Справа 688/5197/14-ц

№ 2/688/29/15

Рішення

Іменем України

21 квітня 2015 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого – судді Головко Н.П.,

за участю: секретаря судового засідання Обезюк І.І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради, відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі Хмельницької області, реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування рішень міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним рішення державного реєстратора, визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера, їх скасування та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 міської ради, відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі Хмельницької області про визнання недійсними та скасування рішень ОСОБА_2 міської ради, визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера ,

встановив:

06 листопада 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради, відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі Хмельницької області, реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування рішень міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, рішення державного реєстратора, визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера та їх скасування. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є власником земельної ділянки площею 0,1 га по провулку Ходякова,33 у м. Полонне на підставі Державного акта про право власності на землю від 30 вересня 2008 року, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 68:236:101:00:01:003:0606. 22 жовтня 2014 року він дізнався, що реєстраційна служба ОСОБА_2 районного управління юстиції видала ОСОБА_5К свідоцтво про право власності на цю ж земельну ділянку з іншим цільовим призначенням – ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 68:236:101: 00:01:003:0770. Отриманню ОСОБА_5К свідоцтва про право власності на земельну ділянку передувало прийняття ОСОБА_2 міською радою незаконних рішень та безпідставне присвоєння відділом Держземагенства у ОСОБА_2 районі нового кадастрового номера. Зокрема, рішенням ОСОБА_2 міської ради №8 від 26 лютого 2010 року ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка розташована в м.Полонне по пров. Ходякова, площею 0,1 га для ведення особистого селянського господарства. 15 жовтня 2010 року рішенням ОСОБА_2 міської ради №6 вказану земельну ділянку передано ОСОБА_5 у власність. 26 вересня 2014 року рішенням ОСОБА_2 міської ради №20 внесені зміни у п.2 рішення №6 від 15 жовтня 2010 року, яким додано «затвердити технічну документацію» та «кадастровий номер земельної ділянки 68:236:101: 00:01:003:0770». Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №198713 від 30 вересня 2008 року на його ім’я - ОСОБА_4 є чинним та був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів і з цього часу він є власником спірної земельної ділянки. Отже, ОСОБА_2 міська рада не мала повноважень приймати рішення про надання ОСОБА_5 дозволу на виготовлення технічної документації, затверджувати її та передавати у власність земельну ділянку, яка є його приватною власністю, відділ Держземагенства у ОСОБА_2 районі не мав права на присвоєння нового кадастрового номера, реєстраційна служба неправомірно видала свідоцтво про право власності, оскільки земельна ділянка, яку передбачалось зареєструвати не була вільною. Про рішення ОСОБА_2 міської ради дізнався у липні 2014 року, а про присвоєння нового кадастрового номера – 28 жовтня 2014 року.

Просив визнати недійсними та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради №8 від 26 лютого 2010 року в частині надання ОСОБА_5 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в м. Полонне по пров. Ходякова, площею 0,1 га; №6 від 15 жовтня 2010 року в частині передачі ОСОБА_5 даної земельної ділянки у власність; №20 від 26 вересня 2014 року про внесення змін у п. 2 рішення №6 від 15 жовтня 2010 року; свідоцтво про право власності на нерухоме майно №27843600 від 08 жовтня 2014 року. Визнати незаконним здійснення державним реєстратором відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі державної реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_5, присвоєння земельній ділянці кадастрового номера 68:236:101:00:01:003:0770 та скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_5 земельної ділянки, а також присвоєний 27 січня 2014 року кадастровий номер.

ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 міської ради, відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі Хмельницької області про визнання недійсними та скасування рішень ОСОБА_2 міської ради, визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання незаконним здійснення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що з 1990 року на підставі дозволу адміністрації ОСОБА_2 спортивного комплексу «Колос» вона постійно, майже 20 років, користувалася земельною ділянкою під городництво. У 2007 році земельну ділянку передали у комунальну власність ОСОБА_2 міської ради. Вона зверталася до міської ради про визнання права власності за набувальною давністю. Однак, рішенням ОСОБА_2 міської ради №8 від 06 грудня 2007 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по пров. Ходякова, 33 ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку з подальшою передачею у приватну власність. На підставі цього рішення, топографо-геодизична фірма «Терра» виготовила технічну документацію на ім’я ОСОБА_4 та Державний акт про право власності на земельну ділянку. Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 28 липня 2008 року №11 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку як такому, що мав її на праві постійного користування, хоча він жодного дня цією земельною ділянкою не користувався і не користується. Відповідний документ про право постійного користування у ОСОБА_4 відсутній, а тому рішення ОСОБА_2 міської ради прийняті з порушенням земельного законодавства України та підлягають скасуванню. Для того, щоб виправити помилку міської ради та уникнути конфліктних ситуацій, 23 лютого 2010 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 міської ради із заявою про вилучення у нього належної йому земельної ділянки площею 0,1 га по пров. Ходякова, 33 в м. Полонне та зарахування її до земель міської ради. Вважає, що рішенням ОСОБА_2 міської ради від 26 лютого 2010 року №6 ОСОБА_4 припинено право власності (користування) на вказану земельну ділянку. 06 квітня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 0,10 га розташованої по пров. Ходякова, 25 для будівництва та обслуговування жилого будинку, з подальшою передачею у приватну власність. Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 12 квітня 2010 року №7 ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пров. Ходякова, 25 в м. Полонне для будівництва та обслуговування жилого будинку, з подальшою передачею у приватну власність. Вказуючи на те, що відповідно до п. г) ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають права на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності для будівництва та обслуговування будинку в містах не більше 0,10 га., вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 міській раді було відомо про припинення права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку по пров. Ходякова, 33, оскільки йому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для будівництва жилого будинку на іншу земельну ділянку, яка розташована поряд із вилученою. Після припинення права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, рішенням ОСОБА_2 міської ради від 26 лютого 2010 року №8 ОСОБА_5 видано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства – землі сільськогосподарського призначення, з метою передачі у власність. ОСОБА_2 районний відділ ХРФ ДП «Центр ДЗК» виготовив ОСОБА_5 технічну документацію із землеустрою, встановив та погодив зовнішні межі, визначив кадастровий номер земельної ділянки 68:236:101:00:01:003:0770, який був погоджений з начальником відділу Держкомзему у ОСОБА_2 районі. 15 жовтня 2010 року ОСОБА_2 міська рада прийняла рішення №6, яким земельну ділянку по пров. Ходякова,33 у м. Полонне передала у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства. В подальшому, рішенням міської ради №7 від 13 грудня 2010 року були скасовані рішення №6 від 15 жовтня 2010 року та рішення №8 від 26 лютого 2010 року в частині надання ОСОБА_5 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду рішення міської ради від 13 грудня 2010 року скасовано, зобов’язано ОСОБА_2 міську раду та відділ Держкомзему у ОСОБА_2 районі розглянути заяву ОСОБА_5 щодо видачі їй Державного акта на земельну ділянку площею 0,10 га по пров. Ходякова в м. Полонне. У 2012 році ОСОБА_5 звернулася до ОСОБА_2 районного відділу ДП «Центр ДЗК» та отримала конвертований обмінний файл, який разом з технічною документацією подала до відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі. Однак, Державний акт на право власності ОСОБА_5 тривалий час не видавався, з мотивів наявності не скасованого державного акта на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_4 27 січня 2014 року ОСОБА_5 отримала витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 68:236:101:00:01:003:0770, однак не змогла зареєструвати право власності, а тому рішенням ОСОБА_2 міської ради №20 від 26 вересня 2014 року внесено зміни до рішення №6 від 15 жовтня 2010 року, яким додано «затвердити технічну документацію» та «кадастровий номер земельної ділянки 68:236:101: 00:01:003:0770». 08 жовтня 2014 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку. Станом на 30 січня 2014 року в публічній кадастровій карті відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 68:236:101:00:01:003:0606 були відсутні. ОСОБА_5 стало відомо про те, що одній і тій самій земельній ділянці присвоєно два кадастрових номера з різними цільовими призначеннями, що порушує її права як власника земельної ділянки.

