а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 р. Справа № 2-а-14393/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
прокуратури: ОСОБА_1
позивача : ОСОБА_2
відповідача : не з'явився
розглянувши матеріали справи
за позовом: прокурора Староміського району м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті
до: ОСОБА_3
про: стягнення штрафу
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Староміського району м. Вінниці в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення штрафу в сумі 1700 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в прокуратуру Староміського району м. Вінниці звернулося територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з проханням примусово стягнути з ОСОБА_3 застосовних до нього постановою №000895 від 28.01.2008 року фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Представник прокуратури та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру ”, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно ст.60 КАС України прокурор може здійснювати в суді представництво інтересів держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Враховуючи те, що існування заборгованості зі сплати штрафу, тягне з собою ненадходження коштів до Державного бюджету та суттєво порушує інтереси держави, суд прийшов до висновку, що органи прокуратури наділені правом звертатися з позовами в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про стягнення штрафу.
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча з реєстрів листів вбачається, що 15.01.2009 року та 05.02.2009 року на адресу ОСОБА_3 відправлялися повістки із зазначенням дати та часу судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
24.01.2008 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області було здійснено перевірку транспортного засобу ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1. За результатами перевірки було складено акт №000978 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Згідно вказаного акту перевіркою встановлено порушенняОСОБА_3 ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: надання послуг по перевезенню пасажирів (два пасажира) на таксі, про що свідчить розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору на даху автомобіля, без ліцензійної картки.
На підставі вказаного акту перевірки 28.01.2008 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області було винесено постанову №000895 про застосування до ОСОБА_3 фінансових санкцій в сумі 1700 гривень за порушення вимог ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Однак, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що до відповідача необґрунтовано застосовано фінансові санкції, передбачені постановою №000895 від 28.01.2008 року, враховуючи наступне.
Згідно зі ст.3 Закону України “Про автомобільний транспорт”(далі - Закон) цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
У ст.1 Закону наведено визначення послуги з перевезення пасажирів чи вантажів, під якою розуміють перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Разом з тим, ст.29 Закону пердбачено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу за договором перевезення пасажира транспортним засобом, що використовується ним на законних підставах, тобто особа може вважатись автомобільним перевізником лише в разі отримання ліцензії на здійснення пасажирських перевезень.
Ст.60 Закону передбачена відповідальність саме автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст.39 та 48 цього Закону.
Таким чином, із зазначених вище положень вбачається, що обов'язковими складовими поняття “послуги з перевезення пасажирів” являється наявність договірних умов із замовником таких послуг та її платний характер, а стосовно поняття “автомобільного перевізника”, то, враховуючи положення ст.29 Закону, з ним пов'язується наявність особливого статусу - суб'єкта господарювання, належним чином оформленої у нього ліцензії, існування договірних умов.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, суду хоч і надано докази, що відповідач зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності (лист ДПІ у м. Вінниці вих. №72/10/17 від 09.01.2009 року), проте в судовому засіданні ні прокурорм, ні представником позивача не було доведено, що ОСОБА_3 є суб'єктом господарювання саме у сфері перевезення пасажирів. Окрім того, не було надано доказів, котрі б підтверджували наявність у ОСОБА_3 статусу ліцензіата.
А тому за таких обставин, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 не є автомобільним перевізником. Крім того, в судовому засіданні не було доведено факт надання відповідачем послуг по перевезенню пасажирів, в зв'язку з чим до ОСОБА_3 необгрунтовано застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень, передбачених постановою №000895 від 28.01.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову прокурора Староміського району м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до ОСОБА_3 про стягнення штрафу відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 16.02.09
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 16.02.2009 року постанова не набула чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: