КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2015 р. Справа№ 910/24833/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Амонс О.А. - представник за дов. №36/07 від 05.01.2015 р.;

від відповідача: Купріенко С.О. - представник за дов. №221214-07/с від 22.12.2014р.;

розглянувши апеляційну скаргу Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси

на рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2015 року

у справі № 910/24833/14 (суддя: Стасюк С.В.)

за позовом Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування"

про стягнення 21 860,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" (далі - відповідач) про стягнення 21 860,58 грн, в тому числі 14850,00 грн. страхового відшкодування, 3 341,25 грн пені, 274,62 грн 3 % річних, 3 394,71 грн збитків від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.02.2014 року в приміщенні Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Світлий, 8 відбулося залиття гарячою водою службових кабінетів, у зв'язку з проривом на нижній футорці подачі теплопостачання, внаслідок чого пошкоджено приміщення трьох кабінетів. Згідно Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 297/13-И/О від 12.11.2013 року майнові інтереси позивача пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням майном в якому сталося залиття застраховані у відповідача. У зв'язку з настанням страхового випадку, відповідач зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування на користь позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року у справі №910/24833/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2015 року у справі №910/24833/14 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначив, що даний страховий випадок відноситься до страхового випадку, який підлягає відшкодуванню.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 20.02.2015 року апеляційну скаргу Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси було прийнято до провадження.

02.04.2015 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи було продовжено на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.11.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" (страховик) та Управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеси (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 297/13-И/О (далі - Договір страхування), предметом якого відповідно до умов договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать Закону і пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням майном, яке передається орендодавцем в оренду страхувальнику за договором оренди № 5/61 від 26.12.2002 року.

Згідно п. 1.3. Договору страхування, перелік майна, яке є застрахованим на умовах договору, наведено у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору страхування сторони погодили, що загальна страхова сума за Договором дорівнює 15000,00 грн.

Безумовна страхова франшиза за договором складає 1,00% від загальної страхової суми (пункт 2.2. Договору страхування).

02.02.2014 року в приміщенні Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Світлий, 8 відбулося залиття гарячою водою службових кабінетів, у зв'язку з проривом на нижній футорці подачі теплопостачання, внаслідок чого пошкоджено приміщення трьох кабінетів до стану не придатного для їх використання за призначенням та пошкоджені (знищені) документи, що стосуються поточної діяльності позивача.

Згідно п. 6.3.2. Договору страхування страхувальник має право на одержання страхового відшкодування при настанні страхового випадку в порядку встановленому договором страхування.

Відповідно до пункту 3.1.6. Договору страхування страховим випадком є вплив води або іншої рідини, що вилилася внаслідок аварії, непередбаченої поломки або виходу з строю опалювальної системи будинку або її частини, а також раптового і не викликаного необхідністю включення останніх.

03.02.2014 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку в якому зазначив, що вартість збитків становить більше ніж 15000,00 грн.

03.02.2014 року за участю представника позивача складено Акт огляду застрахованого об'єкту від 03.02.2014 року.

Згідно Акту від 05.02.2014 року Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", складеного комісією у складі: майстра з поточного ремонту дільниці № 8 Муляра К.С., майстра Козелла І.Н., слюсара-сантехніка Дзюби В.П. виходом на місце за адресою: пров. Світлий, 8 зафіксовано факт заливу приміщення Пенсійного фонду, а саме залито (стелю, стіни, підлогу) приміщення каб. № 4 площею приблизно 16,4 кв.м., каб. № 3 площею 32, 2 кв.м., каб. № 8 (постраждали дві стіни площею 8,1 кв.м., підвісна стеля та підлога площею 16,27 кв.м.), підвісна стеля на сходах при вході в управління площею 13.23.кв.м., стеля в коридорі площею 0,25 кв.м., теплоносій системи центрального опалення. Причиною заливу є аварійна ситуація, а саме прихід в незадовільний стан футорки нижньої підводки до приладу опалення.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 8154/08 від 30.09.2014 року з вимогою про виплату страхового відшкодування.

Листом-повідомленням №081014-00685/к/у від 08.10.2014 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Відповідно до ст.ст. 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У повідомленні про страхову подію від 03.02.2014 року позивач зазначає, що розмір збитків становить 15000,00 грн. Проте, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи не містять а позивачем не було надано в розумінні ст.ст. 33 34 Господарського процесуального кодексу України належних та допустимих доказів розміру збитків.

Документи подані через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки скаржником в розумінні ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідності до ст. 991 Цивільного кодексу України, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування можуть бути передбачені даною статтею випадки, а також інші випадки, встановлені законом або передбачені укладеним між сторонами договором страхування.

У даному випадку пунктом 2 абзацу 2, 3 пункту 3.1.6 Договору страхування передбачено, що не підлягають відшкодуванню збитки від з'єднаних з трубопроводами систем, апаратів і приладів, таких як крани, вентилі, баки, ванни, радіатори, опалювальні котли, бойлери і т. ін.; збитки , що сталися внаслідок природного зносу, корозії або ржавіння систем.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, причиною заливу є аварійна ситуація, а саме прихід в незадовільний стан футорки нижньої підводки до приладу опалення.

З оглядну на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника, що зазначений випадок відноситься до страхового випадку, який підлягає відшкодуванню.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що позивачем на виконання листа-повідомлення від 07.02.2014 року не було надано відповідачу необхідні документи визначені в п. 7.1 договору для отримання страхового відшкодування.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 14 850,00 грн. страхового відшкодування.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 341,25 грн пені, 274,62 грн 3 % річних, 3 394,71 грн. збитків від інфляції, оскільки дані позовні вимоги є похідними вимогами від вимоги про виплату страхового відшкодування у задоволенні якої судом відмовлено.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року у справі №910/24833/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року у справі №910/24833/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/24833/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун