ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Справа № 904/3122/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача -Журавель О.В.,

відповідача-не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз"

на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2015

у справі№904/3122/14

за позовомПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз"

до проТОВ "Агровектор Плюс" стягнення 107496,36 грн. пені та 47342,98 грн. штрафу

та за зустрічним позовом простягнення 225000 грн. заборгованості за договором, 3% річних в сумі 18511,65 грн. та відшкодування 14239,06 грн. витрат

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 (судді: Золотарьова Я.С., Ліпинський О.В., Соловйова А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 (судді: Чус О.В., Березкіна О.В., Прокопенко А.Є.), в первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково шляхом стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на користь ТОВ "Агровектор Плюс" 225000 грн. заборгованості за послуги, надані за договором №171/08/10-100806180 від 20.08.2010. В решті вимог зустрічного позову відмовлено.

Рішення та постанова обґрунтовані посиланням на приписи ст.ст.612,613,837,847,850,853,887,888,889 ЦК України, з врахуванням яких суди дійшли висновку про ненастання обов'язку боржника (ТОВ "Агровектор Плюс") через неможливість виконання ним зобов'язання внаслідок прострочення кредитора, оскільки позивач за первісним позовом не вчинив дій, що встановлені договором і випливають із суті зобов'язання, до вчинення яких боржник (відповідач за первісним позовом) не міг виконати свого обов'язку. Так, ТОВ "Агровектор Плюс" виконано роботи за етапом 2 (частиною 2 етапу 1 в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011) в повному обсязі та під час виконання етапу 3 (частини 3 етапу 1 в редакції додаткової угоди №3), а саме отриманні вихідних даних для проектування та погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, була затримка в їх отриманні з вини замовника, так як з боку останнього не було сплачено рахунки за отримання у відділах Держкомзему Дніпропетровської області необхідних довідок про правовий статус земельних ділянок.

ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати повністю в частині відмови у первісному позові та в частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення 225000 грн. основного боргу, прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.213,526,530,549,611,629,887,888,889,901 ЦК України, ст.ст.230,231 ГК України та ст.ст.4,32,43 ГПК України. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що станом на момент подання позову і на теперішній час послуги за етапами №1 та №2 відповідачем в повному обсязі не виконано, тому виконавець прострочив надання послуг та не виконав умови договору. Крім того, викладений у рішенні висновок суду першої інстанції про ненастання строку оплати по етапу №1 (в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011), що обумовлено непідписанням сторонами акта виконаних робіт по цьому етапу, свідчить про невідповідність дійсним обставинам справи висновку суду щодо задоволення зустрічного позову. Заявник також вказує те, що укладений між сторонами договір №171/08/10-100806180 від 20.08.2010, з якого виник спір, цілком відповідає ознакам договору про надання послуг, в зв'язку з чим, апеляційним судом помилкове витлумачено цей договір в якості договору підряду.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню в частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення 225000 грн. основного боргу з передачею справи на новий розгляд в цій частині зустрічного позову до господарського суду Дніпропетровської області з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення про відмову в первісному позові та часткове задоволення зустрічного позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

20.08.2010р. між ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз" (замовник) та ТОВ "Агровектор Плюс" (виконавець) було укладено договір №171/08/10-100806180 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги в галузі архітектури (проектно-вишукувальні роботи по виконанню проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками, представлення інтересів замовника по оформленню та реєстрації права постійного користування земельними ділянками Дніпропетровського ЛВУ МГ), а замовник зобов'язується прийняти такі послуги та здійснити їх оплату за ціною та у порядку, визначеному даним договором (т.1 а.с.16).

Згідно з п.п.1.3,1.4,1.5 договору послуги повинні надаватися у відповідності до узгодженого виконавцем і замовником календарного плану надання послуг (додаток 2 до даного договору, що є його невід'ємною частиною), а також на підставі узгодженого кошторису (додаток 3 до даного договору, що є його невід'ємною частиною). Виконавець зобов'язується розробити та узгодити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування у всіх необхідних органах державної влади, підприємствах, організаціях чи установах на підставі цього договору та належним чином оформленої замовником довіреності на ім'я уповноваженої особи виконавця. Кінцевим результатом надання послуг за даним договором є отримання замовником актів про право постійного користування земельними ділянками. Виконавець зобов'язується забезпечити отримання замовником документів на право постійного користування земельними ділянками.

Пунктом 1.9 договору встановлено, що послуги, визначені даним договором, розподілено сторонами на чотири основні етапи: №1 - польові роботи та камеральна обробка даних; №2 - отримання дозволів на виконання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування; №3 - отримання вихідних даних для проектування та погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування; №4 - затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування та отримання державних актів.

Відповідно до п.п.2.1,2.3 договору загальна вартість послуг за 95 об'єктів (земельних ділянок) визначена сторонами на підставі кошторису - додатку 3 до даного договору та складає 1000997,84 грн. з ПДВ. Вартість послуг, що передбачені: етапом №1 становить 25% від загальної вартості послуг, що складає 208541,66 грн., крім того ПДВ (20%) 41708,34 грн., разом з ПДВ - 250250 грн.; етапом №2 - 25% від загальної вартості послуг, що складає 208541,66 грн., крім того ПДВ (20%) 41708,34 грн., разом з ПДВ - 250250 грн.; етапом №3 -25% від загальної вартості послуг, що складає 208541,66 грн., крім того ПДВ (20%) 41708,34 грн., разом з ПДВ - 250250 грн.; етапом №4 - 25% від загальної вартості послуг, що складає 208539,86 грн., крім того ПДВ (20%) 41707,98 грн., разом з ПДВ - 250247,84 грн.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що оплата послуг здійснюється поетапно протягом 30 календарних днів з дати підписання акту прийому-передачі наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Етапи надання послуг передбачаються графіком (календарним планом), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.5 договору прийом-передача наданих послуг за кожним із етапів здійснюється на підставі акту прийому-передачі наданих послуг.

Роботи за етапом №1 на загальну суму 225000 грн. були виконані відповідачем належним чином та у строки, встановлені договором (18.02.2011р., термін згідно календарного плану - 20.02.2011р.), що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2013 у справі №922/4302/13 між тими ж сторонами, яке набрало законної сили 13.01.2014р. (т.2 а.с.163-173).

Даний факт не доводиться знову при вирішенні спору у даній справі на підставі ч.2 ст.35 ГПК України.

Після виконання робіт за етапом №1 відповідач 20.02.2011р. розпочав роботи за етапом №2, які було закінчено 05.08.2011р. Листом №640 від 04.08.2011 (т.2 а.с.175) відповідач направив позивачу технічний звіт з виконання робіт за етапом №2 (т.1 а.с.56) та акт приймання-передачі виконаних робіт від 04.08.2011 за етапом 2 на суму 225000 грн.

Будь-яких зауважень або претензії з боку позивача щодо неналежного виконання робіт за етапом 2 не надходило, акт виконаних робіт не підписано, виконані роботи за вказаним етапом не оплачені.

29.07.2011р. між ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз" (замовник) та ТОВ "Агровектор Плюс" (виконавець) було укладено додаткову угоду №3 до договору №171/08/10-100806180 від 20.08.2010 (т.1 а.с.27), якою був змінений календарний план надання послуг: перші три етапи були об'єднані в один - 1 етап (польові роботи та камеральна обробка даних; отримання дозволів на виконання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування; отримання вихідних даних для проектування та погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування), а етапу 4 (затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування та отримання державних актів) присвоєно №2. При цьому вартість послуг за етапом №1 склала 75% від загальної суми послуг - 750750 грн.; за етапом №2 вартість послуг склала 25% від загальної вартості послуг - 208539,86 грн.

В подальшому, згідно додаткової угоди №5 від 13.04.2012 у зв'язку зі зменшенням кількості земельних ділянок з 95 до 84, була зменшена вартість послуг за етапом №1 до 675000 грн., а за етапом №2 - до 226328,34 грн. Додатковими угодами №6 від 10.05.2012, №7 від 18.03.2013 та №8 від 12.06.2013 також неодноразово змінювалися строки надання послуг та строк дії договору, внаслідок чого остаточний строк надання послуг по етапу №1 встановлено у 1084 календарних днів, по етапу №2 - 45 календарних днів, а строк дії договору був продовжений до 31.12.2013р.

Відповідачем було розпочато виконання робіт етапу 3 (частина 3 етапу №1 в редакції додаткової угоди №3), за яким виконані наступні роботи: 1) отримано 74 довідки про правовий статус земельних ділянок; 2) розроблено 9 проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування на ім'я ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"; 3) підготовлено 9 актів встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки (які є складовою проекту землеустрою); 4) підготовлено 9 проектів клопотань замовника "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору до відділів Держкомзему у Дніпропетровському, Покровському, Павлоградському, Васильківському, Синельниківському районах у вересні 2011р. відповідачем було подано запити на отримання довідок про правовий статус земельних ділянок. Затримка в отриманні вказаних довідок виникла з вини замовника, оскільки ним не було сплачено рахунки за отримання довідок у відділах Держкомзему Дніпропетровської області, як того вимагають п.п.1.2,2.5 договору.

Відповідачем було надіслано до позивача лист №16 від 29.02.2012 (т.2 а.с.108), яким повідомлено, що 7 земельних ділянок розташовані в межах м.Дніпропетровська, а процедура розробки та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування у м.Дніпропетровську відрізняється від аналогічних робіт. Також з'ясувалось, що 4 земельні ділянки знаходяться у приватній власності та розташовані на землях для товарного сільськогосподарського виробництва, в зв'язку з чим, необхідно отримати згоду власника на вилучення частини кожної з земельних ділянок. У зв'язку з цим відповідач просив позивача розглянути питання щодо можливості збільшити строк надання послуг; збільшити вартість робіт; вирішити питання щодо витрат пов'язаних з проходженням процедури у відповідних службах м. ніпропетровська; надати нотаріальну згоду землевласників на вилучення (відчуження) частини земельних ділянок, які знаходяться у приватній власності та розташовані на землях для товарного сільськогосподарського виробництва; вирішити питання щодо витрат пов'язаних з складанням та реєстрацією нових державних актів землевласникам вищезазначених ділянок.

Позивачем було надано відповідь №1433/07-123 від 23.03.2012 (т.1 а.с.109) щодо неможливості збільшення загальної суми договору та запропоновано укласти додаткову угоду щодо виключення земельних ділянок, зазначених у листі відповідача №16 від 29.02.2014.

Листами від 29.02.2012 №17 та №18 відповідач звернувся до позивача щодо результатів проведення робіт по етапам №1 та №2. Було встановлено, що з 84 земельних ділянок, 11 знаходяться в постійному користуванні юридичних осіб (т.2 а.с.110-111). У відповідь на вищевказані листи замовник надіслав лист №1432/07-124 від 23.03.2012 (т.1 а.с.112), яким повідомив про те, що вважає за можливе в рамках існуючого договору замість права постійного користування оформити договори на встановлення земельних сервітутів на 11 земельних ділянок. Однак, будь-якої додаткової угоди між сторонами щодо цього питання підписано не було.

Відповідач листом №28 від 19.04.2012 (т.2 а.с.176) повторно направив позивачу технічний звіт щодо виконання робіт по етапу №2 (частини 2 етапу №1 в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011) та акт приймання-передачі виконаних робіт, передбачених етапом №2 (частиною 2 етапу № 1 в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011).

У відповіді на лист №2452/07-192 від 23.05.2012 (т.3 а.с.8) позивач вказав на відсутність підстав для прийняття робіт згідно акту приймання-передачі виконаних робіт №2 за етапом №2 (частиною 2 етапу №1 в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011).

Відповідач звернувся до позивача з листом №29 від 20.04.2012 (т.3 а.с.9), в якому повідомив, що позивач не надав відповідачу 40 довідок від районних відділів Держкомзему у Дніпропетровській області про правовий статус земельних ділянок, а саме: Синельниківський районний відділ Держкомзему - 20 довідок; Павлоградський районний відділ Держкомзему - 11 довідок; Павлоградський міський відділ Держкомзему - 1 довідка; Васильківський районний відділ Держкомзему - 4 довідки; Покровський районний відділ Держкомзему - 4 довідки.

Проте, вказані довідки позивачем не були надані.

Відповідно до ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно зі ст.888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Як встановлено п.1 ст.889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст.610 та ч.4 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Пунктом 1.2 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 13.04.2012) встановлено, що перелік земельних ділянок наведено в додатку №1 до даного договору, що є його невід'ємною частиною. Замовник надає виконавцю всю необхідну документацію (вихідні дані) для виконання послуг, відповідно до мети договору та самостійно оплачує послуги сторонніх організацій, пов'язані з отриманням вихідних даних.

Відповідно до п.2.5 договору послуги сторонніх організацій при погодженні та затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування замовником оплачуються самостійно на підставі рахунків або договорів, переданих виконавцем за актами приймання-передачі.

Апеляційний суд визнав, що місцевий господарський суд дійшов правильних та обґрунтованих висновків про те, що має місце прострочення кредитора, оскільки позивач не вчинив дій, що встановлені договором і випливають із суті зобов'язання, до вчинення яких боржник (відповідач) не міг виконати свого обов'язку, а саме розглянути питання щодо можливості оформлення права постійного користування земельними ділянками з укладанням договору на проведення інвентаризації та складання державних актів землекористувачам, у яких вилучаються земельні ділянки або укладання договорів земельного сервітуту з користувачами вищезазначених земельних ділянок; надати 40 довідок від районних відділів Держкомзему у Дніпропетровській області про правовий статус земельних ділянок, а саме: Синельниківський районний відділ Держкомзему - 20 довідок; Павлоградський районний відділ Держкомзему - 11 довідок; Павлоградський міський відділ Держкомзему - 1 довідка; Васильківський районний відділ Держкомзему - 4 довідки; Покровський районний відділ Держкомзему - 4 довідки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за зустрічним позовом виконано роботи за етапом 2 (частиною 2 етапу 1 в редакції додаткової угоди №3) в повному обсязі та під час виконання етапу 3 (частини 3 етапу 1 в редакції додаткової угоди №3), а саме при отриманні вихідних даних для проектування та погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, відбулася затримка в їх отриманні з вини замовника.

Відповідачем лише частково були отримані від районних відділів Держкомзему у Дніпропетровській області довідки про правовий статус земельних ділянок, у зв'язку з несплатою замовником рахунків за їх отримання. Вказане зумовило неможливість продовжувати виконання робіт за договором.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення за договором №171/08/10-100806180 від 20.08.2010 пені у розмірі 107496,36 грн. та 7% штрафу у розмірі 47342,98 грн. не підлягають задоволенню, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом 225000 грн. основного боргу за договором №171/08/10-100806180 від 20.08.2010.

Стосовно заявлених до стягнення позивачем за зустрічним позовом 3 % річних в сумі 18511,65 грн. та відшкодування 14239,06 грн. понесених витрат, апеляційна інстанція погодилася з висновками суду першої інстанції щодо залишення без задоволення вказаних вимог у зв'язку з тим, що не настав строк оплати по етапу №1 (в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011), оскільки роботи по ньому не були завершені та акт виконаних робіт по ньому сторони не підписали. Також умовами договору передбачено оплату послуг сторонніх організацій замовником, отже, позивач за зустрічним позовом здійснив оплату послуг сторонніх організацій у розмірі 14239,06 грн. на власний ризик без згоди відповідача за зустрічним позовом.

Колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у первісному позові про стягнення штрафних санкцій (107496,36 грн. пені та 47342,98 грн. штрафу) та у стягненні 3% річних в сумі 18511,65 грн. та відшкодуванні 14239,06 грн. витрат в частині зустрічного позову, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.612 та ч.ч.1,2 ст.613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Судами враховано, що пунктами 1.2 та 2.5 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 13.04.2012) саме на замовника покладено обов'язок надавати виконавцю всю необхідну документацію (вихідні дані) для виконання послуг відповідно до мети договору та самостійно оплачувати послуги сторонніх організацій, пов'язані з отриманням вихідних даних, на підставі переданих виконавцем рахунків.

Відтак, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що в силу приписів ч.4 ст.612, ч.ч.1,2 ст.613 ЦК України та умов п.п.1.2,2.5 договору прострочення боржника (виконавця) в частині надання послуг не настало через наявне прострочення кредитора (замовника), яке проявилося у невчиненні останнім юридично значимих дій щодо надання відповідачу всієї необхідної документації (вихідних даних) для проектування та погодження проектів землеустрою, які (дії) полягали у необхідності оплати рахунків на видачу районними відділами Держкомзему у Дніпропетровській області 40 довідок про правовий статус земельних ділянок.

Колегія враховує, що подана касаційна скарга навіть не містить жодних доводів на спростування висновків судів щодо допущеного прострочення кредитора (заявника), яке унеможливило виконання боржником (відповідачем) робіт за договором до закінчення строку його дії (до 31.12.2013р.).

Водночас, суд першої інстанції, достеменно встановивши обставини ненастання строку оплати по етапу №1 (в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011), спричинені незавершеністю робіт по цьому етапу та відсутністю підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт по ньому, а також факти проведення виконавцем часткової оплати послуг сторонніх організацій на власний ризик без згоди замовника, правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягненні 3% річних в сумі 18511,65 грн. та відшкодування понесених виконавцем витрат по сплаті послуг з видачі довідок в сумі 14239,06 грн.

Проте, касаційна інстанція не може погодитися з передчасним висновками судів щодо часткового задоволення зустрічного позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.105 ГПК України у постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

В обґрунтування підстав задоволення зустрічного позову в частині стягнення 225000 грн. основного боргу за договором №171/08/10-100806180 від 20.08.2010 місцевий господарський суд помилково послався на ч.2 ст.850 Глави 61 (Підряд) ЦК України, згідно якої у разі, якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Помилковість висновку суду першої інстанції з цього приводу випливає з того, предметом зустрічного позову в даній справі є стягнення заборгованості за послуги, надані за етапами 2,3 та 4 (в первісній редакції договору №171/08/10-100806180, чинній до 29.07.2011р.), але аж ніяк не є стягнення 225000 грн. заборгованості за виконані ТОВ "Агровектор Плюс" роботи по етапу №1 (польові роботи та камеральна обробка даних), які оформлені актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 25.03.2012 та мають підрядний характер. Вказана сума заборгованості була стягнута за рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2013 у справі №922/4302/13 між тими ж сторонами (т.2 а.с.165), і в силу імперативних приписів ч.2 ст.35 ГПК України цей факт має преюдиціальне значення при вирішенні даного спору.

В свою чергу, апеляційна інстанція обґрунтувала висновок про часткове задоволення зустрічного позову нормами ст.ст.887-889 ЦК України, які регулюють правовідносини за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, предмет якого становить розробка підрядником за завданням замовника проектної або іншої технічної документації (проектно-кошторисної документації) або виконання пошукових робіт.

Однак, при цьому, апеляційний суд не відхилив та не спростував доводи апелянта (позивача) про те, що укладений між сторонами договір №171/08/10-100806180 від 20.08.2010, з якого виник спір, цілком відповідає ознакам договору про надання послуг, який регулюється ст.901 ЦК України, в зв'язку з чим, місцевим господарським судом помилкове витлумачено цей договір в якості договору підряду.

Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, судами попередніх інстанцій помилково залишено поза увагою те, що відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Всупереч приписам ст.ст.43,84,101,105 ГПК України судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі не з'ясовано правову природу договору №171/08/10-100806180 від 20.08.2010, дійсні права та обов'язки сторін за ним, зокрема, не досліджено належним чином тих істотних обставин, чи є даний договір змішаним з огляду на те, що він містить як елементи договору про надання послуг, а саме в частині підготовки, погодження, складання і отримання землевпорядної документації, кінцевою метою чого є отримання замовником державних актів на право постійного користування земельними ділянками з їх реєстрацією (п.п.1.1,1.3,1.4,1.5 договору), так і певні елементи договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а саме в частині проведення польових та проектно-вишукувальних робіт по виконанню проектів землеустрою (п.п.1.1,1.9 договору).

Так, суди не розмежували обсяги послуг та підрядних робіт, порядок виконання та оплати яких чинне цивільне законодавство врегульовує по-різному.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою та без належної правової оцінки умови п.п.2.4,3.5 договору у їх взаємозв'язку з тими фактичними обставинами, що листом №640 від 04.08.2011 (т.2 а.с.175) відповідач направив позивачу технічний звіт з виконання робіт за етапом №2 (т.1 а.с.56) та для підписання акт приймання-передачі виконаних робіт від 04.08.2011 за етапом 2 на суму 225000 грн., які (роботи) було закінчено 05.08.2011р., тобто вже після укладення додаткової угоди №3 від 29.07.2011, якою змінено календарний план надання послуг, зокрема, стосовно етапу №2, який є завершальним, відповідають послуги по затвердженню проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування та отриманню державних актів.

Так, згідно з п.п.2.4,3.5 договору оплата послуг здійснюється поетапно протягом 30 календарних днів з дати підписання акту прийому-передачі наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, а прийом-передача наданих послуг за кожним із етапів здійснюється на підставі акту прийому-передачі наданих послуг.

Колегія зазначає, що апеляційний суд не спростував обґрунтовані твердження апелянта (скаржника) про те, що за змістом п.3.5 договору він повинен оплатити контрагенту надані послуги за етапом №1 в цілому, а не за частину етапу у вигляді окремих робіт, як про це вказав суд першої інстанції. Більше того, п.3.5 договору узгоджується з нормою п.1 ст.889 ЦК України, на яку послався апеляційний суд та згідно якої замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Таким чином, з огляду на факт завершення відповідачем спірного обсягу робіт після укладення додаткової угоди №3 від 29.07.2011, якою попередні три етапи робіт об'єднано в етап №1, не виключається наявність достатніх підстав вважати, що в розумінні п.п.2.4,3.5 договору не настали підстави для оплати послуг на спірну суму (225000 грн.) за актом приймання-передачі від 04.08.2011 з тих мотивів, що ці послуги надані не за етапом №1 після завершення комплексу відповідних робіт, а лише за частиною етапу №1.

Водночас, в порушення вимог ст.ст.32,43,84,101 ГПК України суди в обґрунтування доведеності надання виконавцем послуг на суму 225000 грн. послалися на не підписані замовником акт приймання-передачі виконаних робіт від 04.08.2011 та акт приймання-передачі виконаних робіт №2, що були надіслані відповідачем листами від 04.08.2011 та від 19.04.2012 (а.с.175-176 том 2), хоча вказані акти чи їх належним чином засвідчені копії в матеріалах справи взагалі відсутні.

Апеляційним судом при вирішенні спору також помилково залишено поза увагою приписи ч.2 ст.903 ЦК України, відповідно до яких у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зокрема, зважаючи на встановлені обставини неможливості продовження виконання робіт за договором з вини замовника, а саме з причин несплати ним рахунків за отримання у райвідділах Держкомзему у Дніпропетровській області довідок про правовий статус земельних ділянок, суди помилково не з'ясували, чи настають в такому випадку правові наслідки, передбачені ч.2 ст.903 ЦК України.

Колегія погоджується з твердженням скаржника про те, що викладений у рішенні висновок суду першої інстанції про ненастання строку оплати по етапу №1 (в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011), що обумовлений незавершеністю робіт за цим етапом та відсутністю підписання сторонами акта виконаних робіт за ним, свідчить про невідповідність фактичним обставинам справи висновку суду щодо задоволення зустрічного позову в частині стягнення 225000 грн. основного боргу за роботи, які є невід'ємною складовою частиною зазначеного етапу.

При цьому, взаємовиключний характер мають висновки судів про наявність підстав для стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз" 225000 грн. основного боргу за договором та одночасну відмову в стягненні суми 3% річних, нарахованих на цю ж суму боргу, яка (відмова) мотивована ненастанням строку оплати послуг.

Вищевикладеним спростовується передчасний висновок місцевого та апеляційного господарських судів щодо обґрунтованості та доведеності вимог зустрічного позову про стягнення 225000 грн. основного боргу.

Отже, наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції достеменно встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо правової природи договору договором №171/08/10-100806180 від 20.08.2010, дійсних прав та обов'язків сторін за ним, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для скасування оскаржуваної постанови та рішення і передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що вищезгадані порушення норм процесуального права (ст.ст.43,84,101,105 ГПК України), які унеможливили достеменне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія вбачає достатні правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги шляхом скасування попередніх судових рішень в частині задоволення зустрічного позову та передачі справи на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 у справі №904/3122/14 скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення 225000 грн. основного боргу з передачею справи на новий розгляд в цій частині зустрічного позову до господарського суду Дніпропетровської області.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун