ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа № 908/5559/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Потапенко В.І. , суддя Тарасова І. В.,

при секретарі Логвін О.О.,

за участю представників:

позивача - Студеннікова Д.М. (дов.№23-12/14-1 від 23.12.2014р.),

відповідача - Кононенко О.А. (дов.№б/н від 01.12.2014р.),

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківіського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Карпатибудінвест" (вх.№1579З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2015 року по справі №908/5559/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг аваль", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест", м. Дружківка Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на преді спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування", м. Київ

про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2015 року по справі №908/5559/14 (суддя Хуторний В.М.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест" (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Радченко, буд.34; код ЄДР 36404613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп.5, офіс 101, код ЄДР 34480657) заборгованість в сумі 99971 (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 05 коп. та судовий збір в розмірі 1999 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 42 коп.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 року по справі №908/5559/14 скасувати, в задоволенні позову ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" до ТОВ "Карпатибудінвест" про стягнення боргу в сумі 99971,05 грн. відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що оскільки на правовідносини, які склалися між сторонами за договором лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю- продаж, тому наслідком розірвання договору є відсутність у позивача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Таким чином, на його думку, висновок суду першої інстанції про те, що підстави для припинення договору фінансового лізингу виникли вже після виникнення у відповідача обов'язку зі сплати лізингових платежів, а тому підлягають виконанню, є необґрунтованим, оскільки сам факт розірвання договору незалежно від дати вже свідчить про невиконання позивачем своїх обов'язків щодо надання у власність відповідачеві предмету лізингу, що, в свою чергу, позбавляє його права вимагати його оплати.

Отже, оскільки право власності на предмет лізингу від ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" до ТОВ "Карпатибудінвест" не перейшло, тому, на думку скаржника, підстави для стягнення з відповідача такої складової частини лізингового платежу як відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності позивача, відсутні.

Окрім того, в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України судом не надано належної правової оцінки стосовно того, що рахунки на сплату заборгованості належним чином не були пред*явлені до оплати відповідачу. Так, усі рахунки направлені за адресою: Донецька область, м.Єнакієве, вул. Мальована,28 невідомо з яких підстав, у той час як підприємство розташовано за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, пр. Леніна,132/17, і на цю адресу позивачем направлялись вимоги про сплату заборгованості. На підставі розділу 5 загальних умов фінансового лізингу сплата лізингових платежів здійснюється щомісячно на підставі пред*явлених лізингодавцем рахунків.

Не відповідають дійсності і твердження позивача, як вважає апелянт, щодо несплати жодного платежу згідно з визначеним договором лізингу графіком, оскільки фактично сума лізингових платежів частково сплачена відповідно до платіжного доручення №4229 від 23.12.2013 року. Судом в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України не витребувано у позивача детальний розрахунок суми заборгованості.

Окрім того, апелянт вважає, що судом при постановленні оскаржуваного судового рішення повинно бути враховано загальновідомі обставини - здійснення бойових дій на території місцезнаходження підприємства в даний час, тобто фактичне припинення господарської діяльності, при наявності яких виконання зобов'язань за договором неможливо за відсутності вини відповідача.

Позивач надав суду відзив (вх.№5132 від 01.04.2015р.) на апеляційну скаргу відповідача,в якому заперечує в повному обсязі проти апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу надав для долучення до матеріалів справи документи, які долучені до матеріалів справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надала суду відзив (вх.№4870 від 25.03.2015р.) на апеляційну скаргу, в якому вважає, що оскаржуване рішення є законним та таким, що винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просить суд залишити його в силі, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

21.04.2015 року відповідач надав до апеляційного суду клопотання (вх.№6537), в якому просить відкласти розгляд даної справи з метою надання можливості проведення звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши з цього приводу думку позивача, який заперечує проти його задоволення, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні.

Статею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять Акти звіряння взаємних розрахунків, яким суд має надати правову оцінку. Судова колегія зазначає, що у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

21.04.2015р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням (вх.36536), в якому просить суд на підставі ст.22, 35, 79 ГПК України зупинити провадження по справі №908/5559/14 за апеляційною скаргою ТОВ «Карпатибудінвест» на рішення господарського суду Запорізької області до вирішення пов'язаної з нею справи №910/5464/15-г за позовом ТОВ «Карпатибудінвест» до ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про визнання недійсним договору лізингу, що перебуває на розгляді господарського суду м.Києва.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі.

Таких обставин заявник суду не навів. Подані заявником докази, а саме: копію ухвали про порушення провадження у справі №910/5464/15-г не є належним та допустимим доказом в підтвердження завленого клопотання пр зупинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

03.06.2011 р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ТОВ "Карпатибудінвест" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу фінансового лізингу №LC5297-05/11, за умовами якого лізингодавець зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в Специфікації (Додаток №2 до цього Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору лізингу).

Відповідно до п.1.7 Договору лізингу, строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 60 місяців. Починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього договору та додатків до нього.

Вартість предмета лізингу на момент підписання цього договору становить 137569,41 грн., в т. ч. 20% ПДВ (п. 2.1 Договору лізингу).

Пунктом 4.1 Договору лізингу визначено, що лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування та поточні лізингові платежі.

Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмету лізингу до повної виплати лізингоодержувачем заборгованості лізингодавцю, визначеної за правилами цього Договору за ставкою LIBOR плюс 7% всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу(Розділ 1 "Визначення" Загальних умов Додатку №4 до цього Договору), крім того ПДВ (п. 4.2 Договору лізингу),

За умовами п. 4.3 Договору лізингу сторони погодили, що лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісячно сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця. До настання першого платежу періоду лізингу, визначеного за правилами п. 5.4 Загальних умов (Додаток 4 до цього Договору), лізингоодержувач сплачує тільки відсотки за фінансування, розраховані від заборгованості лізингоодержувача згідно п. 3.1 цього Договору у гривні та за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору. …..

Розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту (п. 4.4 Договору лізингу).

Оплата всіх платежів за цим Договором здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця (п. 4.6 Договору лізингу.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором (п. 8.1 Договору лізингу).

Відповідно до п.5.1 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору лізингу) лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингові платежі. Датою лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця.

Лізингоодержувач сплачує авансовий лізинговий платіж на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладання Договору. Рахунок на оплату авансового лізингового платежу надається лізингодавцем при укладанні Договору. Лізингоодержувач щомісячно на підставі рахунку лізингодавця до 8 числа поточного місяця сплачує відсотки за фінансування, нараховані за попередній місяць згідно п. 4.2 цього Договору (п. 5.2 Загальних умов).

Згідно з п. 5.3 Загальних умов, лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 - го числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 Загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу лізингоодержувача або за до допомогою факсимільного зв'язку. У разі не отримання рахунку до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 10 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно (п. 5.4 Загальних умов).

Згідно з п.5.5 Загальних умов, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу.

За приписами п. 8.1.4 Загальних умов, лізингоодержувач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до Специфікації (Додаток №2 до Договору лізингу, а. 18 с.), предметом лізингу є - напівпричіп Yuksel ST - DTЗАР 3501, серійний номер Р908798001112131в кількості 1 одиниця за ціною 137560,41 грн.

Предмет фінансового лізингу відповідачем прийнято згідно з Актом приймання - передачі від 03.06.2011 р.

01.10.2011 р. між сторонами укладено Угоду про внесення змін до Договору оренди (фінансового лізингу, за якою сторони дійшли згоди щодо внесення змін до Додатку №2 "Графік розрахунку заборгованості до Договору та викладено в новій редакції.

Позивач вказує на те, що визначені суми в рахунках - фактурах (а.с.28 - а.с.48, том 1) відповідачем не сплачено.

Вимоги №№2002-11/13 від 21.11.2013 р., №2003-11/13 від 21.11.2013 р., №750-06/14 від 12.06.2014 р. та №751-06 /14 від 12.06.2014 р. про сплату заборгованості відповідачем залишились без відповіді.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача прострочену заборгованість за черговим лізинговим платежем за Договором фінансового лізингу №LC5297-05/11 від 03.06.2011 р. в загальній сумі 99971,05 грн.

Згідно зі ст.292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п. 1, п. 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору № LC5297-05/11 від 03.06.2011р. позивач за актом прийому-передачі від 03.06.2011 р. передав відповідачу предмет лізингу, обумовлений у специфікації, внаслідок чого у відповідача виникли зобов'язання сплачувати лізингові платежі за графіком.

Однак відповідач договірні зобов'язання належним чином не виконав, лізингові платежі у встановлений договором строк та в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 99971,05 грн. за наступними рахунками:

-№ LC5297-05/11/21-027 від 01.02.2013р. на суму 3097,31 грн.;

- № LC5297-05/11/22-029 від 01.03.2013р. на суму 3085,16 грн.;

- № LC5297-05/11/23-031 від 01.04.2013р. на суму 3067,57 грн.;

- № LC5297-05/11/24-033 від 07.05.2013р. на суму 3046,02 грн.;

- № LC5297-05/11/25-035 від 01.06.2013р. на суму 3041,61 грн.;

- № LC5297-05/11/26-037 від 01.07.2013р. на суму 5848,07 грн.;

- № LC5297-05/11/27-039 від 01.08.2013р. на суму 5794,52 грн.;

- № LC5297-05/11/28-041 від 02.09.2013р. на суму 5769,24 грн.;

-№ LC5297-05/11/29-043 від 01.10.2013р. на суму 5782,74 грн.;

- № LC5297-05/11/30-045 від 01.11.2013р. на суму 5747,81 грн.;

- № LC5297-05/11/31-047 від 02.12.2013р. на суму 5751,60 грн.;

- № LC5297-05/11/32-050 від 02.01.2014р. на суму 2889,43 грн.;

- № LC5297-05/11/33-052 від 03.02.2014р. на суму 2995,27 грн.;

- № LC5297-05/11/34-054 від 03.03.2014р. на суму 3503,86 грн.;

- № LC5297-05/11/35-056 від 01.04.2014р. на суму 3951,71 грн.;

- № LC5297-05/11/36-058 від 05.05.2014р. на суму 4035,66 грн.;

- № LC5297-05/11/37-060 від 02.06.2014р. на суму 4056,98 грн.;

- № LC5297-05/11/38-062 від 01.07.2014р. на суму 8198,57 грн.;

- № LC5297-05/11/39-064 від 01.08.2014р. на суму 8516,21 грн.;

- № LC5297-05/11/ev-065 від 07.08.2014р. на суму 2268,00 грн.;

-№ LC5297-05/11/40-067 від 01.09.2014р. на суму 9523,71 грн..

Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись вимоги про сплату простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу № LC5297-05/11 від 03.06.2011р. (за вих. № 2002-11/2013 від 21.11.2013р.; вих. № 2003-11/13 від 21.11.2013 р. та 750-06/14 від 12.06.2014р.). Однак вказані вимоги залишені ТОВ "Карпатибудінвест" без відповіді, заборгованість не сплачена.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача суми 99971,05 грн. основного боргу за договором фінансового лізингу №LC5297-05/11 від 03.06.2011р.

Статтею 13 ЗУ "Про фінансовий лізинг" передбачено, що з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором. Предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Розділом 7 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору № LC5297-05/11 від 03.06.2011р.) сторони визначили умови страхування предмету лізингу. Так, пунктами 7.1, 7.2, 7.3, відповідний обов'язок покладений на відповідача, а саме: лізингоодержувач протягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхування предмета лізингу в страховій компанії на випадок його знищення (загибелі), розкрадання (викрадення), пошкодження (псування).

Пунктом 7.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору № LC5297-05/11 від 03.06.2011р.) на лізингоодержувача покладений обов'язок вчасно продовжувати страхування предмету лізингу та страхування цивільної відповідальності до повного виконання зобов'язань за договором. Лізингоодержувач зобов'язаний за 10 днів до закінчення дії страхового договору щодо страхування предмету лізингу, продовжити його дію, сплатити страховий платіж (платежі) через страхового агента страховика, яким виступає лізингодавець.

Якщо за п'ять днів до закінчення дії страхового договору або граничного строку сплати страхових платежів (платежу) лізингоодержувач не здійснить сплату страхових платежів (платежу), то має право самостійно застрахувати такий предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю такі витрати зі страхування предмета лізингу, крім того ПДВ у розмірах, визначених чинним законодавством України.

Як встановлено судом першої інстанції, 07.07.2014р. між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" (страховик) та ТОВ "Карпатибудінвест" (страхувальник) було укладено генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту № 13/14/СПТ/Ц1, яким були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, що зазначені у страхових свідоцтвах № 1-30 до генерального договору (в тому числі і предмет договору лізингу), від ризиків "Викрадення", "Збитки внаслідок ДТП", "Збитки внаслідок інших подій". Вигодонабувачем за даним договором зазначений ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль".

Транспортні засоби, що є предметом договору страхування №13/14/СПТ/Ц1 від 07.07.2014р., відповідачем для повторного огляду страховику надані не були.

Відповідно до п. 7.7. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору № LC5297-05/11 від 03.06.2011р.) у випадку знищення, викрадення або втрати предмету лізингу, а також у випадку, якщо предмет лізингу пошкоджений і не може бути відновлений, незалежно від того був такий випадок визнаний страховим чи ні, лізингоодержувач зобов'язаний протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту настання такої події сплатити лізингодавцю визначені в п. 10.4. цих Загальних умов платежі.

Пунктом 10.4. Загальних умов фінансового лізингу визначено, що у разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п.п. 10.2.2. цих Загальних умов обставин лізингоодержувач зобов'язаний сплатити визначені в п. 10.3.2. цих Загальних умов платежі, а також суму понесених лізингодавцем витрат внаслідок настання такого випадку (події).

Згідно з п.10.3.2 Загальних умов, лізингоодержувач у разі дострокового припинення договору зобов'язаний сплатити лізингодавцю наведені нижче платежі, які зараховуються в загальному порядку згідно п. 5.8. Загальних умов: комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від заборгованості лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч.5 п.п.10.3.2. цих загальних умов; нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня); суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем; заборгованість по поточним лізинговим платежам та нарахованих штрафних санкцій; заборгованість лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу, визначена за правилами п. 5.9. цих Загальних умов для лізингового періоду, який слідує за періодом вилучення (повернення) предмета лізингу або в якому має місце дострокове припинення договору.

Відповідно до п.5.9. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору №LC5294-05/11 від 03.06.2011р.) заборгованість лізингоодержувача визначена за правилами п. 3.1. цього договору розраховується станом на день розрахунку відповідного поточного лізингового платежу за певний період та зазначається у графіку у грошовому еквіваленті іноземної валюти. Розрахована таким чином сума є базою при здійсненні розрахунків між лізингоодержувачем та лізингодавцем у випадку розірвання цього договору або вилучення предмета лізингу.

Посилання апелянта (відповідача) на припинення в нього грошового зобов'язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за договором фінансового лізингу №LC5297-05/11 від 03.06.2011р. внаслідок незаконного заволодіння технікою, яка була предметом лізингу, є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на обставини, що внесення платежів є авансовим і виникає в початок періоду лізингових платежів, а п. 10.3.2. передбачає оплату лізингових платежів і за період, який слідує за періодом дострокового припинення дії договору, то відповідач зобов'язаний сплатити рахунок, в тому числі, і за вересень 2014р.

Таким чином, заборгованість відповідача в сумі 99971,05 грн. за договором фінансового лізингу № LC5297-05/11 від 03.06.2011р. є не сплаченою, тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарськимй суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого господарського суду про обгрунтованість вимог позивача відповідає матеріалам справи та приписам чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до вищенаведених статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростували висновки місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 91,99, ст.101, ч.1 статті 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2015 року по справі №908/5559/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 27.04.2015 року.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Тарасова І. В.