Просила визнати недійсними та скасувати п. 1.51 рішення №8 ОСОБА_2 міської ради від 06 грудня 2007 року в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_4; скасувати пп. 11 п. 1 рішення №11 ОСОБА_2 міської ради від 28 липня 2008 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,10 га по провулку Ходякова, 33 в м. Полонне, для будівництва та обслуговування жилого будинку. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №198713 від 30 вересня 2008 року на ОСОБА_4; визнати незаконним здійснення державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі державної реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_4 та присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номера 68:236:101:00:01:003:0606.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2014 року зустрічний позов об’єднаний з первісним позовом в одне провадження.

22 грудня 2014 року позивач ОСОБА_4 подав заяву у якій просив застосувати строки позовної давності та відмовити ОСОБА_5 у задоволенні зустрічного позову, 20 січня 2015 року подав заяву про збільшення позовних вимог, просив визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області від 08 жовтня 2014 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку, розташовану у м. Полонне, пров. Ходякова, площею 0,1 га за цільовим призначенням – ведення особистого селянського господарства.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 20 січня 2015 року подав заяву, у якій просив застосувати строки позовної давності та відмовити ОСОБА_4 у задоволенні первісного позову.

Після задоволення відводу та самовідводів суддів, позивач ОСОБА_4 02 березня 2015 року подав суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлений позов підтримав, зустрічний позов не визнав, просив врахувати надані ним письмові заперечення на зустрічний позов та додаткові обгрунтування первісного позову, по завершенні розгляду справи просив надіслати копію рішення суду (а.с.254).

Представник ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні первісний позов ОСОБА_4 визнала, зустрічний позов ОСОБА_5 не визнала. Суду пояснила, що земельна ділянка по пров. Ходякова у м. Полонне перебувала у комунальній власності міста, призначалась для передачі у власність або користування особам для будівництва житлового будинку, на підтвердження цільового призначення земельної ділянки ними надано копії рішень про виділення земельних ділянок по провулку Ходякова для інших осіб - саме для будівництва житлового будинку, хоча окремого рішення про створення житлового масиву по провулку Ходякова ними не приймалося. Вважає, що міська рада правомірно розпорядилась земельною ділянкою, надавши її у приватну власність ОСОБА_4 для будівництва житлового будинку. Визнала, що ОСОБА_4 звертався до міської ради із заявою про вилучення у нього земельної ділянки, однак жодних інших дій, спрямованих на таке вилучення з його боку не було. Заява ОСОБА_4 про вилучення земельної ділянки без подальшої нотаріально посвідченої угоди про передачу земельної ділянки не породжує юридичних наслідків у вигляді припинення права власності. Зустрічний позов не визнала, вважає, що надання ОСОБА_5 цієї земельної ділянки у власність є помилковим.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, суду пояснив, що ОСОБА_4 було надано земельну ділянку з порушенням вимог земельного законодавства, як особі, у якої земельна ділянка перебувала в постійному користуванні, без проекту відведення, лише на підставі технічної документації, і для будівництва житлового будинку, в той час, як згідно Генерального плану дана категорія земель позначена як рілля. Вважає, що право власності ОСОБА_4 було припинено рішенням ОСОБА_2 міської ради № 6 від 26 лютого 2010 року, а тому ОСОБА_5К правомірно набула права на вказану земельну ділянку. Крім того, просив застосувати строки позовної давності та відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.

Представник Відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі Хмельницької області ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився, 11 березня 2015 року надіслав листа № 9217-0.5-629/2-15 від 11.03.2015 року, у якому просив справу розглянути без участі представника Відділу. Зустрічний позов в частині визнання незаконним здійснення Державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі державної реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_7 та присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номера 6823610100:01:003:0606 не визнав, вказуючи на те що реєстрація даної земельної ділянки їх відділом не здійснювалась, оскільки такими повноваженням відділ був наділений з 01січня 2011 року з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Зазначив, що державні кадастрові реєстратори відділу почали здійснювати державну реєстрацію земельних ділянок в Національній Кадастровій Системі (НКС) з 01 січня 2013 року на підставі Закону України «Про державний земельний кадастр». Державний акт про право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_4, виданий 30 вересня 2008 року та був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010875900505. Дану реєстрацію здійснював ОСОБА_2 районний відділ Хмельницької регіональної філії ДП «ЦДЗК». (а.с. 26-27, 270)

Представник реєстраційної служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_8 у судове засідання не з’явився, звернувшись 10 березня 2015 року до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність. Подав письмові заперечення, у яких позов ОСОБА_4 до реєстраційної служби не визнав. Зазначив, що ОСОБА_5 звернулась із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, подавши обов’язковий пакет документів, зміст, яких відповідав вимогам законодавства, а тому після проведення відповідних перевірок, встановивши відсутність підстав для відмови в державній реєстрації, державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав. (а.с.266-268, 274-277).

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов та зустрічний позов підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Так, згідно з частиною другою статті 78 ЗК України 2001 року (із наступними змінами та доповненнями) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу  України  громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.116 Земельного кодексу  України надання у користування земельної ділянки, що знаходиться у власності чи користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 118 цього ж Кодексу визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, згідно якого громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідна міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.  

Таким чином, особливість набуття права на земельні ділянки полягає в наявності чітко визначеної в законодавстві процедури, за якою в суб'єктів виникають повноваження щодо володіння, користування й розпорядження земельною ділянкою.

Таке набуття права на земельні ділянки передбачає обов'язкове прийняття уповноваженим органом держави (органом влади чи органом місцевого самоврядування) відповідного рішення, яке є обов'язковою юридичною підставою для подальшого укладення договору на відчуження земельної ділянки та юридичного оформлення на неї відповідних прав.

Судом встановлено, що згідно кадастрових планів 68:236:101:00:01:003:0770 (а.с.94) та 68:236:101:00:01:003:0606 (а.с.5,309), і це не заперечують сторони, спір виник з приводу однієї земельної ділянки площею 0,10 га, що рахується за адресами: провулок Ходякова, 33 і провулок Ходякова в м. Полонне, яка знаходилася у комунальній власності територіальної громади м. Полонне.

З матеріалів справи слідує, що п.1.51 рішення 16 сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання від 06 грудня 2007 року № 8 «Про виготовлення технічної документації із землеустрою»  ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по провулку Ходякова, 33 в м. Полонне, орієнтовною площею 0,10 га з подальшою передачею у приватну власність (а.с.37).

Рішенням 22-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №11 від 28 липня 2008 року «Про затвердження технічної документації, передачу у приватну власність земельних ділянок та в користування» передано у приватну власність земельні ділянки, які знаходяться в постійному користуванні громадянами з наступною інвентаризацією та видачею Державних актів, в т.ч. згідно п.п.11. ОСОБА_4, проживаючому в ІНФОРМАЦІЯ_1 земельної ділянку, площею 0,10 га., розташовану по пров. Ходякова,33 в м. Полонне для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.38)

30 вересня 2008 року ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЖ №198713 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 68:236:101:00:01:003:0606, площею 0,10 га, розташовану по провулку Ходякова,33 в м.Полонному. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010875900505 (а.с.5).

23 лютого 2010 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 міського голови із заявою про вилучення належної йому земельної ділянки, що розташована по провулку Ходякова,33 в м.Полонне площею 0,10 та зарахування її до земель міської ради (а.с.39).

26 лютого 2010 року на пленарному засіданні 36 сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради прийнято рішення №6 «Про припинення права користування земельними ділянками», яким припинено право ОСОБА_4 на користування земельною ділянкою в м.Полонне по пров. Ходякова,33, розміром 0,1000 га (а.с.40).

Водночас, на тому ж засіданні пунктом 3 рішення 36 сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання від 26 лютого 2010 року №8 «Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та внесення змін до рішень сесій міської ради», згідно Додатку №2, ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по пров. Ходякова м.Полонне, орієнтовною площею 0,10 га із земель сільськогосподарського призначення за рахунок земель комунальної власності, з метою передачі у приватну власність (а.с.7).

Рішенням 43-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №6 від 15 жовтня 2010 року «Про надання у користування, оренду, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради» ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в м. Полонне по пров. Ходякова, площею 0,1 га. (а.с.8).

27 січня 2014 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за ОСОБА_5 та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 68:236:101:00:01:003:0770 (а.с.10,11).

08 жовтня 2014 року реєстраційною службою ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області видано ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №27843600 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в м. Полонне по пров. Ходякова, площею 0,1 га (а.с.6)

Тоді ж державним реєстратором реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області прийнято рішення №16343102 про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 68:236:101:00:01:003:0770, розташовану у м. Полонне, пров. Ходякова, площею 0,1 га за цільовим призначенням – ведення особистого селянського господарства (а.с.170).

Згідно з частиною 3 ст.78 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Підстави та порядок примусового припинення права власності на земельну ділянку з 1 січня 2002 року визначені в главі 22 ЗК України 2001 року. Ці норми передбачають підстави припинення прав (права власності та права користування) на земельні ділянки як у добровільному, так і примусовому порядку, з об'єктивних і суб'єктивних причин, а також за наявності та за відсутності вини власників і землекористувачів.

Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є добровільна відмова власника від права на земельну ділянку (п.а) ст.140 ЗК України).

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи право користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України 2001 року.  

Добровільна відмова від права власності сама по собі не є достатньою умовою його припинення. Для того, щоб право власності припинилося, власник повинен дотриматись визначеної законом процедури, передбаченої у ст.142 ЗК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.142 цього Кодексу, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку, яка підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Тобто, юридично значимою, відмова власника земельної ділянки від права власності, стає після її оформлення у заяві до відповідного органу.

Зустрічне волевиявлення сторін, одна з яких бажає відмовитись від права, а інша набути його, має бути закріплене у договорі, який відповідно до ч.1 ст.132 ЗК України має бути укладеним у письмовій формі, нотаріально посвідчений, зареєстрований, а відомості про припинення права мають бути також внесені у державний реєстр земель. Лише після цього право відповідного суб’єкта може вважатися припиненим.

Оскільки, станом на 26 лютого 2010 року правомірність процедури набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку по провулку Ходякова,33 в м.Полонному, ніким не оспорювалася, відсутність письмового, нотаріально посвідченого договору про перехід права власності на земельну ділянку від ОСОБА_4 до комунальної власності територіальної громади м. Полонне, не давало правових підстав ОСОБА_2 міській раді розпоряджатися спірною земельною ділянкою, яка належала фізичній особі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 міська рада Хмельницької області, приймаючи рішення 36-ї сесії У скликання №8 від 26 лютого 2010 року «Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та внесення змін до рішень сесій міської ради» в частині надання ОСОБА_5 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в м. Полонне по пров. Ходякова, площею 0,1 га. перевищила власні повноваження, оскільки розпорядилася земельною ділянкою, що не перебувала у комунальній власності, а належала на праві приватної власності фізичній особі, вказане рішення в цій частині підлягає скасуванню.

З цих же підстав підлягають скасуванню рішення 51-ї чергової сесії УІ скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №20 від 26 вересня 2014 року «Про надання у користування, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради» в частині внесення змін у п. 2 рішення 43-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради №6 від 15 жовтня 2010 року та рішення 43-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №6 від 15 жовтня 2010 року «Про надання у користування, оренду, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради» в частині передання ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в м. Полонне по пров. Ходякова, площею 0,1 га, які є похідними.

Враховуючи те, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №27843600 від 08 жовтня 2014 року, видане реєстраційною службою ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_5 на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування та те, що вимоги про визнання його недійсним є похідними, суд дійшов висновку про задоволення позову і у вказаній частині.

Згідно зі ст.2 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ для обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

В судовому засіданні не спростовано письмових пояснень представника реєстраційної служби, що на час прийняття рішення №16343102 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 жовтня 2014 року, заявником надано необхідний перелік документів, а тому підстав для відмови в державній реєстрації права власності у державного реєстратора не було.

А тому, підстав для задоволення вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення державного реєстратора не має, у зв’язку з чим в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на викладене, якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, дійсність якого оспорюється, способом захисту порушених прав відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК є визнання свідоцтва недійсним та скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача.

Відповідно до ст. 202 ЗК України Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Так, зі змісту Закону України «Про державний земельний кадастр» слідує, що Державний земельний кадастр базується на обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти. Об'єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка. Таким чином, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації. Земельні ділянки є сформованими тоді, коли вони набули ознак об'єкта цивільних прав — мають чітко визначену площу, межі та інформація про них внесена до ДЗК (ч.1 ст. 79-1 ЗК України).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі, зазначається у рішенні органу місцевого самоврядування про передачу цієї ділянки у власність. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За таких обставин, у зв’язку із скасуванням рішень міської ради, що стали підставою для виникнення права власності на земельну ділянку та видачі правовстановлюючого документу, скасуванням свідоцтва про право власності на земельну ділянку, підлягають скасуванню державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєний їй кадастровий номер.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання незаконним здійснення державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі державної реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_10 та присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номеру не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до законодавства державну реєстрацію земельної ділянки здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів Держземагентства, а послідовність проведення такої реєстрації визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру. Державний кадастровий реєстратор може прийняти рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки в разі: невідповідності поданих документів вимогам законодавства; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів не в повному обсязі.

У судовому засіданні не спростовані письмові пояснення представника відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі про те, що станом на час проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:01:003:0770 за ОСОБА_5 - 27 січня 2014 року, у Національній кадастровій системі не була зареєстрована земельна ділянка за ОСОБА_4 з кадастровим номером 6823610100:01:003:0606, що не давало підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки. За таких обставин дії державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_5 узгоджуються з вимогами законодавства щодо порядку реєстрації.

Згідно із ст. 19 ЗК України земельний фонд України відповідно до цільового призначення поділяється на дев'ять категорій, кожна з яких має свій правовий режим.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Враховуючи відсутність Генерального плану міста Полонне, відсутність рішень ради про віднесення земель до тієї чи іншої категорії, що слідує з пояснень представника ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3, показань начальника земельного відділу міської ради ОСОБА_9, допитаного як свідка, та підтверджується письмовою інформацією ОСОБА_2 міського голови №103 від 30 січня 2015 року та рішенням ОСОБА_2 міської ради №15 від 233 квітня 2013 року та № 20 від 11 грудня 2014 року, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - м. Полонне, а тому відповідно до ст.38 ЗК України належить до земель житлової та громадської забудови (а.с.176-178).

За таких обставин рішення ради про надання ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва жилого будинку господарських будівель і споруд по провулку Ходякова, 33 в м. Полонне із земель  житлової та громадської забудови, прийняте з дотриманням вимог ЗК України щодо цільового призначення земельної ділянки.

Разом з тим, згідно з пп. «б», «в», ч. 1 ст. 20 Закону України № 858-IV «Про землеустрій» від 28 травня 2003 року (у редакції, яка була чинною  на момент виникнення спірних правовідносин) землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Стаття 50 цього Закону передбачала обов'язкове складання проекту землеустрою (у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 (далі - Порядок), (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2013 року № 154).

Цим Порядком на час виникнення спірних правовідносин передбачалося, що проект відведення земельної ділянки не розробляється лише у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається в користування або безоплатно передається у власність чи набувається у власність на підставі цивільно-правових угод без зміни її цільового призначення (абзац другий пункту 2 Порядку).

В усіх інших випадках розроблення проекту землеустрою є обов’язковим

Таким чином, у разі передачі в приватну власність земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі, або цільове призначення якої змінюється, обов'язковим є розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд не приймає до уваги твердження представника ОСОБА_2 міської ради про те, що з усних пояснень працівників земельного відділу міської ради, станом на час прийняття оспорюваного рішення про надання ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації, була виготовлена схема земельних ділянок по провулку Ходякова (а.с.191) і міською радою замовлялася відповідна документація, однак у встановленому порядку схема не затверджена через відсутність коштів, з огляду на таке.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка (ст.50 Закону України «Про землеустрій»).

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, в судовому засіданні встановлено, що Генеральний план м. Полонне був розроблений у 1991 році, з того часу не змінювався, не актуальний на час розгляду справи у суді та час виникнення спірних відносин, не відображає всіх наявних вулиць та забудов, в т.ч. житлового масиву по провулку Ходякова, і був затверджений ОСОБА_2 міською радою лише 23 квітня 2013 року (а.с.176-178)

Технічна документація із землеустрою по провулку Ходякова чи проект розподілу територій, які могли б бути основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не розроблялися, а пояснення працівників земельного відділу, без відповідної технічної документації, не можуть бути доказом визначення меж земельних ділянок по провулку Ходякова в м.Полонне в натурі.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_4 реалізував своє право на отримання земельної ділянки у власність на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої ТГФ «Терра», а не на підставі розроблення проекту землеустрою (а.с.296-311).

Отож, надаючи ОСОБА_4 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, міська рада порушила вимоги Закону України «Про землеустрій» щодо обов’язкового складання проекту землеустрою, оскільки межі земельної ділянки не були визначені на місцевості.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14 травня 2014 року № 6-35 цс 14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України. Так, з правового висновку Верховного Суду України у справі про визнання незаконним рішення селищної ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, слідує, що у випадку передачі громадянам у приватну власність земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі або цільове призначення якої змінюється, обов’язковим є розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

За таких обставин спірне рішення ОСОБА_2 міської ради є недійсним та підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що рішення 22-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №11 від 28 липня 2008 року «Про затвердження технічної документації, передачу у приватну власність земельних ділянок та в користування», яким затверджено технічну документацію та передано ОСОБА_4 у власність спірну земельну ділянку, прийнято на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, та те, що вимоги про визнання його недійсним і скасування є похідними, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України 2001 року захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами,  що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 ЗК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування державного акта серії ЯЖ №198713 від 30 вересня 2008 року на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 68:236:101:00:01:003:0606, площею 0,10 га, розташовану по провулку Ходякова,33 в м.Полонному, виданого на ім’я ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання незаконним здійснення державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі Хмельницької області державної реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_4 та присвоєння земельній ділянці кадастрового номера 6823610100:01:0606 задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Станом на час набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, державний реєстр земель здійснювався відповідно до ст.ст.202-204 ЗК України та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель затвердженого Наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року №174, з наступними змінами, що втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 408 від 07липня 2012 року. Державний реєстр земель складався з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги. Реєстраторами державного реєстру земель були структурні підрозділи Центру ДЗК. Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку здійснювалася шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. З прийняттям Закону України «Про державний земельний кадастр»від 07 липня 2011 року ведення Державного земельного кадастру покладено на Держземагентство та його територіальні органи.

В судовому засіданні встановлено, що державний акт про право власності на земельну ділянку, виданий на ім’я ОСОБА_4 30 вересня 2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, в порядку визначеному законодавством, а тому підстави для визнання незаконним здійснення такої державної реєстрації – відсутні.

Поняття кадастрового номеру було введено до законодавства в 2009 році Відповідно до Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1021, кадастровий номер - це індивідуальний цифровий код (номер), що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці при здійсненні її державної реєстрації, відповідно до Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 749.

Відповідно до пункту десятого Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Позивачем ОСОБА_5 та її представником не надано доказів, що присвоєння кадастрового номеру 68236:101:00:01:003:0606 спірній земельній ділянці відбулося з порушенням вимог законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин, а тому підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці не має.

Оскільки державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера, то визнання недійсним і скасування правовстановлюючого документу – державного акта, що посвідчує право власності на земельну ділянку, передбачає необхідність скасування державної реєстрації земельної ділянки та кадастрового номера.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

З огляду на те, що позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_5 не заявлялися вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки за ОСОБА_4 та скасування кадастрового номеру 68236:101:00:01:003:0606 присвоєного спірній земельній ділянці, суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог та вирішити спір у цій частині.

Перевіряючи доводи позивача за первісним позовом ОСОБА_4 та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 в частині застосування норм статей 257,261,267 ЦК України щодо позовної давності, суд виходить з такого.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальний строк для судового захисту прав особи у три роки.

