ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 414
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
13.12.2006 |
Справа №2-8/17114-2006А |
Суддя Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А. за участю секретаря судового засідання Яриловой О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом - СПД ОСОБА_1, м. Джанкой
До відповідача - Джанкойської міської Ради, м. Джанкой
Про визнання недійсним рішення
Головуючий суддя Чумаченко С.А.
Секретар Ярилова О.С.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача - ОСОБА_2, пред-к за дов. від 27.06.2006 р.
Від відповідача - Михайлов О.А., пред-к за дов. №32 від 18.09.2006 р.
Сутність спору: позивач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим, з позовом до відповідача, Джанкойської міської Ради, просить визнати недійсним рішення 1-ї сесії, 5-го скликання, 1-го пленарного засідання Джанкойської міської Ради НОМЕР_1 в частині окремого його положення “ - “Про розгляд звернень СПД -ФО ОСОБА_1 та громадян власників квартир в багатоквартирному АДРЕСА_1”. Також просить стягнути з відповідача на його користь по судовму збору 3,40 грн. про що видати наказ.
Відповідно до резолюції Першого Заступника Голови Господарського суду АР Крим Ковтун Л.О. від 27.11.2006 року по справі 2-5/17114, у зв'язку з закінченням п'ятирічного строку повноважень судді Господарського суду АР Крим Гаврилюк М.П., справа за №2-5/17114-2006 передана на розгляд судді Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А..
Відповідно до представленого відповідачем заперечення, та доповнення до заперечення на позовну заяву, просить відмовити СПД ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, вважає їх безпідставними та незаконними.
Позивач представив доповнення до позовної заяви, та просить задовольнити його позовні вимоги.
В судовому засіданні оголошувала перерва, в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд -
В с т а н о в и в:
09.11.1998 року зареєстровано та видане Виконавчим комітетом Джанкойської міської Ради АР Крим свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. Номер запису про включення відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР НОМЕР_2.
24.05.2002 року між громадянкою ОСОБА_3 - продавцем та громадянином ОСОБА_1 - покупцем укладений договір купівлі - продажу павільйону за №НОМЕР_3.
24 травня 2002 року договір посвідчений приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
Відповідно до п.1 договору, продавець продала, а покупець купив павільйон, що знаходиться у АДРЕСА_2
23.04.2003 року розпорядженням Джанкойського міського голови за НОМЕР_4. “Про надання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг” було дозволено
СПД ОСОБА_1 реєстрацію торгової точки за адресою: АДРЕСА_2
У 2005 році СПД ОСОБА_1 звернувся до Джанкойської міської Ради з проханням про виконання пристройки до магазину, з ціллю розширення торгової площадки та підсобного приміщення.
14.07.2005 року відбулося засідання містобудівної ради міста Джанкою, відповідно до якого було вирішено, доручити СПД ОСОБА_1 отримати письмову згоду мешканців суміжних багатоквартирних домів, на пристройку до магазину по АДРЕСА_2
21.11.2005 року до Джанкойського міського виконавчого комітету надійшло звернення мешканців АДРЕСА_2 Відповідно до нього мешканці вищевказаного дому прохають про припинення будівництва яке припускається в їхньому домі.
27.04.2006 року Рішенням Джанкойської міської Ради НОМЕР_1 “Про розгляд звернень СПД - ФО ОСОБА_1, та громадян власників квартир в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1” було вирішено звернення СПД ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки з пре домової території багатоквартирних будинків по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 для реконструкції (з розширенням) існуючого магазину по АДРЕСА_2, залишити без змін, у зв'язку з надійшовшими негативними заявами мешканців багатоквартирних будинків по АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1.
Як зазначає позивач, спірна земельна ділянка між АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 в м. Джанкой не є прибудинковою територією, також зазначає що Джанкойська міська Рада порушила його право використання свого майна для підприємницької діяльності та не дає можливості розширити свій бізнес шляхом збільшення торгової площі.
Відповідно до повідомлення №НОМЕР_5 Джанкойського житлово - експлуатаційного об'єднання, та технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1, вказана на схемі земельна ділянка є прибудинковою територією.
Так, належний в матеріалах справи, акт передачі земельних ділянок які знаходяться у постійному користуванні Придніпровської залізниці Кримського регіону в кордонах м. Джанкою по вул. Кримська 40,56,58,60,64, 66 переданих у власність Джанкойської міської Ради від 25.03.2003 р. є землевпорядним документом розроблений Джанкойським філіалом Державного підприємства “Кримський регіональний центр державного земельного кадастру”, який встановлює земельні ділянки, які закріплені за багатоквартирними житловими будинками, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1в м. Джанкой.
Відповідно до ч.3 ст. 42 Земельного кодексу України, порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Власниками квартир багатоквартирних АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, які є співвласниками цих будинків, не визначений порядок користування прибудинковою територією, але жителі АДРЕСА_2 звернулися до Джанкойської міської Ради з заявою про свою незгоду щодо розширення відповідачем існуючого магазину. Вказані жильці є користувачами спірної земельної ділянки, так як ця ділянка є загальною для користування. А відповідно до ст. 23 Закону України “Про планування та забудову територій” планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків та споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд. Таким чином, Джанкойська міська рада при прийняті оскаржуваного рішення враховувала інтереси співвласників багатоквартирних жилих АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 у м. Джанкой, які є фактичними користувачами прибудинкової території відповідно до ч.4 ст. 120 Земельного кодексу України, згідно з якою при переході права власності на будівлю до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам у вартості будівлі.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Земельного кодексу України, другого речення пункту 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” розмір і конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Джанкойське житлове - експлуатаційне об'єднання не має такого документа, тому і вимагала від позивача отримати згоду власників квартир багатоквартирних будинків.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, та не підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так за загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Позивачем не підтверджено порушення його права та охоронюваних законом інтересів, пов'язаних із прийняттям рішення Джанкойської міської Ради НОМЕР_1 “Про розгляд звернень СПД - ФО ОСОБА_1, та громадян власників квартир в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1” що є підставою для відмови в позові.
В судовому засіданні 13.12.2006 року оголошена вступна та резолютивна частині постанови.
Повний текст постанови підписано 22.12.2006.
Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163, ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.