КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа№ 911/825/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від Прокуратури: Біньковська А.В. (посвідчення № 009568 від 15.10.2012 року, прокурор відділу)

від позивача: Ільницька Л.В. ( за довіреністю № 4-17-336 від 20.04.2015 року)

від відповідача: Мартиновський О.В. ( за довіреністю б/н від 03.03.2015 року)

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України

на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2014р.

у справі № 911/825/14 (суддя: Заєць Д.Г.)

за позовом Заступника прокурора Київської області

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України

до публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод"

про стягнення 23479948,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі - Державної екологічної інспекції України звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" про стягнення 23479948,25 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2014р. у справі №911/825/14 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" до загального фонду Державного бюджету України 37189 грн. 23 грн.; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" до спеціального фонду місцевого бюджету смт. Гребінки 61982 грн. 05 коп.; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" до спеціального фонду місцевого бюджету Київської області 24792 грн. 82 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що скаржник не надав уточнений розрахунок позовних вимог та перерахунок збитків з урахуванням висновків Вищого господарського суду України, які викладені у постанові від 23.10.2014 року щодо об'єму води, що використана відповідачем самовільно без дозвільних документів за період з 18.09.2012 року по 31.10.2012 рік включно. Зазначив також, що до суду не надано первинних документів, які підтверджують нарахування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, перший заступник прокурора Київської області, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.12.2014р. у справі №911/825/14 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено, що довідка ПАТ "Саливонківський цукровий завод" від 1 листопада 2012 року за №272, у якій було зазначено, що ПАТ "Саливонківський цукровий завод" в період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року було забрано з джерел водопостачання (р. Протока) 822415 м3 води, була підписана в.о. виконавчого директора П.М. Рябчун та інженером-екологом Т.О. Піскаленко. Зазначив також, що судом першої інстанції безпідставно було взято до уваги, як належним та допустимий доказ на підтвердження зменшення реального об'єму забраної за спірний період води довідку відповідача від 05.12.2014 року. Неправомірно також прийнято до уваги дані щоденного фіксування об'єму забраної відповідачем води з річки Протока, відображені в журналі обліку даних показників лічильника, оскільки в акті перевірки зазначено, що дані первинного обліку забору води фіксуються в журналах відповідача довільного зразку, що є порушенням ст.. 44 Водного кодексу України та наказу Держкомстату України від 27.07.1998 року № 264 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України та призначено розгляд справи № 911/825/14 на 03.03.2015р.

03.03.2015р. представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи, всі представники сторін були повідомлені належним чином. Колегією суддів було відкладено розгляд справи на 24.03.2015 рік.

24.03.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи декілька разів відкладався.

21.04.2015 року у судовому засіданні представники прокуратури та позивача, підтримали вимоги своєї апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Бужак І.В. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Київської області Кронжком P.O. згідно з наказом Державної екологічної інспекції України №201 від 24 жовтня 2012 року було проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності ПАТ "Саливонківський цукровий завод".

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією України було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з 29 жовтня по 1 листопада 2012 року (т.1 а.с.19).

Вищезазначеним актом було встановлено, що водопостачання та водовідведення ВАТ "Саливонківський цукровий завод" здійснювалось на підставі дозволу на спеціальне водокористування №295/13 від 15 листопада 2011 року терміном дії з 1 січня 2012 року до 1 січня 2013 року. Враховуючи те, що протоколом №25/07/12 загальних зборів ВАТ "Саливонківський цукровий завод" 25 липня 2012 року було вирішено в силу Закону України "Про акціонерні товариства" перейменувати на ПАТ "Саливонківський цукровий завод", то як зазначено в акті, відповідно до п. 8 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" вищевказаний дозвіл необхідно переоформити на ПАТ "Саливонківський цукровий завод". Таким чином, у ПАТ "Саливонківський цукровий завод" відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.

Крім того, у вказаному акті зазначено, що відповідно до довідки ПАТ "Саливонківський цукровий завод" №272 від 1 листопада 2012 року підприємством з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року забрано з поверхневого джерела водопостачання (р. Протока) - 822415 м.куб.(т.1 а.с.24)

На підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з 29 жовтня по 1 листопада 2012 року та довідки ПАТ "Саливонківський цукровий завод" №272 від 1 листопада 2012 року, державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Бужак І.В. та старшим державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Кисіль Н.П. було здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним водокористуванням при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) ПАТ "Саливонківський цукровий завод", відповідно до якого сума завданих державі за період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року збитків становить 23479948,25 грн. (т.1 а.с.25) , які прокурор на підставі ст. ст. 44, 111 Водного кодексу України просить стягнути з відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідно до ст. 68, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п.9.1,9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Мінприроди від 20.07.2009 року № 389, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають 123 964,10 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, включно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України здійснення спеціального водокористування можливе лише за наявності відповідного дозволу.

Частиною 1 ст. 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним (ст. 49 Водного кодексу України).

Як зазначалось вище, у постанові Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2014 року вказано, що при новому розгляді справи суду необхідно встановити період, з якого саме часу дозвіл на спеціальне водокористування № 295/13 від 15 листопада 2011 року не був дійсним; визначити період та, відповідно, об'єм води, що використана відповідачем самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування). При цьому, господарський суд не позбавлений права витребувати від позивача уточнений розмір позовних вимог та здійснений перерахунок збитків.

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції з врахуванням вимог ч. 1 ст. 251 та ст. 253 ЦК України, абзацу 5 ч. 8 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" було встановлено, що 10 вересня 2012 року було проведено реєстрацію змін найменування відповідача, при цьому, 15 та 16 вересня 2012 року були вихідними днями - субота та неділя, відповідно, дозвіл на спеціальне водокористування №295/13 від 15 листопада 2011 року станом на 17 вересня 2012 року був чинним та дійсним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що дозвіл на спеціальне водокористування №295/13 від 15 листопада 2011 року став недійсним з 18 вересня 2012 року, а тому об'єм води, що був використаний відповідачем самовільно без дозвільних документів, слід встановлювати за період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року включно.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 23 жовтня 2014 року, судом першої інстанції було здійснено власний перерахунок збитків, оскільки прокурор та державна екологічна інспекція України перерахунок не подавали.

Згідно ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (Методика).

Відповідно до пункту 9.1 Методики (з урахуванням змін до неї, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 червня 2011 року за №220), розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), куб.м; Тар - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Відповідно до пункту 9.2 змін до Методики, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Єдиним документом, яким прокурор та позивач обґрунтовували об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів, є довідка публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" від 1 листопада 2012 року за №272 (т.1 а.с.26), у якій було зазначено, що ПАТ "Саливонківський цукровий завод" в період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року було забрано з джерел водопостачання (р. Протока) 822415 м3 води. Зазначена довідка від 1 листопада 2012 року за №272 підписана в.о. виконавчого директора П.М. Рябчун та інженером-екологом Т.О. Піскаленко.

Як вже було зазначено вище, дозвіл на спеціальне водокористування №295/13 від 15 листопада 2011 року станом на 17 вересня 2012 року був чинним та дійсним.

Водночас у вказаній довідці від 1 листопада 2012 року за №272, на що правомірно звернув увагу суд першої інстанції, не був зазначений обсяг спожитої відповідачем води за кожен день, в період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, а також не зазначені будь-які інші відомості, які б дозволили суду встановити об'єм щоденно спожитої відповідачем води за період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року включно. Отже ця довідка не може бути використана як належний та допустимий доказ, що стосується предмету доказування у даній справі.

Також, як видно з акту перевірки на час її проведення фіксування показників роботи контрольно-вимірувального прикладу здійснено не було, первинні документи на підставі яких було розраховано об'єм використаної води позивачем не надано.

Крім того, наданою до матеріалів справи довідкою ПАТ "Саливонківський цукровий завод" від 5 грудня 2014 року №05/12/14-1 (т.2 а.с.169) підтверджується, що у довідці №272 від 1 листопада 2012 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання" допущена опечатка у даті початку періоду, за який було забрано з джерел водопостачання (р. Протока) кількість води, а саме, замість цифри " 10 серпня 2012 року" було помилково зазначено " 10 вересня 2012 року". Тому, у довідці №272 від 1 листопада 2012 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання", виданої ПАТ "Саливонківський цукровий завод" замість "з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року" слід читати "з 10 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року".

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинне законодавство не забороняє суб'єкту господарювання виправити описку у своєму офіційному документі, тому відповідач мав право у разі виявлення описки внести зміни до своєї довідки №272 від 1 листопад 2012 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання", в якій замість "з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року" слід читати "з 10 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року".

Натомість, прокурор та позивач належними та допустимими доказами не спростували того факту, що у довідці № 272 від 1 листопада 2012 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання" допущена опечатка у даті початку періоду, за який було забрано з джерел водопостачання (р. Протока) кількість води, а саме замість цифри " 10 серпня 2012 року" було помилково зазначено " 10 вересня 2012 року".

В матеріалах справи, наявна довідка №24/11/14-1 від 24 листопада 2014 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання" (т.2 а.с.153), якою підтверджується, що в період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року було забрано з джерел водопостачання (р. Протока) 140812 м3 води.

