Справа № 644/9462/14-ц

н/п 2/644/104/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Зябрової О.Г.,

при секретарі - Селивоненко Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив в рахунок задоволення вимог за договором позики від 19.07.2010р. на суму 573665,48 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом надання позивачу права на продаж даної квартири, для чого надати позивачу право пред»являти правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, усно та письмово звертатися, подавати , одержувати, підписувати необхіді довдки та документи, заяви до Міграційної служби України, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», органів нотаріату і приватних нотаріусів та інших державних органів, установ,підприємств, організацій з питань отримання витягів та інших документів, довідок просклад сім»ї, а також вчиняти всі інші дії, пов»язані з вирішенням цих питань, крім того висеити відповідачів з вищезазначеної квартири, передати предмет іпотеки в управління позивача на період його реалізації та стягнути судові витрати по справі. В обгрунтування своїх вимог представник позивача посилався на те, що 19.07.2010р. між позивачем та відповідачами було укладено договір позики, за яким відповідачі отримали у борг грошові кошти у розмірі 20400 долларів США, повернути дані кошти зобов»язались до 19.07.2011р. Оскільки відповідачи не виконали свої зобов»язання ита не повернилу борг, рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 06.06.2010 стягнув з відповідачів на користь позивача борг у розмірі 213448,72 грн. , проценти у розмірі 56966,70 грн., три відсотки річних у розмірі 16417,32 грн., неустойку у розмірі 286832,74 грн., усього 573665,48 грн. та судові витрати по справі у розмірі 1218 грн. з кожного.

Також 19.07.2010р. між позивачем та відповідачами було укладено договір іпотеки, за яким предметом іпотеки стала квартира АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві спільної сумісної власності. Оскільки, відповідачі не виконують свої зобов»язання за договором позики, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок іпотеки.

Надалі представник позивача уточнив позовні вимоги і просив звернути стягнення на предмет іпотеки не лише в рахунок заборгованості, встановленої рішенням суду від 06.06.2014р., а аткож в рахунок задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачів процентів за продовження після рішення суду користування позикою на суму 1866 доларів США, трьох відсотків річних у сумі 519 доларів США та неустойки у розмірі в сумі 696000 грн. за період з 01.02.2014р. по 14.01.2015р. При цьому представник позивача посилався на те, що після ухвалення рішення судом про стягнення заборгованості за договором позики, даний договір не був розірваний, отже, відповідачів продовжують користуватись наданими їм позивачем коштами і відповідно повинні за вищезазначений період часу сплатити відсотки та неустойку за користування коштами та неналежне виконання своїх зобов»язань.

В судове засіданін представник позивача не з»явилась, надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задоволльнити, проти заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з»явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили, заперечень проти позову не надали.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши та перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2010р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 уклали договір позики.

Згідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 06.06.2014р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу позвоні вимоги позивача задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 19.07.2010р. в загальному розмірі 573665 грн. 48 коп.

19.07.2010р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого з метою забезпечення зобов»язання за договором позики від 19.07.2010р. іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1.

З пояснень представника позивача вбачається, що на даний час грошові кошти, які були отримані ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивачу не повернуті, договір позики відповідачами не виконується.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інши речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей тоьго ж роду та такої ж якості.

Згідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч.1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов»язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Частина 2 ст.625 ЦК України визначає, що боржник, який просрочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що сума заборгованості за період з 01.02.2014р. по по дату звернення позивача з даним позовом зросла і становить 732183 грн.40 коп., з яких 36183,40 грн. - сума процентів за користування кредитом, три проценти річних від простроченої поверненням позики, 696000 грн. - неустойка.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов»язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієх вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов»язання.

Отже, позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за договором позики суд також вважає за необхідне задовольнити.

Що стосується позову в частині виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як відповідно до Постанови ВСУ від 18.03.2015р. та аналізу правових норм, передбачених Законом України « Про іпотеку» та ст.109 ЖК України, під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення ст.40 цього Закону, так і норма ст.109 ЖК України. За змістом цих норм особам, які виселяються з жилого будинку ( жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв»язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

В іншій частині позовних вимог суд також вважає за необхідне відмовити, оскільки надання судом позивачу права пред»являти правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, усно та письмово звертатися, подавати, одержувати, підписувати необхіді довдки та документи, заяви до Міграційної служби України, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», органів нотаріату і приватних нотаріусів та інших державних органів, установ,підприємств, організацій з питань отримання витягів та інших документів, довідок просклад сім»ї, а також вчиняти всі інші дії, пов»язані з вирішенням цих питань не передбачено законодавством України.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 243,60 грн., отже зазначену суму суд вважає за необхідне стягнути в дольовому співвідношенні з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046,1050 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задоволльнити частково.

В рахунок задоволення вимог ОСОБА_1 за договором позики від 19 липня 2010 року на суму визначену рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 06 червня 2014 року у розмірі 573665 гривень 48 коп., а також трьох відсотків річних. Процентів за користування коштами в розмірі 36183 грн.40 коп. та неустойки у розмірі 696000 грн., які виникли за період з 01 лютого 2014 року по 14 січня 2015 року звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 43,8 кв.м., загальною площею 64,8 кв.м. шляхом застосування визначеної ст.38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_1 право на продаж предмета іпотеки будь-якій третій особі - покупцю на його власний розсуд за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати по справі у розмірі 243 гривні 60 коп., у дольовому співвідношенні по 81 гривні 20 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

28.04.2015