ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 914/4376/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Куровського С.В., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Гавронського Михайла Михайловича

на ухвалу у справі господарського судуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року №914/4376/14 Львівської області

за заявою доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" Товариства з обмеженою відповідальністю "АГА-Львів"

провизнання банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.12.2014 року порушено провадження у справі № 914/4376/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГА-Львів", визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та інше.

Не погодившись із наведеною ухвалою суду першої інстанції, 12.02.2015 року Гавронський Михайло Михайлович звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 23.12.2014 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року у справі №914/4376/14 (Колегія суддів - Гриців В.М., Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.) клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги відхилено, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду по суті, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погодившись з ухвалою апеляційного господарського суду Гавронський М.М. звернувся до Вищого господарського суду України з проханням її скасувати та направити справу на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 53 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 23.12.2014 року у справі №914/4376/14 Гавронським М.М. подано, згідно відмітки відділу документального забезпечення суду першої інстанції, лише 12.02.2015 року, тобто із значним пропуском строку встановленого на її подання, який сплинув ще 13.01.2015 року.

Заявник апеляційної скарги просив суд поновити строк на подання апеляційної скарги, обґрунтовуючи клопотання тим, що про дану ухвалу стало відомо лише 09.02.2015 року, коли отримав її копію.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду встановила, що у матеріалах справи №914/4376/14 міститься заява Гавронського Михайла Михайловича про визнання його кредитором у справі №914/4376/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АГА-Львів" із загальною сумою грошових вимог 510406,95 грн. Заява підписана 17 січня 2015 року, а відправлена господарському суду Львівської області, боржнику і розпоряднику майна 18 січня 2015 року. У заяві Гавронський М.М. посилається ухвалу господарського суду Львівської області від 23 грудня 2014 року, якою порушено провадження у справі №914/4376/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АГА-Львів" (т. 1, а.с. 137-158). За результатами розгляду заяви розпорядник майна боржника не визнав заявлені кредитором вимоги, про що 03 лютого 2015 року повідомив заявника і суд (т. 2, а.с. 9, 20).

Відхиляючи клопотання про поновлення пропущеного строку, суд апеляційної інстанції встановив, що заявникові було відомо про оскаржувану ухвалу принаймні 17.01.2011 року, підтвердженням цього факту є звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Слід також відзначити, що лише факт подання клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга повернута правомірно, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відхилено з урахуванням недоведеності поважності підстав для поновлення такого строку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Гавронського Михайла Михайловича залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року у справі №914/4376/14 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді

С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук