Справа 22-ц-495/2008 р.

Головуючий

1-інстанції    Лазюк    С. В.

Категорія: відшкодування шкоди

Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2008 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харків ської області в складі:

головуючого - Бездітко В.М. ,  суддів - Трішкової І.Ю.,  Борової С. А.,  при секретарі - Шевченко О.Б.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  третя особа:   об'єднана державна виконавча служба Київсь кого району м. Харкова про стягнення заборгованості за договором зберігання та відшкодування мора льної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом,  посилаючись на те,  що 02.06.2004 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір зберігання транспортного засобу - автомо біля ВАЗ 21099,  державний номер НОМЕР_1. Строк зберігання транспортного засобу за договором становить 13 діб,  але ОСОБА_1 автомобіль не забрала,  в зв'язку з чим у відповідача виникла за боргованість в сумі 4243 грн. Крім того,  позивач просив стягнути моральну шкоду в розмірі 3000 грн.. обґрунтовуючи тим,  що неправомірні дії відповідача ставлять позивача в скрутне матеріальне стано вище,  він змушений позичати гроші,  що відобразилось на стосунках в сім'ї та з працівниками.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду письмові заперечення,  в яких посилається на те,  що зберігання автомобілю було не послугою,  а передавалось на зберігання в рамках виконавчого про вадження,  тому відшкодовувати шкоду повинно ВДВС Київського району.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Про день та час слухання справи по переджений своєчасно.

Представник третьої особи пояснив,  що відповідно до виконавчого листа Московського ра йонного суду м. Харкова 03.06.2004 р. ОСОБА_1 звернулась до виконавчої служби з проханням накласти арешт на автомобіль ВАЗ 21099,  державний номер НОМЕР_1,  що належить ОСОБА_3 03.06.2004 р. був складений акт опису та арешту зазначеного автомобілю та переданий на відповіда льне зберігання ОСОБА_1. 07.07.2005 р. за заявою ОСОБА_1 виконавче провадження було закінчено в зв'язку з погашенням боргу. Виконавчою службою автомобіль на зберігання не передавав ся,  договір щодо його зберігання не укладався.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2006 р. позов задо волений частково.

З ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором зберігання транспортного засобу у розмірі 4243 грн. та судові витрати: державне мито у розмірі 201 грн.. витрати,  пов'язані з опублікуванням оголошення у розмірі 103 грн. та витрати,  пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 1200 грн.,  а всього стягнуто 5747 грн.29 коп.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнута моральна шкода в розмірі 3000 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2007 р. заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і направити справу на но вий розгляд,  посилаючись на те. що автомобіль був переданий на зберігання відповідно виконавчого провадження. Вона не могла самостійно проводити якійсь дії з цим автомобілем без згоди з виконав чою службою,  тому не несе матеріальну відповідальність за договором зберігання. Витрати на збері гання автомобіля повинні сплачуватись з рахунків виконавчої служби. Також суд не врахував,  що ОСОБА_3 в особі ОСОБА_1 неодноразово намагався забрати свій автомобіль,  але ОСОБА_2 його не повернув. Судом необгрунтовано стягнута моральна шкода,  неправильно визначена компенсація витрат за правову допомогу.

ОСОБА_3 рішення суду не оскаржив.

Судова колегія вважає,  що апеляційна скарга підлягає   частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено,  що на підставі акту опису та арешту майна,  складеного дер жавним виконавцем Літовченко О.О. 03.06.2004 р. автомобіль ВАЗ 21099,  державний номер НОМЕР_1 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 під підпис.  Зазначений автомобіль прийн ятий на зберігання на автостоянку,  яка належить на праві власності ОСОБА_2 Згідно наданих кви танцій ОСОБА_1 оплатила за 13 днів зберігання автомобіля 39 грн.

Автомобіль на час розгляду справи знаходився на автостоянці.

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги,  суд виходив з того.,  що ОСОБА_1,  як поклажодавець не забрала свою річ - автомобіль,  атому повинна повністю оплатити час зберігання.

З таким висновком суду погодитись не можна,  т.я. він зроблений без урахування обставин,  які були встановлені в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено,  що 07.07.2005 р. за заявою ОСОБА_1 виконавче про вадження було закінчено в зв'язку з погашенням боргу. Обов'язок зберігача по виконавчому прова дженню припинений. ОСОБА_1 не є власником автомобілю,  підстав для розпорядження ним у неї відсутні. Таким чином,  судова колегія вважає,  що ОСОБА_1 повинна сплатити за зберігання автомобіля за період з 03.06.2004 р. по 07.07.2005 p.,  тобто за той період,  коли автомобіль був переда ний ОСОБА_1 на відповідальне зберігання.

Згідно з наданим прейскурантом вартість послуг за зберігання автомобіля за цей час становить 1547 грн. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1

Як встановлено в судовому засіданні,  автомобіль ВАЗ 21099,  державний номер НОМЕР_1 на лежав ОСОБА_3,  який договір зберігання з позивачем не укладав.

Позивач не заперечував,  що представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 намагався забрати ав томобіль,  але позивач не віддав його.

При таких обставинах підстав для стягнення з ОСОБА_3 оплати за зберігання автомобіля не має.

Також в судовому засіданні не доведено,  чим самим і чиїми діями ОСОБА_2 спричинена моральна шкода і в чому вона полягає. Тому підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди судова колегія не знаходить.

Також судова колегія не погоджується з розміром стягнутих судових витрат.

Виходячи з наданих документів,  стягненню підлягає сплачений позивачем державний збір в розмірі 51 грн.,  за надання правових послуг в розмірі 200 грн. на підставі наданої квитанції і витрати,  пов'язані з опублікуванням оголошення в розмірі 103, 29 грн. Всього підлягають стягненню з ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 353 грн.29 коп

Таким чином,  рішення суду в частині розміру стягнення з ОСОБА_1 підлягає зміні,  а в решті позовних вимог ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Керуючись  ст.  ст. 303, 307, 309, 314, 319 ЦПК України,  судова колегія судової палати з цивільних справ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2007 р. в частині со лідарного стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заборго ваності по договору зберігання автомобіля і судових витрат,  а також стягнення моральної шкоди змі нити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 забор гованість по договору зберігання автомобіля в сумі 1547 грн.,  державний збір в сумі 51 грн.,  витрати,  пов'язані з наданням правової допомоги -200 грн. і витрати,  пов'язані з опублікуванням оголошення в розмірі 103, 29 грн. Всього стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1901, 29 грн.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. Рішення судової колегії набирає чинності негайно,  але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення рішення.