Крім того, відповідачем надано також довідку №24/11/14-2 від 24 листопада 2014 року (т.2 а.с.154) "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання", якою підтверджується, що в період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року було забрано з джерел водопостачання (р. Протока) 4342 м3 води.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначеними довідками підтверджується, що відповідачем було фактично спожито води з джерел водопостачання (р. Протока) у період з 10 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року - 822415 м3 води, у період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року - 140812 м3 води, у період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року включно - 4342 м3 води, і ці обставини не спростовуються прокурором та позивачем.

Стосовно звітності відповідача, колегія суддів зазначає, що 24 листопада 2014 року Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів прийнято від ПАТ "Саливонківський цукровий завод" звіт (уточнюючий) про використання води за третій квартал 2012 року (підтверджується штампом цього державного органу та підписом його уповноваженої посадової особи на оригіналі уточнюючого звіту), яким доводиться, що відповідач забрав з річки Протока в липні 2012 року - 175,4 тис. куб.м., в серпні 2012 року - 685,7 тис. куб.м., в вересні 2012 року - 341,6 тис.куб.м. (т.2 а.с.151)

Також, 24 листопада 2014 року Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів прийнято від ПАТ "Саливонківський цукровий завод" звіт (уточнюючий) про використання води за четвертий квартал 2012 року (що підтверджується штампом цього державного органу та підписом його уповноваженої посадової особи на оригіналі уточнюючого звіту), відповідно до даних відображених у якому, відповідач забрав з річки Протока в жовтні 2012 року - 2,9 тис. куб.м., в листопаді 2012 року - 2,1 тис. куб.м., в грудні 2012 року - 0,0 тис.куб.м. (т.2 а.с. 152)

Як вбачається з матеріалів справи, в журналі обліку, який є первинним документом відповідача за період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року ПАТ "Саливонківський цукровий завод" було здійснено забір води з поверхневого джерела водопостачання р. Протока в об'ємі 4342 м3,

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно було встановлено, що відображені у журналі обліку поденні дані показників лічильника, який фіксує об'єм забраної відповідачем води з річки Протока у період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року включно, повністю підтверджують дані, які містяться у поданій відповідачем довідці №24/11/14-2 від 24 листопада 2014 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання", якою підтверджується, що в період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року відповідачем було забрано з джерел водопостачання (р. Протока) 4342 м3 води, що не суперечить уточненій звітності за 3-4 квартали 2012 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені дані журналу обліку підтверджують викладені у доданій до матеріалів справи довідці ПАТ "Саливонківський цукровий завод" від 5 грудня 2014 року №05/12/14-1 відомості про те, що у довідці №272 від 1 листопада 2012 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання" допущена опечатка у даті початку періоду, за який було забрано з джерел водопостачання (р. Протока) кількість води, а саме замість цифри " 10 серпня 2012 року" було помилково зазначено " 10 вересня 2012 року". Тому, у довідці №272 від 1 листопада 2012 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання", виданої ПАТ "Саливонківський цукровий завод", замість "з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року" слід читати "з 10 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року".

Стосовно матеріалів службового розслідування по факту неналежного виконання відповідальними працівниками ПАТ "Саливонківський цукровий завод" своїх обов'язків, колегія суддів зазначає наступне.

За наслідками службового розслідування комісією складено Акт від 27 листопада 2014 року (т.2 а.с.117) по факту неналежного виконання відповідальними працівниками ПАТ "Саливонківський цукровий завод" своїх обов'язків, також в акті зазначено, що при складанні Довідки №272 від 1 листопада 2012 року, інженером-екологом Піскаленко Т.О. було допущено описку та помилково вказано, що обсяг забраної (спожитої) води за період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року становить 822 415 м3 води, насправді вказаний обсяг води було спожито підприємством за період з 10 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року. При цьому, на виконання вимоги Державної екологічної інспекції України стосовно надання інформації про обсяг спожитої води за період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року обсяг спожитої води ПАТ "Саливонківський цукровий завод" становить 140812 м3. Відповідна Довідка №24/11/14-1 від 24 листопада 2014 року була подана на розгляд комісії з проведення службового розслідування."

З матеріалів справи вбачається, що наказом ПАТ "Саливонківський цукровий завод" №28-11/14-СР від 28 листопада 2014 року (т.2 а.с.158) інженеру-екологу Піскаленко Т.О. винесено догану у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків щодо складання державної статистичної звітності, а саме, звітів за 3-4 квартал 2012 року по формі №2-ТП (водгосп) та внесення недостовірних даних до довідки №272 від 1 листопада 2012 року щодо обсягу забраної (спожитої) води за період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, інженером-екологом Піскаленко Т.О. було допущено порушення посадових обов'язків, що виразилось у внесенні до звітів за 3-4 квартал 2012 року по Формі №2-ТП (водгосп) недостовірних даних. Також, інженером-екологом Піскаленко Т.О. були внесені спотворені дані до довідки №272 від 1 листопада 2012 року щодо обсягу забраної (спожитої) води за період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року (становить 822415 м3 води), а саме, допущено описку в даті початку періоду, за який ця довідка була надана (помилково та безпідставно наведені дані за період з 10 серпня 2012 року (а не з 10 вересня 2012 року) по 31 жовтня 2012 року).

Фактично, зазначена довідка надавалась про обсяг забраної відповідачем води з р. Протока за період з 10 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, однак, внаслідок описки у даті внесені до неї дані було викладено некоректно.

В матеріалах справи, міститься виправлена довідка №24/11/14-1 від 24 листопада 2014 року (т.2 а.с.153) підготовлена інженер-екологом Піскаленко Т.О. про використання води за період з 10 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року - обсяг спожитої води ПАТ "Саливонківський цукровий завод" за вказаний період становить 140812 м3, та усунула виявлені порушення (підготувала та подала Звіт (уточнюючий) за IIІ-ІV квартал 2012 року по Формі №2-ТП (водгосп).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідка №272 від 1 листопада 2012 року, не може братися до уваги при вирішенні спору, оскільки, вона складена інженером-екологом внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов'язків, що підтверджується актом службової перевірки від 27 листопада 2014 року, посадовою інструкцією інженера-еколога на підприємстві та наказом ПАТ "Саливонківський цукровий завод" №28-11/14-СР від 28.11.2014 року.

Як встановлено та підтверджено державними інспекторами, які проводили перевірку відповідача у 2012 році, облік забору води, що була спожита відповідачем з річки Протока (в тому числі за період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року), здійснювався відповідачем за допомогою водовимірювальних приладів (лічильників), які на той момент були повірені. Всі фактичні дані, які зафіксовані у довідці №24/11/14-2 від 24 листопада 2014 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання", у довідці №24/11/14-1 від 24 листопада 2014 року "Про обсяги забраної води з джерел водопостачання", у довідці від 5 грудня 2014 року №05/12/14-1, уточненій звітності за 3-4 квартали 2012 року, акті від 27 листопада 2014 року службового розслідування, письмових поясненнях відповідача є похідними від первинних даних, які щоденно вносилися у журнал обліку інженером - екологом Піскаленко Т.О.

Згідно ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За умовами п. 9.1 та п. 9.2 вищезазначеної Методики, розмір збитків визначається виходячи з фактичного об'єму води, що використана самовільно без дозвільних документів, що не є тотожним розміру збитків внаслідок внесення помилкових даних до документів первинного обліку та звітності.

У спірних правовідносинах відповідальність відповідача настає виключно у зв'язку з самовільним спеціальним споживанням водних ресурсів без відповідного дозволу, а розмір збитків, як обсяг відповідальності, залежить від об'єму фактично спожитої без дозволу води, який (об'єм) може бути встановлено на підставі первинних документів відповідача, складених на підставі даних водолічильника.

Отже викладені вище та встановлені у справі обставини свідчать, що довідка від 01.11.2012 року №272 не підтверджує заявлені прокурором збитки за самовільне використання водних ресурсів, оскільки стосується у тому числі періоду правомірного водокористування та не містить відомостей поденного обсягу забраної води з джерел водокористування.

Водночас судом першої інстанції у розрахунку завданих збитків було використано обсяг води, встановлений у тому числі на підставі первинних даних підприємства. При цьому, позивачем при проведенні перевірки не встановлювався поденний обсяг використаної води з джерел водокористування у спірний період.

Наведене дає підстави для висновку, що прокурором та позивачем не спростовано дані, використані судом першої інстанції при розрахунку збитків, а також усупереч статті 33 ГПК України не доведено використання води у іншому, більшому обсязі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 68, ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п.п. 9.1. 9.2 Методики, позовні вимоги правомірно були задоволенні судом першої інстанції частково, а саме стягнуто 123964,10 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за період з 18 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року включно.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, 30% грошових стягнень від загальної суми збитків 123964,10 грн. (становить 37189,23 грн.) підлягають стягненню з відповідача до загального фонду Державного бюджету України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України 50% грошових стягнень від загальної суми збитків 123964,10 грн., що становить 61982,05 грн., підлягають стягненню з відповідача до спеціального фонду місцевого бюджету смт. Гребінки; а 20% грошових стягнень від загальної суми збитків 123964,10 грн., що становить 24792,82 грн., підлягають стягненню з відповідача до спеціального фонду місцевого бюджету Київської області.

В іншій частині позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх безпідставність та необґрунтованість.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2014 року у справі № 911/825/14, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2014 року у справі № 911/825/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 17.12.2014 року у справі №911/825/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/825/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко