодо відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа Сокирянського районного суду Чернівецької області № 2/722/57/13 від 18.07.2013 року є незаконними, а відповідно винесена ним постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2015 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, –
УХВАЛИВ:
Скаргу задовольнити.
Визнати незаконними дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції ОСОБА_4 щодо відкриття виконавчого провадження та виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з житлового будинку за адресою: Сокирянський район, с. Василівка, вул. Зародової, 46.
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2015 року винесену заступником начальника відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції ОСОБА_4
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання її копії
Суддя Сокирянського
районного суду ОСОБА_8