Справа №1-251/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Київ                                      30 січня  2009 року

Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кияшка О.А., при секретарі Плотніченку О.П., з участю прокурора Мороз О.В., захисника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця,  освіта незакінчена вища, неодруженого, студента 2 курсу Київського Національного педагогічного Університету, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2008 року за ст.309 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі,  звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік,  

у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

   

ОСОБА_1  маючи не зняту і не погашену судимість за вчинення незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, 17 жовтня 2008 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, перебуваючи на АДРЕСА_2 , незаконно повторно придбав за 750 грн. у невстановленої слідством особи 30 таблеток, які містять особливо небезпечну психотропну речовину – 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА) вагою 0,90 г, який став незаконного зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.

    Того ж дня, приблизно о 03 годині 00 хвилин, поблизу АДРЕСА_3 , ОСОБА_1  був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього 30 таблеток, які містять особливо небезпечну психотропну речовину – 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА) вагою 0,90 г, яку він незаконно придбав та  зберігав для особистого вживання без мети збуту.

    Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України за станом на 6 травня 2000 року, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року,  3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА) віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонений.

    В судовому засіданні ОСОБА_1  винним себе визнав повністю та показав, що протягом останнього року епізодично вживав психотропну речовину. 17 жовтня 2008 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, перебуваючи поблизу АДРЕСА_2 , він зустрів наглядно знайомого хлопця на ім’я ОСОБА_3 , який займався продажем психотропної речовини «екстезі». ОСОБА_3  запропонував йому придбати психотропну речовину, і він погодився. Після цього  він передав ОСОБА_3  750 гривень як оплату 30 таблеток психотропної речовини. ОСОБА_3  передав йому 30 таблеток, які знаходились у поліетиленовому пакеті. Він поклав пакет з таблетками у кишені штанів та пішов у своїх справах на ринок «Березняки». Таблетки придбав для особистого вживання. Коли він проходив біля АДРЕСА_3 , до нього підійшли працівники міліції, які затримали його та доставили до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де в присутності понятих виявили та вилучили у нього 30 таблеток психотропної речовини, яку він придбав у ОСОБА_3  для особистого вживання без мети збуту.

Покази ОСОБА_1  є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Інші докази по справі в судовому засіданні не досліджувались в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1  у  незаконному придбанні і зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому повторно.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1  за ст.309 ч.2 КК України.

Призначаючи міру покарання, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше скоював злочин, навчається, за місцем проживання характеризується посередньо, за останнім місцем роботи характеризується позитивно.

Обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_1 , є щире каяття у вчиненні злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.2   КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати ОСОБА_1  до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2008 року, остаточно визначивши йому для відбування покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1  обчислювати з 22 жовтня 2008 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  до набрання вироком законної сили залишити без змін – у виді утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Речовий доказ у справі – психотропну речовину, яка знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві – знищити.

    Стягнути з ОСОБА_1  судові витрати в розмірі 963 гривень 28 копійок за проведення судово-хімічної експертизи на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ (р/р 35227002000476, код 25576445, ГУДКУ в Київській області, МФО 821018).

    Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим – у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий