ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2006 р.
12 год. 55 хвил. Справа № АС-27/615-05
вх. № 14565/1-27
Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.
представників сторін :
позивача –– Тімоніної Л.В. - представника (за дорученням),
відповідача –– Плескач І.С. – старшого державного податкового інспектора (за дорученням), Ілляшенко Н.А. – головний державний податковий інспектор (за дорученням)
по справі за позовом ТОВ "Східно-Українська компанія "Мегалайн", м. Харків
до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова
про визнання недійсними повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача - №0002902310/0 від 19.08.2005р., №0002902310/1 від 19.09.2005р. та № 0002902310/2 від 28.11.2005р. в частині визначення податкових зобов’язань на загальну суму 12169,68 грн. (ПДВ – 8027,68 грн., штрафні санкції – 4142,00 грн.)
Відповідач – ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на матеріали перевірки. Представник відповідача вказує, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на документах податкового обліку позивача, зроблені на підставі ретельного документального аналізу податкової звітності позивача. Представник відповідача зазначає, що оскаржені рішення також цілком відповідають вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохає в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі міста Харкова було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 12.12.2003р. по 31.03.2005р.
За результатами вищезазначеної перевірки було складено Акт від 17.08.2005 р. № 969/32760461/23-162. На підставі висновків даного Акту відповідачем 19.08.2005 року було ухвалене податкове повідомлення-рішення №0002902310/0. Даним рішенням позивачу було донараховано ПДВ в сумі 8623 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 4312 грн. Після здійснення позивачем процедури адміністративного оскарження здійснених нарахувань, відповідачем були ухвалені податкові повідомлення-рішення №0002902310/1 від 19.09.2005р. та № 0002902310/2 від 28.11.2005р. Сума нарахувань змінена не була. Позивач оскаржує зазначені рішення в частині визначення податкових зобов’язань на загальну суму 12169,68 грн. (ПДВ – 8027,68 грн., штрафні санкції – 4142 грн.).
Під час перевірки відповідачем було виявлено наступні порушення податкового законодавства:
Так, підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надасться покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Позивач в порушення вищезазначеної норми Закону неправомірно включив до податкового кредиту ПДВ на суму 403,33грн. по податкових накладних №667 від 02.04.2004р. отриманої від АТ "АТП 16361" ПДВ в сумі 53,33грн. та №855 від 29.04.2004р. отриманої від АТ "АТП 16361" ПДВ в сумі 350,00грн, які є дублікатами, тоді як позивач є покупцем і повинен мати оригінал податкової накладної.
Дослідження копій зазначених накладних (наданих до справи як позивачем, так і відповідачем) свідчить про те, що на них е позначка „дублікат”. Ці копії зроблені з одного і того ж екземпляру податкової накладної, про що свідчить висновок судового експерту №3365 від 29.05.2006р. Позивач не надав суду доказів наявності в нього не дублікатів, а оригінальних екземплярів вищевказаних податкових накладних. Отже, висновки відповідача щодо наявності вищевказаних порушень є правомірними.
В акті перевірки також зазначено, що позивач, в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" включив до податкового кредиту ПДВ на суму 1957,68грн. по податкових накладних, отриманих :
від ТОВ "КП”Булат" №0499 від 31.03.2004р. ПДВ в сумі 467,00грн.; від СПДФО Кодак Л.К: №586 від 27.05.2004р ПДВ в сумі 37,94грн, №809 від 09.07.2004р ПДВ в сумі 39,81грн, №964 від 11.08.2004р ПДВ в сумі 8,65грн, №1066 від 01.09.2004р ПДВ в сумі 9,38грн, №1093 від 07.09.2004р ПДВ в сумі 59,03грн, №1153 від 21.09.2004р ПДВ в сумі 29,51грн та №593 від 27.09.2004р.; від ТОВ "Полігон" ПДВ в сумі II 44,27грн., №3991/хф від 29.11.2004р. від ТОВ фірма "Юнікон, ЛТД" ПДВ в сумі 162,09грн. які замість особистого підпису особи, що склала податкову накладну містять штамп (факсімілє), тоді як згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) зазначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та згідно п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ із змінами та доповненнями повинна містити особистий підпис посадової особи.
Слід зауважити, що Наказом ДПА України від З0 травня 1997 року №165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення ", зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. №233/2037, визначено вимоги щодо заповнення податкової накладної, відповідно до яких всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18). Крім того, в листі ДПА України №12277/7/10-1117/1929 від 22.06.05р., зазначено, що всі складені екземпляри податкової накладної повинні бути підписані власноручно уповноваженою платником податку особою без використання аналогів відтворення власного підпису (факсимільного підпису).
Позивач стверджує, що вищевказані накладні підписані не за допомогою факсиміле, а власноручно. В якості доказу свого ствердження він надав до матеріалів справи копії цих накладних. Між тим, відповідач також надав копії зазначених накладних, зроблені ним безпосередньо під час перевірки. Суд призначив по справі судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставив запитання, чи з одного і того ж оригінального екземпляру зроблені копії накладних які надав позивач, та копії, які надав відповідач. Судовий експерт у висновку № 3365 від 29.05.2005р. встановив, що тільки копії накладної №3991/хф від 29.11.2004р. зроблені з одного і того ж оригіналу, інші вище перелічені накладні виготовлені з різних оригіналів документів. Оскільки відповідач робив свої копії безпосередньо під час перевірки, і не мав можливості ані знайти, ані виготовити інший оригінал накладної, суд робить висновок про те, що копії, які надав відповідач, зроблені безпосередньо з тих накладних, які надав йому позивач під час перевірки. Між тим, вже після перевірки позивач мав фізичну можливість, як знайти, так і замовити у постачальника інший оригінал податкової накладної (який не містить виявлених відповідачем порушень). З урахуванням висновку експерта, подача позивачем до матеріалів справи копій накладних, що зроблені з іншого оригіналу, ніж копії, надані відповідачем, свідчить про те що позивач свідомо, намагаючись ввести суд в оману, надав до справи документи, які не відповідають дійсності. Суд вважає за необхідне, після вирішення справи по суті, повідомити про це прокуратуру Харківської області.
В акті перевірки також вказано, що в порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" позивачем включено до податкового кредиту ПДВ на суму 5666,67грн. по податковій накладній №5 від 12.11.2004р. від СПДФО Тімоніної Лілії Вікторівни, яка не містить підпису продавця та печатки. Між тим, згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Позивач не заперечує проти викладеного в акті перевірки факту, але стверджує, що ще до перевірки його контрагент надав йому належним чином оформлену накладну, і під час перевірки в його документах містилося 2 накладних № 5 від 12.11.2004р. Позивач стверджує, що перевіряючи не звернули уваги на належну накладну і описали в акті лише ту, що складена з порушеннями. Позивачем не надано ніяких доказів того факту, що належним чином оформлена податкова накладна „№ 5 від 12.11.2004р. була у нього в наявності на момент перевірки.
Слід також зауважити, що підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.
У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Між тим, позивач, в порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), протягом визначеного згідно Закону терміну не звернувся до ДПІ з відповідною заявою.
Таким чином, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2. п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті яких відбулося завищення податкового кредиту за 2004рік на суму 8028 грн. (в т.ч. по періодах : за березень 2004року - 467грн., за квітень 2004року - 403грн., за травень 2004року - 38грн.. за липень 2004року - 40грн., за серпень 2004року - 9грн., за вересень 2004року - 1242грн., за листопад 2004року - 5829грн.) - є правомірними.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного,
Керуючись статтями 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В позові відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 10.07.2006р. о 12-00 год.
Суддя Мамалуй О.О.