Так, за змістом частини першої статті 261 ЦК України, для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Як встановлено у суді, ОСОБА_4 стало відомо про порушення його прав як власника земельної ділянки у 2014 році, після отримання ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на земельну ділянку, на яку позивач має Державний акт про право власності на земельну ділянку.

В свою чергу, ОСОБА_5 стало відомо про порушення її прав як власника земельної ділянки у серпні 2012 році, після отримання ОСОБА_5 відповіді із відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі про наявність не скасованого державного акта про право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, що стало підставою для її звернення до суду за захистом порушеного права в порядку адміністративного судочинства 30 серпня 2013 року.

За таких обставин, ОСОБА_5 не пропустила строку звернення до суду з даним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_4 заявлено 6 позовних вимог немайнового характеру. Судом задоволено 5 позовних вимог.

За таких обставин з відповідачів ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області, відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі, реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 203 грн. (243,60:6х5) по 50,75 грн. з кожного.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_5 заявлено 4 позовних вимог немайнового характеру. Судом задоволено 3 позовних вимоги.

За таких обставин з відповідачів ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 182,70 (243,60:4х3) по 91,35 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 11, 57,59, 208,209, 212-215,360-7 ЦПК України, ст.ст. 19,38,39, 78, 79-1, 116,118, 132,140,142,152,155,202 Земельного кодексу України, ст.ст.16,257,261 ЦК України,Законами України «Про державний земельний кадастр», «Про землеустрій», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

вирішив:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради, відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі Хмельницької області, реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування рішень міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, рішення державного реєстратора, визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера та їх скасування – задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення 36-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №8 від 26 лютого 2010 року «Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та внесення змін до рішень сесій міської ради» в частині надання ОСОБА_5 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в м. Полонне по пров. Ходякова, площею 0,1 га.

Визнати недійсним та скасувати рішення 43-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №6 від 15 жовтня 2010 року «Про надання у користування, оренду, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради» в частині передання ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в м. Полонне по пров. Ходякова, площею 0,1 га.

Визнати недійсним та скасувати рішення 51-ї чергової сесії УІ скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №20 від 26 вересня 2014 року «Про надання у користування, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради» в частині внесення змін у п. 2 рішення 43-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради №6 від 15 жовтня 2010 року.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області індексний №27843600 від 08 жовтня 2014 року ОСОБА_5 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в м. Полонне по пров. Ходякова, площею 0,1 га.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за ОСОБА_5 та присвоєний земельній ділянці кадастровий номер 68:236:101:00:01:003:0770.

Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області №16343102 від 08 жовтня 2014 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 68:236:101:00:01:003:0770, розташовану у м. Полонне, пров. Ходякова, площею 0,1 га за цільовим призначенням – ведення особистого селянського господарства.

В решті вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області, відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі, реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 203 гривні по 50 гривень 75 копійок, з кожного.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 міської ради, відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі Хмельницької області про визнання недійсними та скасування рішень ОСОБА_2 міської ради, визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера – задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення 16-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №8 від 06 грудня 2007 року «Про виготовлення технічної документації із землеустрою» в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_4, проживаючому в ІНФОРМАЦІЯ_2, орієнтовна площа якої становить 0,10 га, розташованої в м. Полонному по пров. Ходякова, 33 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, з подальшою передачею у приватну власність.

Визнати недійсним та скасувати рішення 22-ї сесії У скликання ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області №11 від 28 липня 2008 року «Про затвердження технічної документації, передачу у приватну власність земельних ділянок та в користування» в частині передання у приватну власність ОСОБА_4, проживаючому в ІНФОРМАЦІЯ_1 земельної ділянки, площею 0,10 га., розташованої по пров. Ходякова,33 в м. Полонне для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯЖ №198713 від 30 вересня 2008 року на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 68:236:101:00:01:003:0606, площею 0,10 га, розташовану по провулку Ходякова,33 в м.Полонному, виданий на ім’я ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3.

В решті вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 182 гривні 70 копійок, по 91гривні 35 копійок, з кожного.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: