ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р.Справа № 915/1255/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання: Бондар М.Ю.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент груп»

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015

у справі №915/1255/14

за заявою ОСОБА_2

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент груп»

кредитори:

1. ОСОБА_2;

2. Державна податкова інспекція в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області ;

3. Управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі;

4. Южноукраїнська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області;

5. Приватне підприємство «Укрбудсервіс»;

6. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»

розпорядник майна Черепенко Віктор Русланович

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області (суддя - Ткаченко О.В.) від 19.03.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент груп» (далі ТОВ «Дісент груп») на загальну суму 12 527 027,94 грн., в тому числі вимоги: ПАТ «Дельта банк» в сумі 1218,00 грн. віднесені до І-ї черги, в сумі 4 522 124,50 грн. до ІV-ї черги.

Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Дісент груп» вимоги ПАТ «Дельта банк» в сумі 4 031 833,79 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ТОВ «Дісент груп» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» просить:

- скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 по справі № 915/1255/14 в частині визнання вимог ПАТ «Дельта банк» в сумі 8 553 958,29 грн., з яких 4 522 124,50 грн., які віднесені до 4 черги вимог та 4 031 833,79 грн., окремо внесені вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника та прийняти нову ухвалу, якою визнати кредиторські вимоги ПАТ «Дельта банк» в сумі 5 379 732,79 грн. та внести їх до реєстру вимог кредиторів боржника в наступній черговості: до вимог першої черги - 1218,00 грн., до вимог четвертої черги - в розмірі 325 591,18 грн., окремо внесені вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника - 5 052 923,61 грн.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва чітко зафіксовано суму боргу по кредитному договору яка є в розмірі 5 463 747,27 грн., а тому судом неправомірно перераховано суму боргу по курсу НБУ станом на час звернення кредитора з грошовими вимогами до боржника та внесено до реєстру вимог кредиторів суму в розмірі 8 450 538.11 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 17.04.2015 апеляційну скаргу ТОВ «Дісент груп» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.04.2015 о 13:30.

Учасники процесу в судове засідання 28.04.2015 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дісент Груп», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 28.12.2014, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Черепенка Віктора Руслановича, зобов'язано розпорядника майна в строк до 24.10.2014 подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, зобов'язано розпорядника майна в строк до 05.11.2014 подати до господарського суду акт інвентаризації майна боржника.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Дісент груп» розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 8498 та визначено, що заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника приймаються впродовж 30 днів з дня офіційного оприлюднення даного оголошення.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

До господарського суду Миколаївської області протягом встановленого строку надійшло 6 заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, зокрема, ПАТ «Дельта банк» з грошовими вимогами до боржника в сумі 17968755,42 грн. - заборгованості, 1 820,00 грн. судових витрат та 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 19.03.2015 господарський суд Миколаївської області визнав грошові вимоги кредиторів до боржника в сумі 12 527 027,94 грн., в тому числі вимоги: ПАТ «Дельта банк» в сумі 1218,00 грн. віднесені до І-ї черги, в сумі 4 522 124,50 грн. до ІV-ї черги. Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ «Дельта банк» в сумі 4 031 833,79 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника

При розгляді заявлених ПАТ «Дельта банк» грошових вимог до боржника, судом першої інстанції встановлено наступне.

08.12.2011 між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта банк» украдено договір купівлі продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «Укрсиббанк» передає ПАТ «Дельта банк» право вимоги за кредитними та забезпеченими договорами, які зазначені у Додатку № 1 (перелік прав вимоги за кредитами).

Відповідно до п.2.1. Договору купівлі продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 продавець погодився продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погодився придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

Під правом вимоги за кредитами за п.1. цього договору розуміються всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальника в якості позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку, існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця та такими кредитними договорами), а також права вимоги продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними Договорами забезпечення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачена можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, керуючись договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків Нового Кредитора, у тому числі, і за кредитними угодами №11408749000 від 07.12.2007, №11203383000 від 23.08.2007, №11311175000 від 06.03.2008, №11402954000 від 09.10.2008, укладеними між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (далі за текстом - Банк) та ТОВ «Дісент Груп» (надалі за текстом - Позичальник/Боржник).

23.08.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (далі за текстом - Банк) та ТОВ «Дісент Груп» (надалі за текстом -Позичальник/Боржник) укладено Кредитний договір №11203383000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 700320,00 швейцарських франків, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами у в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Оскільки боржник перестав виконувати умови кредитного договору, Банк звернувся за судовим захистом свої прав та майнових інтересів.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02.02.2010 у справі № 2-632/10 позов Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ТОВ «Дісент груп», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнено на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 5463747,27 грн. (пять мільйонів чотириста шістдесят три тисячі сімсот сорок сім гривень 27 копійок), держмито в розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 5465567 гривень 27 копійок.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва у справі №2609/28725/12 замінено сторону у ВП №24734492 з ПАТ «Укрсиббанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

Постановою відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у місті Києві від 14.06.2013 (ВП №24734492) замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Укрсиббанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

Посилаючись, що боржник і надалі порушує умови кредитного договору, кредитором на суму заборгованості за тілом кредиту 620738,25 швейцарських франків за відсотковою ставкою 17,98% були нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 18.12.2011 по 03.09.2014 в розмірі 427107,73 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 03.09.2014 склало 5814512,23 грн. (розрахунок заборгованості а.с. 49).

Крім того, кредитором у відповідності до розрахунку заборгованості (а.с. 49) визначено пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 05.03.2014 по 03.09.2014 в розмірі 60780,63 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 становить 827448,65 грн., а також пеню за несвоєчасне повернення відсотків за період з 05.03.2014 по 03.09.2014 в сумі 38 888,42 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 становить 529 414,89 грн.

Як вбачається зі змісту рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02.02.2010 у справі № 2-632/10, АКІБ «УкрСиббанк» скористався своїм правом вимоги щодо дострокового погашення кредиту та плати за кредит, та на користь АКІБ «УкрСиббанк» з боржника було присуджено до стягнення заборгованість за кредитним договором від 23.08.2007 №11203383000, у тому числі еквівалент боргу за простроченим кредитом в сумі 620 738,25 швейцарських франків, еквівалент боргу по простроченим відсоткам за користування кредитом в сумі 69 339,83 швейцарських франків, а також пеню.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що починаючи з 02.02.2010 кредитором пропущений загальний трирічний строк позовної давності для реалізації права вимоги сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Таким чином, місцевий господарський суд, правомірно не визнав заявлені грошові вимоги кредитора щодо відсотків за користування кредитними коштами за період з 18.12.2011 по 03.09.2014 в розмірі 427 107,73 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 склало 5814512,23 грн., а також відповідно і пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 05.03.2014 по 03.09.2014 в сумі 38 888,42 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 становить 529 414,89 грн.

Крім того, кредитним договором передбачена відповідальність боржника у вигляді сплати пені за порушення термінів погашення частин кредиту з періодичністю до 2018 року, а не за несплату присудженої до стягнення рішенням суду суми боргу, тому, місцевим господарським судом вірно відхилені вимоги кредитора щодо визнання пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 05.03.2014 по 03.09.2014 в розмірі 60780,63 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 становить 827448,65 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №11203383000 від 23.08.2007 між Банком та майновим поручителем ТОВ Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» укладено Іпотечний договір №4228 від 23.08.2007, відповідно до умов якого боржник передав в іпотеку нерухоме майно - земельні ділянки, що знаходяться за адресами:

1) Київська область, Обухівський р-н, с. Підгірці, вул. Жорновки, заг. площею 0,20 га, кадастровий номер - 3223186803:02:009:0039;

2) Київська область, Обухівський район, с. Романків, заг. площею 0,40 га, кадастровий номер - 3223186803:02:009:0040 та 3223186803:02:009:0041.

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки - сторони встановили заставну вартість предметів іпотеки в сумі 3 928 413,61 грн.

За приписами ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником (іпотекодателем) основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до п. 21 Листа Вищий господарський суд від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.

Отже, вимоги ПАТ «Дельта Банк» є забезпеченими майном боржника на суму 3928413,61 грн.

Таким чином, господарським судом Миколаївської області обґрунтовано визнано кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11203383000 від 23.08.2007 а сумі 620 738,25 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 становить 8 450 538,11 грн., та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону в сумі 3928413,61 грн. внесено до реєстру вимог кредиторів окремо, в сумі 4 522 124,50 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

Крім того, як вказує кредитор у своїй заяві 07.12.2007 між АКІБ «Укрсиббанк» та ТОВ «Дісент Груп» було укладено кредитний договір №11408749000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язався сплачувати проценти за кредитними коштами у в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

В підтвердження наявності боргу за цим кредитним договором кредитором надано розрахунок заборгованості (а.с. 50), згідно якого визначено суму боргу - 69 451,66 грн., за період з 18.12.2011 по 03.09.2014 визначено відсотки в сумі 97 404,50 грн., за період з 05.03.2014 по 03.09.2014 вказано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 6 707,33 грн., а також пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 8 963,07 грн.

Ухвалами місцевого господарського суду кредитора неодноразово було зобов'язано надати суду оригінал та належним чином завірену копію кредитного договору від 07.12.2007 р. за № 11408749000, однак кредитор витребуваних доказів не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, місцевий господарський суд правомірно не визнав грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» до боржника в розмірі 182526,56 грн. за кредитним договором № 11408749000 від 07.12.2007, оскільки матеріалами справи вимоги в цій частині не підтверджені.

06.03.2008 між АКІБ «Укрсиббанк» (далі за текстом - Банк) та ТОВ «Дісент Груп» (надалі за текстом -Позичальник/Боржник) укладено кредитний договір №11311175000, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 950 000,00 грн., а позичальник, в свою чергу, зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Станом на 03.09.2014 включно, заборгованість ТОВ «Дісент Груп» перед новим кредитором становить 738 888,88 грн., сума боргу за відсотками становить 1 103 312,72 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту складає 1 878,00 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків складає 2648,10 грн.

У відповідності до п. 1.2.2. кредитного договору сторони встановили обов'язок позичальника повернути кредит в повному обсязі в термін, не пізніше 04 березня 2011 року.

Згідно графіка погашення кредиту (Додаток № 1 до кредитного договору №11311175000 від 06.03.2008) кінцевою датою погашення чергової частину кредиту в сумі 26388,85 грн. вказано 07.02.2011.

Таким чином, 05 березня 2011 року розпочав перебіг загальний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами за кредитним договором №11311175000, який відповідно закінчився 05 березня 2014 року.

Боржником у відповідності до наданих письмових пояснень від 19.03.2015 року заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Враховуючи, що кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав 06.10.2014, тобто з пропуском передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності, господарським судом Миколаївської області правомірно відмовлено у задоволенні грошових вимог на загальну суму 1846 727,70 грн. за кредитним договором №11311175000 від 06.03.2008.

09.10.2008 між АКІБ «Укрсиббанк» (далі за текстом - Банк) та ТОВ «Дісент Груп» (надалі за текстом -Позичальник/Боржник) укладено Кредитний договір № 11402954000, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 111 768,00 грн., а Позичальник, у свою чергу, зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами у в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Як вказує кредитор, боржник продовжує порушувати умови кредитного договору, у зв'язку з чим його заборгованість станом на 03.09.2014 включно становить 317 587,28 грн., із них сума штрафних санкцій становить 26 753,48 грн.

Відповідно до п.1.2.2. договору позичальник у будь якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 09 жовтня 2013 року.

Позичальник зобов'язався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтентних платежів у розмірі 3 220,00 грн. в день сплати ануїтентних платежів.

День сплати ануїтентного платежу - це 09 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтентний платіж.

Таким чином, починаючи з 09 листопада 2008 р. позичальник повинен був сплачувати кожного 09 числа календарного місяця по 3 220,00 грн. щомісячно.

У відповідності до наданих боржником письмових пояснень від 19.03.2015 заявлено клопотання про застосування строків позовної давності та вказано, що строк позовної давності не розповсюджується на платежі починаючи з 09.10.2011 по 09.10.2013, тобто сума основного боргу складає: 24 місяці по 3 220 грн. = 76 800 грн., пеня за останні 6 місяців 7 369,64 грн. та 19 250,54 грн. відсотки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності про застосування, якого заявлено стороною у справі є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.(ст.257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Відповідно до умов договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено днями та місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів ), що входять до змісту зобов'язанням, яке виникло на основі договору .

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно ч.3 ст.254 ЦК України триває у відповідне число останнього місяця строку.

Отже перебіг строку позовної давності починається від дня, коли боржник мав сплатити наступний щомісячний платіж , але не виконав свої зобов'язання за договором.

Оскільки згідно умов кредитного договору, починаючи з 09 листопада 2008 року, позичальник повинен був сплачувати кожного 09 числа календарного місяця по 3 220,00 грн. щомісячно, суд вважає, що для кожного з чергових платежів за період з 09.11.2008 року по 09.09.2011 року сплинув трирічний строк позовної давності.

Таким чином, правомірні заявлені вимоги за період, починаючи з 09.10.2011 року по 09.10.2013 року, тобто сума основного боргу складає: 24 місяці по 3 220 грн. = 76 800,00 грн., пеня за останні шість місяців 7 369,64 грн. та 19 250,54 грн. відсотки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №11402954000 від 09.10.2008 між Банком та майновим поручителем ТОВ «Дісент Груп» було укладено:

1) Договір застави транспортного засобу № 140420 від 09.10.2008, відповідно до умов якого в заставу Банку було передане рухоме майно - автомобіль Іж, модель Y-27175-036-01, 2008 р.в., колір білий, тип ТЗ фургон, шасі ХWК27175080021706, двигун 1568, державний АА4756НР. Заставна вартість складає 47 560,00 грн.

2) Договір застави транспортного засобу №140461 від 09.10.2008 р. відповідно до умов якого в заставу Банку було передане рухоме майно - автомобіль Iж, модель 27175-036, 2007 р.в., колір білий, тип ТЗ фургон, шасі ХWК27175070012991, ДВИГУН 1568, державний номер НОМЕР_1. Заставна вартість складає 39 360,00 грн.;

3) Договір застави транспортного засобу №140462 від 09.10.2008 р., відповідно до умов якого в заставу Банку було передане рухоме майно - автомобіль ВАЗ, модель 111740-110, 2008 р.в., колір сірий, тип ТЗ легковий універсал, шасі ХТА11174080009976, двигун 1390, державний номер НОМЕР_2. Заставна вартість складає 52 840,00 грн.

Отже вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 09.10.2008 № 11402954000 є забезпеченими майном боржника на суму 139760,00 грн.

Таким чином, господарським судом Миколаївської області, обґрунтовано визнані кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 09.10.2008 № 11402954000 на загальну суму 103 420,18 грн. (борг 76 800,00 грн.+ пеня 7 369,64 грн.+ відсотки 19 250,54 грн.), а також 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору, та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство в сумі 103 420,18 грн. внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені заставою, в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору віднесенню до першої черги задоволення кредиторських вимог.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, з урахуванням усіх фактичних обставин справи, вимоги ПАТ «Дельта Банк» правомірно визнані судом першої інстанції. Суд вірно визнав ПАТ «Дельта Банк» заставним кредитором на суму 4 031 833,79 грн., визнав кредиторські вимоги у сумі1 218,00 грн. (до першої черги) та 4 522 124,50 грн. (до четвертої черги).

Стосовно доводів апеляційної скарги, щодо неправомірності внесення до реєстру вимог кредиторів суми кредиторських вимог банку 8 450 538,11 грн., проте як, рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02.02.2010 у справі № 2-632/10 стягнуто солідарно з боржників 5463747,27 грн., судова колегія Одеського апеляційного господарського суду погоджується з правовою позицією господарського суду Миколаївської області відносно того, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02.02.2010 на користь АКІБ «УкрСиббанк» солідарно з боржника було присуджено до стягнення заборгованість за кредитним договором в сумі 620 738,25 швейцарських франків, еквівалент боргу по простроченим відсоткам за користування кредитом в сумі 69 339,83 швейцарських франків, а також пеню.

Відповідно до умов п. 1.1 кредитного договору № 11203383000 від 23.08.2007р. банк зобов'язувався надати позичальнику, а позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит ( грошові кошти) в іноземної валюти в сумі 700000 швейцарських франків 00 сантимів у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Таким, чином, оскільки сторони кредитного договору визначили іноземну валюту грошового зобов'язання (швейцарський франк), в силу приписів ч. 2 ст. 533 ЦК України, розмір кредиторських вимог повинен бути визначений в національної валюті з урахуванням офіційного курсу НБУ на день звернення з заявою про визнання кредиторських вимог.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія відхиляє доводи ТОВ «Дісент груп», викладені в апеляційній скарзі, за необґрунтованістю, доводи, наведені в ній, не спростовують обставин, які встановлені судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 у справі №915/1255/14 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом», а тому відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 у справі № 915/1255/14 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» - залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Дісент груп» - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 30.04.2015.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Пироговський В.Т.