КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа№ 910/5681/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Протасов С.В. - представник за дов. б/н від 22.01.2015 року;

від відповідача: Рачок Н.М. - представник за дов. №02-36/400 від 05.02.2015 року;

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк "

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.03.2015 року

у справі № 910/5681/15-г (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс"

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк "

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна

про визнання виконавчого напису №73 таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк " (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна (далі - третя особа) про визнання виконавчого напису №73 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/5681/15-г та призначено її розгляд на 01.04.2015 року.

12.03.2015 року через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною від 28.01.2015 року, зареєстрованого в реєстрі № 73 та який знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною від 28.01.2015 року, зареєстрованого в реєстрі № 73 та який знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, щодо якого відкрито виконавче провадження на підставі постанови № 46373417 від 04.02.2015 року. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 19.03.2015 року та є виконавчим документом у розумінні ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", яка підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 19.03.2016 року. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс". Боржником за даною ухвалою є: Державна виконавча служба України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк "звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року у справі №910/5681/15-г , відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/5681/15-г та зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №73, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 28.01.2015 року, що знаходиться на виконання у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (ВП №46373417).

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, скаржник вказав, що доводи заяви позивача про забезпечення позову фактично зводяться до позовних вимог, щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 06.04.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк "було прийнято до провадження.

Представник третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 21.04.2015р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується поштовим повідомленням №12928649.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, третя особа не скористалася належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 21.04.2015р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк "- задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" до суду першої інстанції разом з позовною заявою було подано заяву про вжиття на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову, про зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом спору між сторонами є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною за реєстровим номером №73 (вчинений на договір застави №06.301-72/242 від 15.10.2013 року) про звернення стягнення на рухоме майно, а саме: Подрібнювач рослинних залишків Rhio RC125, інвентарний номер 10036, 2013 року випуску, право власності на підставі Контракту №SPA46294 від 12.06.2013 p.; Подрібнювач рослинних залишків Rhio RC125, інвентарний номер 10039, 2013 року випуску, право власності на підставі Контракту №SPA46294 від 12.06.2013 р.; Подрібнювач рослинних залишків Rhio RC125, інвентарний номер 10140, 2013 року випуску, право власності на підставі Контракту №SPA46294 від 12.06.2013 p.; Подрібнювач рослинних залишків Rhio RC125, інвентарний номер 10138, 2013 року випуску, право власності на підставі Контракту №SPA46294 від 12.06.2013 p.; Подрібнювач рослинних залишків Rhio RC125, інвентарний номер 10139, 2013 року випуску, право власності напідставі Контракт №SPA46294 від 12.06.2013 p.; Подрібнювач рослинних залишків Rhio RC125, інвентарний номер 10141, 2013 року впуску, право власності на підставі Контракту №SPA46294 від 12.06.2013 p.; Жатки зернові 25 фунтові Cat Lexion F30 05YZ01014, 2001 року випуску, право власності на підставі Контракту №SPA46297 від 13.06.2013 p.; Жатки зернові 25 фунтові Cat Lexion F-30 05XZ01180, 2001 року випуску, право власності на підставі Контракту №SPA46297 від 13.06.2013р.; Жатки зернові 25 фунтові Cat Lexion F30 05XZ01226, 2001 року випуску, право власності на підставі Контракту №SPA46297 від 13.06.2013 p., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Агроекс» (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 6-А; Код ЄДРПОУ 30979893).

При цьому, позивач не заперечує наявність заборгованості за кредитним договором.

Так, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що в господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.

Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

Водночас, господарські суди не повинні перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій нотаріуса при його вчиненні та надавати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом ст.ст. 1, 2, 18 ГПК України, ст.ст. 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а відповідно до ст. 50 названого Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Як зазначено в абз. 3 п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржуваний спосіб захисту не спрямований на реальне виконання рішення та неспіввідносний з предметом позову.

Викладене є підставою для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.

За таких обставин судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, зокрема ст.66 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пунктів 2, 4 ст. 104 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року № 910/5681/15-г підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права, оскільки таке порушення призвело до поставлення необґрунтованої ухвали, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 99, 101, п.2 ч.1 ст. 103, 104, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк " задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року скасувати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 30979893) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк " (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 609,00 грн (шістсот дев'ять гривен 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 910/5681/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун