ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"12" вересня 2011 р. Справа № 2-а-612/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області на постанову Романівського районного суду Житомирської області від "08" квітня 2011 р. у справі № 2-а-612/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2011 року позивачка звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом та в обґрунтування вимог зазначила, що відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати останнього провести перерахунок та виплату надбавки до пенсії як дитині війни в межах строку позовної давності на час звернення до суду.

Постановою Романівського районного суду Житомирської області від 08 квітня 2011 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області.

Зобов’язано ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни згідно зі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначеної відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 24.09.2010р. по 24.03.2011р., включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції постановою, відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області просить постанову суду від 08.04.2011р. скасувати. Скаржник зазначає, зокрема, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як було встановлено судом, позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. - мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування коштів проводилось у розмірах, встановлених пунктом 8 постанови КМ України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що права позивачки порушені та підлягають відновленню.

Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, та їх не вистачає на фінансування видатків, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є необґрунтованими.

Відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, саме на територіальні управління Пенсійного фонду України покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обрахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм, є безпідставними.

З урахуванням викладеного, постанова суду ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ч.10 ст.183-2, ст.ст. 197,198, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Романівського районного суду Житомирської області від "08" квітня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: І.Ф.Бондарчук

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,13001

3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області вул.Леніна, 103,смт.Романів,Житомирська область,13001